Справа № 503/1707/25
Провадження №3/503/1291/25
04 грудня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП,
встановив:
02 жовтня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 757228, згідно змісту якого 08.09.2025 року близько 09:00 год. в м. Кодима на вул. Соборній, біля аптеки «Подорожник» собака породи «Вівчарка німецька», власником якої є ОСОБА_1 , покусала ОСОБА_2 заподіявши шкоду його здоров'ю, в свою чергу ОСОБА_1 порушив ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» та тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вище вказаного правопорушення не визнав та зазначив про те, що зазнав нападу зі сторони ОСОБА_2 , з приводу якого подавав заяву до поліції, а собака в тій ситуації намагалася його захистити.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Згідно положень ст. 221 КУпАП суду підвідомчий розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема передбачених частиною другою статті 154 КУпАП.
В свою чергу Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу» від 15 липня 2021 року № 1684-IX, яким ст. 154 КУпАП було викладено у новій редакції, зокрема в ній з'явилась частина третя, не було внесено відповідні зміни до ст. 221 КУпАП, а саме доповнення її визначенням того, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених частиною третьою статті 154 КУпАП, підвідомчий суду.
Однак, за умов правової невизначеності та зважаючи на ту обставину, що санкція ч.3 ст. 154 КУпАП передбачає накладення стягнення у виді конфіскації тварини, а з врахуванням положень ч.1 ст. 29 КУпАП, згідно яких конфіскація застосовується за рішенням суду, то суд вважає, що розгляд даної справи все ж належить до підвідомчості суду.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Диспозиція частини третьої статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
В свою чергу ч.1 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
При цьому, до Переліку небезпечних порід собак, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. 1164, включені такі породи як Вівчар картський (вівчарка картська), Вівчарка голландська, Вівчарка грецька, Вівчарка ештрельська (португальська горна), Вівчарка кавказька (вовкодав кавказький), Вівчарка середньоазіатська (алабай, вовкодав середньоазіатський), Вівчарка східноєвропейська та Вівчарка французька (Босерон).
Внаслідок чого Вівчарка німецька не належить до кола небезпечних порід собак, а відтак можливий їх вигул без повідків та намордників.
У відповідності до положень ч.1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно змісту письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 від 08.09.2025 року (а.с.6), останній 08.09.2025 року о 09 год. знаходився на вул. Соборній м. Кодима, як в цей час проходив раніше йому знайомий ОСОБА_3 , який мешкає на АДРЕСА_1 , разом зі своєю вівчаркою, Він зробив йому зауваження з приводу того чому його собака без намордника, а його це обурило і той сказав, що зараз його собака покусає його і відпускає свою вівчарку, при цьому дав команду, і вона почала його кусати за обидві руки, при цьому Він отримав тілесні ушкодження у вигляді рваних ран обох рук. З даного приводу в подальшому буде звертатися до СМЕ для зняття спричинених йому тілесних ушкоджень, а громадянин на ім'я ОСОБА_3 разом зі своєю собакою пішов в невідомому напрямку.
В свою чергу, згідно змісту письмових пояснень самого ОСОБА_1 від 09.09.2025 року (а.с.5), останній 07.09.2025 року (зазначення «2024» року суд сприймає як явну описку у зазначенні дати) близько 09:00 год. вийшов з аптеки «подорожник», яка розташована за адресою: м. Кодима, вул. Соборна, 52 при цьому був разом з своєю собакою породи німецька вівчарка на прізвисько « ОСОБА_4 », яка була біля нього на повідку. В той час коли зі своєю собакою проходили по вул. Соборній його собака зачепив один з кавунів, які знаходились на узбіччі вулиці на кучці, та один гарбуз розбився. Це стало причиною того, що дві особи жіночої статі, які здійснювали торгівлю вище вказаними кавунами, на його думку, обурилась цим та одна з жінок розпочала на його адресу висловлюватись нецензурною лайкою та штовхати його, а Він не втримавши рівноваги впав на ґрунт та вище вказані особи жіночої статі сіли зверху на нього та розпочали хаотично наносити удари по голові, при цьому явних тілесних ушкоджень йому завдано не було. Під час даної події його собака знаходився біля нього та лаяв на вказаних осіб жіночої статі. Коли Він піднявся з ґрунту, то одна з жінок, які його штовхали, а саме особа більш похилого віку, показала свою ліву руку та повідомила, що її укусила його собока, безпосередньо як його собака кусала дану жінку Він не бачив. 08.09.2025 року близько 09:00 год. Він разом з своєю собакою проходив по АДРЕСА_2 повз вище вказане місце, де на передодні у нього виник конфлікт з особами жіночої статі. В той час до нього звернувся ОСОБА_5 , якого Він знає як місцевого мешканця, останній звернувся до нього та розпочав мені та його собаці погрожувати фізичною розправою та при цьому взяв предмет по зовнішніх ознаках схожий на ніж, який був біля кавунів, яким останній торгував, та поставив даний предмет собі за пазуху. Після чого наблизився до нього та штовхнув його. Тоді між ними зав'язалась штовханина в ході якої вони наносили один одному удари по різних ділянках тіла. Під час даної бійки ОСОБА_6 дістав з-під свого одягу вище вказаний предмет схожий на ніж та в той час його собака накинулась на спину ОСОБА_7 та почав останнього кусати за різні частини тіла, але як собака здійснювала укуси Він не бачив, лише з невдоволених звуків ОСОБА_8 не було зрозуміло. Дана суперечка тривала близько 10 хвилин, після чого Він пішов до магазину у власних справах, а ОСОБА_9 залишився на місці.
Таким чином зміст письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо обставин події є взаємовиключними та містять взаємні звинувачення.
Інші неупереджені і безсторонні докази на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, яке зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема пояснення свідків або відеозапис з камер відеоспостереження, в матеріалах справи відсутні, оскільки медична довідка КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 08.09.2025 року (а.с.7) підтверджує лише отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді ран отриманих від укусів собаки, але не самі обставини їх отримання. Тому лише одне пояснення потерпілого ОСОБА_2 не є достатнім і достовірним доказом на підставі якого суд мав би можливість прийти до переконливого висновку про вчинення правопорушення.
У відповідності до положень ч.1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що під час доведення винуватості особи не має залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Ураховуючи зазначене вище матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять обсягу належних, допустимих і достатніх доказів, на підставі яких суд мав би можливість дійти до неспростовного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред'явленого правопорушення. У зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю внаслідок відсутності доказів (недоведеності) винуватості особи.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 154, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 154 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Вороненко