Справа № 947/33555/25
Провадження № 2/947/5805/25
05.12.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Петрової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» (зареєстровано 09.09.2025 року), представник позивача звернулася з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» заборгованість у сумі 505 217,44 грн., з яких: сума 3% річних, в розмірі 117 500,02 грн.; сума нарахованих інфляційних втрат в розмірі 387 717,42 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді від 11.09.2025 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 10.10.2025 року на 10.00 год.
Ухвалою суду від 10.10.2025 року провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - закрито в частині позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором розгляд справи продовжено. Судове засідання відкладено до 13.11.2025 року до 10.30 год.
За клопотанням відповідача - ОСОБА_1 для ознайомлення з матеріалами справи, судове засідання, призначене на 13.11.2025 року на 10.30 год. було відкладено до 05.12.2025 року до 11.30 год.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» у судове засідання не з'явився; 31.10.2025 року на електронну пошту суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце його проведення повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від них до суду не надходило, Відзив на позовну заяву не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачів.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
22 вересня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11045637000, за яким позичальнику надано кредитні кошти. Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором було укладено відповідні договори забезпечення.
22 вересня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №44422.
22 вересня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №44421.
22 вересня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №44423.
12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» з однієї сторони та ТОВ «Кей-Колект» з іншої, укладено договір факторингу № 1, згідно умов якого ТОВ «Кей-Колект», що виступило як фактор, зобов'язується прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження ПАТ «УкрСиббанк» - клієнт. Згідно визначення термінів за договором «права вимоги» є права грошової вимоги, існуючі або майбутні, Клієнта до Боржників і гарантів щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникли на підставі первинних договорів і договорів забезпечення.
На підставі вказаного договору ТОВ «Кей-Колект» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «УкрСиббанк», включно і за договором про надання споживчого кредиту.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.01.2016 року по цивільній справі № 1512/2-177/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11045637000 від 22.09.2006 року - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11045637000 від 22.09.2006 року у сумі 797723 грн. (сімсот дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять три) гривні 39 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судові витрати у сумі 1820 (тисяча вісімсот двадцять) гривень. В решті позов залишено без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного Кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Стаття 514 Цивільного кодексу України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.01.2016 року у справі №1512/2-177/11 набрало законної сили, однак станом на сьогоднішній день боржниками не виконано.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до висновків, викладених у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2011 році зобов'язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та триває по сьогоднішній день. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
На час дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг строків позовної давності зупинився. Воєнний стан триває в Україні і на даний час.
Суми, передбачені статтею 625 ЦК України нараховано позивачем за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року в межах строків позовної давності.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 340/385/17 зроблено Висновок про правомірність нарахування на суму основної заборгованості індексу інфляції, оскільки позивач скористався своїм процесуальним правом обирати валюту зобов'язання та пред'явив позовну вимогу щодо стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті за курсом НБУ. Відтак, з цієї дати валютою заборгованості стала національна валюта України - гривня, тому нарахування індексу інфляції на таку заборгованість є правомірним.
У зв'язку з вищезазначеним, загальна сума 3% річних та інфляційних втрат, понесених ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», унаслідок прострочення сплати заборгованості за кредитним договором та Рішенням суду складає: згідно з Розрахунком суми 3% річних, за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно), за прострочення сплати заборгованості, сума 3% річних становить: 117 500,02 грн.; згідно з Розрахунком суми інфляційних втрат, за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно), понесених у наслідок прострочення заборгованості, сума інфляційних втрат становить: 387 717,42 грн. Всього сума заборгованості (загальна сума 3% річних, інфляційних втрат) відповідачів перед ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» складає 505 217,44 грн.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З'ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачів на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 6062,61 грн. (у зв'язку зі зверненням позивача до суду через електронний суд 0,8 ставки судового збору).
Керуючись ст.ст.526, 530, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.10-13, 137, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ: 37825968, адреса: 01103, м. Київ, вул. Менделєєва, 12, офіс 94/1, заборгованість у сумі 505 217,44 грн., з яких: сума 3% річних, в розмірі: 117 500,02 грн. та сума нарахованих інфляційних втрат, в розмірі 387 717,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в рівних частках на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ: 37825968, адреса: 01103, м. Київ, вул. Менделєєва, 12, офіс 94/1, витрати по оплаті судового збору у розмірі 6062,61 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О. М. Куриленко