Справа № 308/15218/25
Закарпатський апеляційний суд
27.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №11-сс/4806/783/25, за апеляційною скаргою заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2025 року, щодо ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2025 року, задоволено клопотання та обрано до підозрюваного за ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, а саме до 19.11.2025 року включно з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120,00 гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м. Мукачево Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не спілкуватися із свідками, іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
З матеріалів судового провадження слідує, що 23.10.2025 старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В рамках даного клопотання слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 терміном на шістдесят днів.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказав, що 21.10.2025 ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Ухвалою слідчого судді констатовано, що зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважав доведеною наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Разом з цим, слідчий суддя вважав встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Разом з цим, існування ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважав недоведеним. Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку, що до ОСОБА_6 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Не погоджуючись з цією ухвалою заступник начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу у якій вказує на незаконність та необґрунтованість рішення. В обґрунтування доводів прокурор зазначає про те, що наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_6 підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування. Також вказує про встановлені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється. На думку прокурора, будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі не може забезпечити належну поведінку підозрюваного. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора. Застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який становить 999240 гривень.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності учасників судового провадження, неявка яких, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги без участі учасників, колегія суддів бере до уваги, що сторони судового провадження належним чином повідомлені про час та дату судового засідання. Прокурор ОСОБА_11 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. Додатково повідомив, що 19.11.2025 слідчим суддею продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії покладених на нього обов'язків на 2 місяці. Підозрюваний та його захисник клопотань про відкладення розгляду не подали. Крім того, колегія суддів констатує, що строк дії оскаржуваної ухвали сплив 19.11.2025 і така втратила чинність у часі.
Твердження апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам.
Колегія суддів вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за №12025070000000432, відомості про кримінальне правопорушення в якому 02.10.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської обласної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання слідує, що клопотання розглядалось за участі як підозрюваного ОСОБА_6 , так і його захисника - адвоката ОСОБА_12 , що свідчить про дотримання слідчим суддею передбачених ст. 193 КПК України вимог, у тому числі, дотримання права особи на захист.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про доведеність наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_9 до даного кримінального правопорушення підтверджується: рапортом оперуповноваженого УМП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_13 , відповідно до якого в ході проведення оперативно-рошукових заходів на території Закарпатської області отримано інформацію, що на території Закарпатської області група осіб організувала стійкий канал переправлення осіб через державний кордон України поза офіційних пунктів пропуску за грошову винагороду. Також було встановлено, що до вказаної злочинної діяльності пов'язаної із переправлення осіб через держаний кордон України, причетні ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який організовує, як самостійно так і через довірених осіб, незаконне переправлення осіб призовного віку через державний кордон України та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , який повідомив, що ОСОБА_14 запропонував йому переправити його через державний кордон України; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 10.10.2025, 16.10.2025, який повідомив, що близько двох тижнів тому, в ході листування з один із телеграм каналів, він відшукав особу на ім'я ОСОБА_16 , який повідомив, щоб контактувати з ним за його мобільним номером телефону НОМЕР_1 , та запропонував незаконний виїзд за кордон поза межами офіційних пунктів пропуску за грошові кошти в сумі 5000 доларів США; постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_17 про залучення особи до конфіденційного співробітництва від 10.10.2025; протоколом огляду від 21.10.2025, який проводився на узбіччі догори, що проводився за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку від 21.10.2025, який провадився в будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_14 , в ході якого вилучено грошові кошти /сувенір/ в кількості 5000 доларів США; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України, за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Галабор, біля будинку №1; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 21.10.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2025, фото таблицею, довідкою про дані осіб, що зображені на фотознімках, відповідно до яких свідок ОСОБА_15 на впізнав ОСОБА_14 , який забрав його з м. Мукачево та привіз до свого помешкання в м. Виноградів, інструктував про хід перетину ДК України, надавав засоби для розрізання металевої огорожі кордону, жилет для перепливання річки та безпосередньо привід до ДК України; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2025, фото таблицею, довідкою про дані осіб, що зображені на фотознімках, відповідно до яких свідок ОСОБА_15 на впізнав « ОСОБА_6 », який сів на переднє праве пасажирське сидіння а авто марки «Шкода» за кермо якого сів ОСОБА_16 та вони разом попрямували з м. Виноградів в бік ДК України, ОСОБА_16 називав його «ОСОБА_18».
Погоджуючись з указаним висновком, суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів приходить до висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчиненого кримінального правопорушення.
Разом з цим, зі змісту апеляційної скарги слідує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України не оспорюється як апелянтом (прокурором), так і стороною захисту, про що свідчить і факт неподання стороною захисту апеляційної скарги.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Таким, що ґрунтується на доданих до клопотання матеріалах, колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що стороною обвинувачення встановлено та доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також про недоведеність ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ст. 177 КПК України: перешкоджати кримінальному провадження іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Оцінюючи вказані ризики, апеляційний суд бере до уваги, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину у сфері недоторканості державних кордонів, який вчинено в умовах воєнного стану, тобто особа використала найбільш несприятливий для країни час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а тому вважає, що наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може впливати на свідків з метою дачі, зміни показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.
Одночасно колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність наявності ризиків, передбачених п. 4 і 5, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних обґрунтувань зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення цих ризиків. Підтвердження вказаних ризиків не доведено прокурором і апеляційному суду.
Крім того, колегія суддів вважає, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, однак, обставини, за яких ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи ці обставини, доводи прокурора про те, що будь який інший запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного є обґрунтованими.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_6 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_6 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я. Будь-яких доказів, зокрема висновків лікарів тощо, у підтвердження таких фактів сторонами захисту не надано.
Прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги вимоги ст. 178, 182, 183 КПК України, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, другорядну роль ОСОБА_6 у вчиненні злочину, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а також обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , корисливий характер даного кримінального правопорушення, сучасні реалії в Україні /умови збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини території України/, які зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до злочинів у сфері недоторканості державних кордонів - і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застава в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Твердження апеляційної скарги про те, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у виді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а відтак і жодним чином не впливають на висновки слідчого судді щодо визначеного розміру застави й не дають підстав вважати, що застава у розмірі - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде недостатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянт - прокурор, у підтвердження доводів щодо визначення розміру застави не приєднав будь-які докази у підтвердження матеріального чи фінансового стану підозрюваного.
Інші наведені прокурором доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді про застосування запобіжного заходу.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвалу слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що жодних доказів чи даних про обставини, які б свідчили про незаконність ухвали слідчого судді, до апеляційної скарги не додано й будь-яких обґрунтованих клопотань прокурором із цього приводу прокурором не заявлялось; що строк дії оскаржуваної ухвали сплив і така втратила чинність у часі.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: