Справа № 686/23318/24
Провадження № 2/686/749/25
24 листопада 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Козак О.В.,
при секретарі - Сташевській А.О.,
за участю: представника позивача - Капітоненко А.Ю.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект» до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обгрунтування своїх вимог позивач вказав, що 08.05.2024 року о 14 год. 15 хв. по вул. Західна Окружна, 50, в м. Хмельницькому, водій ОСОБА_3 , керуючи належним ОСОБА_2 транспортним засобом «Renault Magnum 440 18Т», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 1306 від 10.10.2001, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та за її зміною, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем «Isuzu», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.05.2024 року по справі за № 686/13750/24, ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..
Внаслідок вчиненої ДТП, належний їм відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіль «ISUZU D-MAX» отримав механічні пошкодження. Відповідно до звіту № 9132/05/04 про оцінку транспортного засобу вантажного автомобіля ISUZU моделі D-MAX реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку «ISUZU D-MAX», реєстраційний номер НОМЕР_3 , складає 332548,30 грн.
Станом на момент вчинення ДТП, відповідно до страхового полісу, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Відповідача, була застрахована в ПРАТ УПСК, яким 16.07.2024 року, в порядку відшкодування завданої Відповідачем матеріальної шкоди, їм було вплачено 160 000 грн. - максимальний передбачений полісом розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну.
Таким чином, на даний час, відшкодовано лише частина завданого матеріального збитку та додатково підлягає відшкодуванню: 332 548,30 грн. - 160 000 грн. = 172 548,30 грн.
У випадку ДТП вчиненого найманим працівником, відповідальність несе його роботодавець. ОСОБА_3 здійснив ДТП із збитками, керуючи належним ОСОБА_2 транспортним засобом під час здійснення трудових обов'язків, відповідно до його показань на місці ДТП.
Оскільки, відповідач не бажає добровільно здійснити відшкодування завданої їм шкоди, позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТРАНСКОМПЛЕКТ» 172548,30грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та суму сплаченого судового збору 3028,00 грн.
Ухвалою суду від 20.11.2024 року провадження в справі було зупинено у звя'зку із призначенням по справі судової автотоварознавчої експертизи за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою суду від 17.04.2025 року провадження в справі поновлено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав вказаних у позовній заяві, просив не брати до уваги висновок судового експерта, оскільки у ньому занижена ринкова вартість автомобіля, та вартість робіт по його відновленню, що впливає на визначення розміру матеріалього збитку.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила, пояснивши, що розмір заявленої позивачем матеріальної шкоди є завищеним, тому слід брати до уваги визначену висноком експерта вартість матеріального збитку при вирішенні справи, при цьому вони визнають, що в момент ДТП водій ТЗ ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем.
Третя особа в судове засідання не з'явися, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встаноленому законом порядку.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.05.2024 року по справі № 686/13750/24, ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..
За постановою суду, 08.05.2024 року о 14 год. 15 хв. по вул. Західна Окружна, 50, в м. Хмельницькому, водій ОСОБА_3 , керуючи належним ОСОБА_2 транспортним засобом «Renault Magnum 440 18T», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 1306 від 10.10.2001, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та за її зміною, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем «Isuzu», державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В момент ДТП ОСОБА_3 керував автомобілем «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , та перебував з останнім у трудових відносинах.
Згідно ч.ч.1,6 ст.82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Транспортний засіб «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_1 на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_2 , відповідальність якого була застрахована в ПрАТ "УПСК" згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/5299078 зі строком дії з 10.04.2024р. по 09.04.2025р., та лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 160000грн.
16.07.2024 року в порядку відшкодування завданої матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження належного ТОВ «Комтранскомплект» транспортного засобу «Isuzu», д.н.з. НОМЕР_2 останьому було вплачено ПрАТ "УПСК" 160 000 грн.
Згідно висновку експерта від 09.04.2025 року № 001/25 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи: вартість матеріального збитку завданного власнику автомобіля «Isuzu», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка мала місце 08.05.2024 року за участю ОСОБА_4 , який керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП складає 274826,23грн
Вказані обставини також підтверджуються: постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23.05.2024 року по справі № 686/13750/24; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 ; копією протоколу про адміністративне правопорушення від 08.05.2024р.; полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/5299078
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (стаття 1188 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері врегульовано, зокрема Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно висновку експерта від 09.04.2025 року № 001/25 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи: вартість матеріального збитку завданного власнику автомобіля «Isuzu», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка мала місце 08.05.2024 року за участю ОСОБА_4 , який керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП складає 274826,23грн
Позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог та розміру заподіянної йому матеральної шкоди надано суду Звіт №9132/05/24 ТОВ "Сател Груп" від 03.07.2024р., згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику вантажного автомобіля «Isuzu», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 332548,30грн.
Разом з тим, вказаний звіт суд оцінює критично і до уваги не приймає, оскільки з його змісту вбачається, що "Звіт про оцінку" містить професійну думку оцінювача щодо імовірної (ринкової) вартості обєкта, а не його дійсної ринкової вартості. Оскільки імовірна (ринкова) вартість автомобіля впливає на визначення розміру матеріального збитку, то визначений у звіті оцінювачем розмір матеріального збитку, також є імовірним, а не дійсним.
Не спростовує висновок експерта від 09.04.2025 року № 001/25 та не підтверджує розмір матеріального збитку завданого позивачу і надані останнім: Акт виконанних робіт від 18.09.2024р. на суму 134880грн., оскільки в ньому зазначено загальну вартість запчастин та виконаних робіт для ремонта автомобіля «Isuzu», д.н.з. НОМЕР_2 , яка значно менше отриманої від страхової компанії суми 160000грн., при цьому з нього не можливо встановити, які запчастини було використано при ремонті автомобіля та їх вартість; лист ТОВ «Комтранскомплект» з інформацією про ціну необхідних для відновлення запчастин пошкодженого автомобіля «Isuzu», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на травень 2024 року, оскільки, він не підтверджує придбання позивачем вказаних у ньому запчастин за заначеною у ньому ціною.
Позивачем не надано суду інших належний та допустимих доказів на спростуваннявисновку експерта від 09.04.2025 року № 001/25.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягають частковому задоволенню і слід стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект» 114826,23грн. (274826,23 - 160000) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити за їх недоведеністю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2015,13грн. (172548,30/100 = 1725,48; 114826,23/ 1725,48 = 66,55грн.; 3028 / 100 х 66,55 = 2015,13).
Також відповідно до ст.ст.139, 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, слід стягнути пропорційно задоволеним та відмовленим вимогам з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект» на користь ОСОБА_2 2865,46грн. (8566,40/100 х 33,45) витрат за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, які підтверджено належними та допустимими доказами.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
01.08.2024р. між АО "УНІВЕСІТАС" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект»було укладено Договір про надання юридичних послуг, згідно якого Виконавець надає Клієнту юридичні послуги з питань пов'язаних з захистом Клієнта у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, у судовій справі про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП за участю автомобіля Клієнта «ISUZU D-MAX», д.н.з. НОМЕР_3 . Клієнт зобов'язався оплатити Виконавцю винагороду за виконані роботи (надані послуги) у розмірі, строки і на умовах, передбачених цим Договором.
Розмір винагороди Виконавця у суді першої інстанції з наданням всіх передбачених цим Договором послуг становить 20000грн. та сплачується після виконання двох умов: підписання Акту наданих послуг та оголодення рішення суду першої інстанції (п.3.1 Договору).
29.10.2025року АО "УНІВЕСІТАС" та Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект» підписали Акт виконаних робіт, згідно якого вартість робіт (наданих послуг) становить 20000грн.
Відповідачем та її представником не доведено неспівмірності вказаних витрат позивача на правничу допомогу - складності справи, виконаній адвокатом роботі, витраченому ним часу на виконання робіт, обсягу наданих послуг, ціні позову та значенню справи для сторони.
Враховуючи наведене, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу пропорціно задоволеним вимогам в сумі 13310грн. (20000/100 х 66,55).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,12,13,76,81, 82, 133,137, 139,141,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 979, 980, 1166, 1167, 1172, 1187,1188,1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект» (ЄДРПОУ 37639207, адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 292) 114826,23грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2015,13грн. судового збору, 13310грн. витрат на правничу допомогу, а всього разом 130151,36грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект» (ЄДРПОУ 37639207, адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 292) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) 2865,46грн. витрат за проведення експертизи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтранскомплект» (ЄДРПОУ 37639207, адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 292)
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Третя особа: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ).
Дата складання повного тексту рішення суду - 04.12.2025 року.
Суддя: