Справа № 502/2293/25
05 грудня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Масленикова О. А.,
за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.
розглянувши цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
про визнання права власності за спадщиною
Позивач звернувся до суду з позовом до Кілійської міської ради про визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Перед смертю ОСОБА_2 заповітів на своє майно не робила і спадкування відбувалось за законом. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складалося з земельної ділянки площею 0,0656 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5122310100:02:002:0850), земельної ділянки площею 2,8299 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області (кадастровий номер 5122310100:01:002:0288), житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав їй як власнику відповідно до Рішення Кілійського районного суду Одеської області по справі №2-3999/2010р. від 21.12.2010 року та Витягу про державну реєстрацію права №29300656 від 15.03.2011 року. Також відкрилась спадщина на 18/700 частин нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 , які належали ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.09.2009 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.09.2009 року. Після смерті ОСОБА_2 вищевказане нерухоме майно позивач успадкував відповідно до закону, оскільки звертався в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини. Але позивач оформив право власності тільки на земельну ділянку площею 0,0656 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 2,8299 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Оскільки правовстановлюючі документи на нерухоме майно (житловий будинок і частину нежитлової будівлі) відсутні (оригінали десь загублені або втрачені і можливо надати тільки їх копії), то отримати Свідоцтва про право на спадщину оформити право власності в нотаріальному порядку позивач не може. Тому позивачу рекомендовано звернутись з відповідним позовом до суду. Жодного спору у позивача з будь-якою фізичною особою стосовно спадкового майна не має, оскільки інші спадкоємці за заповітом і спадкоємці першої черги відсутні. Як спадкоємець за законом позивач має право на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .
В зв'язку з зазначеним, позивач просив суд:
- визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А - житловий будинок (загальною площею 72,1 кв. метра, житловою площею 56,1 кв. метра), літ. Б- літня кухня, літ. В- сарай, літ. Г- погріб, літ. Д-сарай, літ. Е- сарай, літ. Ж-сарай, літ. З-душ, літ. И- вбиральня, № 1-6;I -надвірні споруди згідно спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на 18/700 частин нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з: літ. А1 - будівля (загальною площею 399,8 кв. метра), № 1-3;I -надвірні споруди.
Представником позивача було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу без його участі та без присутності позивача, та задовольнити позов.
Представник відповідача - Кілійьської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в судове засідання не прибув, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.12.1990 р., запис акта про народження № 351 - рос. « ОСОБА_3 » та рос. « ОСОБА_4 » є батьками: рос. « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_3 від 09.01.2020 р., актовий запис № 23, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок від 09.03.2010 року, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається з: літ. А - житловий будинок (загальною площею 72,1 кв. метра, житловою площею 56,1 кв. метра), літ. Б- літня кухня, літ. В- сарай, літ. Г- погріб, літ. Д-сарай, літ. Е- сарай, літ. Ж-сарай, літ. З-душ, літ. И- вбиральня, № 1-6;I -надвірні споруди.
Відповідно до технічного паспорта на нежитлову будівлю від 22.09.2025 року, нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 складається з: літ. А1 - будівля (загальною площею 399,8 кв. метра), № 1-3;I -надвірні споруди.
Після смерті ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,0656 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5122310100:02:002:0850), земельна ділянки площею 2,8299 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області (кадастровий номер 5122310100:01:002:0288), житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав їй як власнику відповідно до Рішення Кілійського районного суду Одеської області по справі №2-3999/2010р. від 21.12.2010 року та Витягу про державну реєстрацію права №29300656 від 15.03.2011 року, 18/700 частин нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 , які належали їй на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.09.2009 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.09.2009 року. Вказане також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 12.11.2025 року.
Після смерті ОСОБА_2 нерухоме майно у вигляді земельних ділянок ОСОБА_1 успадкував відповідно до закону, оскільки звертався в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого було видано Свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2021 року та Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.08.2021 року.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності за спадщиною - задовольнити повністю.
Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А - житловий будинок (загальною площею 72,1 кв. метра, житловою площею 56,1 кв. метра), літ. Б- літня кухня, літ. В- сарай, літ. Г- погріб, літ. Д-сарай, літ. Е- сарай, літ. Ж-сарай, літ. З-душ, літ. И- вбиральня, № 1-6;I - надвірні споруди згідно спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на 18/700 частин нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з: літ. А1 - будівля (загальною площею 399,8 кв. метра), № 1-3;I -надвірні споруди згідно спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников