Справа № 457/1805/25
провадження №1-кс/457/524/25
01 грудня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області щодо нерозгляду заяви від 20.11.2025р. про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст.ст. 55, 56, 60, 214, 215,220-221 КПК України,
У провадження слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області надійшла в порядку ст.303 КПК України скарга ОСОБА_3 , в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність СВ ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області;
2. Зобов'язати СВ ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, прийняти та невідкладно зареєструвати подану ним заяву про вчинення кримінального правопорушення від 21 листопада 2025 року, яка була була зареєстрована у чарговій частині ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
3. Зобов'язати СВ ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства та повідомити його письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження.
В судове засідання учасники справи не з"явилися, хоча про час та місце розгляду скарги належно повідомлені.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є кримінальним правопорушенням та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК).
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Частина 5 ст. 214 КПК України регламентує які саме відомості мають заноситися у ЄРДР при надходженні заяви про вчинення кримінального правопорушення. До них належать відомості про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Крім цього, порядок ведення ЄРДР врегульований, зокрема, Положенням «Про єдиний реєстр досудових розслідувань», згідно пп. 4 п. 2.1 якого, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Така правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18.
Відтак, такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Слідчим суддею встановлено, що 20.11.2025 ОСОБА_3 звернувся до ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомив, що 20.11.2025 року, протягом усього дня ОСОБА_4 неодноразово - чотири рази - здійснювала телефонні дзвінки на лінію 102, подаючи завідомо неправдиву інформацію про те, що він нібито проводить будівельні роботи у курортному парку м. Трускавця по бульвару Торосевича. Упродовж дня працівники поліції чотири рази прибували на місце події, фіксували відсутність будь-яких порушень та підтверджували, що інформація, подана ОСОБА_4 , є неправдивою та вигаданою. Заявник вважає, що у діях ОСОБА_4 наявні ознаки кримінальних правопорушень: стаття 383 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, стаття 206 КК України - протидія законній господарській діяльності, стаття 356 КК України - самоправство, цо перешкоджає користуванню власним майном.
Заявник просив негайно внести відомості до ЄРДР за ознаками злочинів, передбачених ст. 383 та ст. 206 КК України. Розпочати досудове розслідування, забезпечити фіксацію всіх виїздів поліції, що мали місце 20.11.2025 року. Встановити фактичне місце перебування ОСОБА_4 та мотиви подання нею завідомо неправдивих заяв. Допитати працівників поліції, які чотири рази виїжджали на виклики цього дня та зафіксували відсутність будь-яких порушень. Притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. Надати йому письмове підтвердження внесення відомостей до ЄРДР у строки, встановлені законом. Повідомляти його про всі процесуальні рішення згідно зі ст. 55, 60, 221 та 222 КПК України.
Згідно ст. 383 КК України, завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, карається виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років.
Склад злочину, передбаченого в ст. 383 КК України, є формальним, його об'єктивна сторона вичерпується дією, яка становить неправдиве, тобто таке, що не відповідає дійсності, повідомлення про вчинення злочину, яке направлене суду, прокурору, слідчому або органу дізнання.
Повідомлення про злочин має бути неправдивим, тобто не відповідати дійсності чи в повному обсязі, чи хоча б частково. Неправдиві відомості можуть стосуватися події злочину, особи, що нібито його вчинила; можуть бути пов'язані з обвинуваченням у злочині, який дійсно мав місце, але був вчинений не тією особою, яка обвинувачується; можуть полягати в неправдивому обвинуваченні особи у більш тяжкому злочині тощо. Ці відомості можуть стосуватися й окремих обставин вчинення злочину (місця, часу, застосованих засобів тощо). Однак неправдивість повідомлення стосується лише фактичних обставин, а не їх юридичної оцінки. Якщо особа повідомляє дійсні відомості, але помиляється щодо їх юридичної оцінки (кваліфікації), то ознаки злочину, передбаченого ст. 383 КК України відсутні.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується тільки прямим умислом, оскільки вказівка закону на завідомо неправдивий характер повідомлення припускає достовірне знання винним того, що ним повідомляються відомості, які не відповідають дійсності. Помилкова думка особи про характер відомостей, які нею повідомляються (тобто її впевненість у тому, що відомості відповідають дійсності), виключає відповідальність за ст. 383 КК.
Згідно ст. 206 КК України, протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення єдиного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об'єктів будівництва, інших об'єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об'єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання, караються штрафом від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
За ч.2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування ухвала слідчого судді може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та обставини, викладені скаржником у скарзі, зміст заяви ОСОБА_3 від 20.11.2025 про вчинення кримінальних правопорушень та враховуючи відсутнісь достатніх даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , передбачених ст.ст. 206, 383 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що заява не є такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.303-306, 309 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області щодо нерозгляду заяви від 20.11.2025 про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1