Справа № 947/30270/25
Провадження № 2/947/5253/25
05.12.2025
Київський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кондратенко Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, виділ частини житлового будинку в натурі,-
14.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м.Одеси з позовом, в якому просила:
- визнати за нею право власності на частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , 6 ст. Люстдорфської дороги у м. Одесі як на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_6 , яка в свою чергу прийняла спадщину, але не оформила після смерті свого батька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- виділити їй в натурі на праві власності з житлового будинку під АДРЕСА_1 , 6 ст. Люстдорфської дороги у м. Одесі: частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , 6 ст. Люстдорфської дороги у м. Одесі, яка складається з: літ. «А» 2-2 - житлова площею 8,4 кв. м.; 2-3 кімната 14, 7 кв. м.; 2-5 - кухня 8,9 кв. м.; 2-1 - коридор 2,0 кв. м.; 2-4 - санвузол 2,5 кв. м. загальною площею 36,5 кв.м.; літ «Б» літня кухня, І мостіння, V - цистерна, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0178 га.
09.09.2025 року судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
24.09.2025 року судом постановлено ухвалу, якою витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. належним чином засвідчені копії спадкової справи №3/2014, заведеної після смерті ОСОБА_7 та №25/2019, заведеної після смерті ОСОБА_6
20.10.2025 року судом постановлено ухвалу, якою залучено до участі у справі в якості співвідповідача Одеську міську раду.
07.11.2025 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду на 5 грудня 2025 року о 11годині 30 хвилин.
Позивач обґрунтовує позов тим, що вона в установлений законом 6-місячний строк подала заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 та подала всі наявні у неї документи про родинні відносини та про право власності на нерухоме майно до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., яка зареєструвала спадкову справу у спадковому реєстрі № 64971844, номер у нотаріуса 25/2019.
Зазначила також, що її матір ОСОБА_6 за свого життя , а саме 03.06.2014 року подала до цього ж нотаріуса заяву про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та була заведена спадкова справа №3/2014. Позивач вказувала, що її дідусь був власником частини житлового будинку під АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 08.11.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. за реєстром №2549.
Позивач зазначила, що вимушена була звернутися до суду з цим позовом, оскільки нотаріус листом-роз'ясненням № 48/02-14 від 03.03.2020 року повідомила про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на частини житлового будинку АДРЕСА_1 тим, що «згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 грудня 2018 року відкрито розділ на об'єкт нерухомого майна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний № 52265151101», у відкритому розділі в описі майна вказана загальна площа будинку 61,6 кв.м., житлова площа 37,2 кв.м., а згідно технічного паспорту виготовленому 06 вересня 2002 року на цей же будинок, загальна площа житлового будинку складає 161,0 кв.м., житлова площа будинку 64,9 кв.м.
В судове засіданні представник позивача ОСОБА_8 не явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі, не проти заочного розгляду справи, подала відповідну заяву.
Відповідачі до суду не з'явилися, сповіщалися судом належним чином. Відповідач та третя особа в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялись неодноразово належним чином, причин неявки суду не сповістили та з заявою про відкладення розгляду справи не зверталась. Правом на надання відзиву, заперечень чи пояснень щодо позовних вимог не скористались. Окрім того відповідач брала особисту участь в судових засіданнях, що проводились в процесі розгляду справи.
Враховуючи вимог ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача та третьої особи.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки №417877556 від 26.03.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на житловий будинок АДРЕСА_4 зареєстровано за власниками: ОСОБА_2 в розмірі 1/12 частка та 1/12 частка; ОСОБА_3 - частка; ОСОБА_4 - 1/12 частка; ОСОБА_5 - частка.
Право власності на частину житлового будинку під АДРЕСА_2 , належало ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі-продажу від 08.11.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. за реєстром №2549.
З часу створення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме з 1 січня 2013 року - до цього реєстру не було внесено право власності на частину спільної часткової власності в спірному будинку, яке належало ОСОБА_7 , проте це право власності було зареєстровано в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 31 січня 2003 р. за №13068-стор.15-кн.112 доп.
З технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством «ОМБТІ та РОН» від 06.09.2002 р. вбачається, що частина будинку, належна на той час ОСОБА_7 , фактично виділена в натурі, оскільки мала у своєму складі необхідні приміщення характерні для житлового будинку, окремий вхід, окремі комунікації та ізольовану земельну ділянку з окремим входом.
Із заяви, посвідченої 14.01.2005 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Зезик А.В., реєстр №226,227,228 вбачається, що колишні співвласники зазначеного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 визначили між собою порядок користування земельною ділянкою та її межі згідно схематичного плану земельної ділянки, який є невід'ємною частиною цієї заяви.
З матеріалів спадкової справи №3/2014 вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заява про прийняття спадщини була заведена на підставі заяви від 03.06.2014 року його доньки ОСОБА_6 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав та не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Заяв інших спадкоємців матеріали спадкової справи не містять.
З матеріалів спадкової справи №25/2019 вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заява про прийняття спадщини була заведена на підставі заяви від 30.10.2019 року його доньки ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав та не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з фактичною відмовою у цьому приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., з причин, які викладені нею у листі-роз'ясненні № 48/02-14 від 03.03.2020 року. Заяв інших спадкоємців матеріали спадкової справи не містять.
Факт родинних стосунків між позивачкою та її матір'ю, спадкодавцем ОСОБА_6 підтверджується: свідоцтвом про народження позивача, при народженні ОСОБА_9 , серія НОМЕР_1 ; Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб позивача зі зміною прізвища з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 , № 00052129265 від 01.07.2025 р.; Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб позивача зі зміною прізвища з ОСОБА_11 на ОСОБА_12 № 00051934070 від 21.06.2025 р.; свідоцтвом про одруження матері позивача, зі зміною дівочого прізвища ОСОБА_13 на ОСОБА_10 ,
серія НОМЕР_2 ; свідоцтвом про розірвання шлюбу матері, зі зміною прізвища з ОСОБА_10 на ОСОБА_13 , серія НОМЕР_3 ; довідкою відділу РАГС Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області №110/04-100 від 20.11.2003р. про реєстрацію шлюбу матері та зміну прізвища з ОСОБА_13 на ОСОБА_14 .
Згідно Висновку експерта №30/25 судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 21.05.2025 року, виконаної судовим експертом Рапачем К.В. : «1.Лінійні розміри, площа і планування приміщень частини домоволодіння під АДРЕСА_5 4, 6 ст. Люстдорфської дороги у м. Одесі, яка складається з літ. «А» 2-2 - житлова площею 8,4 кв. м.; 2-3 кімната 14, 7 кв. м.; 2-5 - кухня 8,9 кв. м. 2-1 - коридор 2,0 кв. м.; 2-4 - санвузол 2,5 кв. м. загальною площею 36,5 кв.м.; літ «Б» літня кухня, І мостіння, V - цистерна, розташовані на земельній ділянці площею 0,0178 га дозволяють провести виділ 1/4 частки з організацією ізольованих квартир в складі житлових та підсобних приміщень кухні, ванної, туалету, які відповідають нормативно технічним вимогам ДБН В. 2.2.-15-2019 «Будівлі і споруди. Основні положення», що пред'являються до самостійних частин (квартир).»
Весь житловий будинок під АДРЕСА_1 , 6 ст. Люстдорфської дороги у м. Одесі, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0685 га.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Враховуючи те, що до складу спадщини входить нерухоме майно, виконуючи свій обов'язок визначений ст. 1297 ЦК України, відповідно до якої, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Частиною 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтями 13, 41 Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Частиною 1 ст.386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
На підставі положень ст.ст.317,319, 369 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання майном.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності .
Частиною 3 ст.364 ЦК України врегульовано що у разі виділу співвласником в натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Частиною 1 статті 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимогиОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті свого батька та про виділення 1/4 частки житлового будинку в натурі, підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4-13, 76-89, 103-108,258-273,280-289 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ( АДРЕСА_6 ) право власності на частину житлового будинку під АДРЕСА_5 4, 6 ст. Люстдорфської дороги у м. Одесі як на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 , яка в свою чергу прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого батька ОСОБА_7 .
Виділити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ( АДРЕСА_6 ), в натурі на праві власності з житлового будинку під АДРЕСА_1 , 6 ст. Люстдорфської дороги у м. Одесі: частину житлового будинку, яка складається з: літ. «А» 2-2 - житлова площею 8,4 кв. м.; 2-3 кімната 14,7 кв. м.; 2-5 - кухня 8,9 кв. м. 2-1 - коридор 2,0 кв. м.; 2-4 - санвузол 2,5 кв. м. загальною площею 36,5 кв.м.; літ «Б» літня кухня, І мостіння, V - цистерна, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0178 га.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30днів з дня його підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Я. В. Бескровний