Справа № 947/38982/25
Провадження № 3/947/5128/25
05.12.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія ВАД №758595 від 09.10.2025, складений інспектором УПП в Одеській області ДПП майором поліції Білоус А.В. щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ст.173 КпАП України,
ОСОБА_1 09.10.2025, близько 19.55 год., в громадському місці, а саме за адресою м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, біля буд.155А, погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , демонструючи учбово-тренувальну гранату.
ОСОБА_1 до суду на виклик не прибув. Він був додатково сповіщений через дільничного офіцера поліції.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не прибув до суду, хоча достовірно знав, що матеріали щодо нього направлені до Київського районного суду м.Одеси, поводячись пасивно, не цікавився справою щодо нього, будучи додатково сповіщений через дільничного офіцера поліції, з урахуванням стислих строків розгляду даної категорія справ, справа розглянута без його участі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 своєї вини не оспорює.
Винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом інспектора поліції, письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 тощо.
З матеріалів справи вбачається, що учбово-тренувальна граната у ОСОБА_1 не вилучалася.
Оскільки ОСОБА_1 вчиняв інші подібні дії в громадському місці, що порушують громадський порядок і спокій громадян, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується характер адміністративного правопорушення, данні про особу винного.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, на підставі якої піддати його штрафові в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 85 (Вісімдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (Шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.