Справа № 464/6941/25
пр.№ 2/464/2955/25
04.12.2025 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Мичка Б.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача Шабатин Н.А. звернулась в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №12.08.2023-100001989 від 12.08.2023 року у розмірі 16 901,89 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 12.08.2023 року уклали кредитний договір (оферти) №12.08.2023-100001989, за яким кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти і комісію. Відповідно до укладеного договору кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 9 000,00 грн на строк зазначений в умовах цього договору. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 16 901,89 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9 000,00 грн, комісії в розмірі 1 350,00 грн та заборгованості по нарахованих процентам в розмірі 6 551,89 грн. Враховуючи наведене, представник позивача позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_1 утворену заборгованість, оскільки невиконанням укладеного договору відповідач порушує права ТОВ «Споживчий центр».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 року, таку передано на розгляд судді Мичці Б.Р.
Враховуючи малозначність справи, ухвалою судді від 06.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу в порядку ст.178 ЦПК України визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання. Позовну заяву з додатками відповідачу було направлено позивачем, про що долучено відповідне підтвердження, як це передбачено ст.ст.43, 177 ЦПК України. На адресу суду повернулись рекомендовані повідомлення без вручення у зв'язку із проставленням в поштовому відділені відмітки «за закінченням терміну зберігання». Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань ним не подано.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 12.08.2023 року укладено кредитний договір №12.08.2023-100001989, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та комісію.
Як вбачається із п.3.3. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах, які встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Таким чином, відповідно до умов кредитного договору №12.08.2023-100001989 від 12.08.2023 року, позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту - 12.08.2023 року; сума кредиту - 9 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 56 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 06.10.2023 року; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту, тобто 1 350,00 грн.
Відповідно до графіку платежів за вищевказаним кредитним договором, що роз'яснений у паспорті споживчого кредиту, проценти за черговий період (кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту) сплачуються не пізніше наступного дня такого періоду. Починаючи з 25.08.2023 року кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту сплачується чотирма платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступні строки та розміри: 25.08.2023 року в сумі 3 784,89 грн; 08.09.2023 року в сумі 3 784,89 грн; 22.09.2023 року в сумі 3 784,89 грн; 06.10.2023 року в сумі 3 784,93 грн. Комісія сплачується одним платежем в сумі 1 350,00 грн не пізніше останнього дня кожного чергового періоду. Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними.
У відповідній заявці відповідачем ОСОБА_1 зазначені реквізити належного йому електронного платіжного засобу для перерахування коштів за укладеним кредитним договором - №5355-28ХХ-ХХХХ-6703.
Як вбачається з матеріалів справи, пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка, паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту, що є невід'ємною частиною кредитного договору, були підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора С922, що надсилався кредитодавцем на фінансовий номер позичальника - +380 98 450 51 87.
Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, оскільки відповідно до наданої позивачем квитанції Liqpay №2351247149 від 12.08.2025 року, на електронний платіжний засіб №5355-28ХХ-ХХХХ-6703, що належить ОСОБА_1 , було нараховано грошові кошти в сумі 9 000,00 грн.
В свою чергу, в матеріалах справи не міститься інформація щодо погашення ОСОБА_1 заборгованості, а тому згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №12.08.2023-100001989 від 12.08.2023 року, така становить 16 901,89 грн, що складається із основного боргу в сумі 9 000,00 грн, нарахованих процентів в сумі 6 551,89 та комісії за надання кредиту в сумі 1 350,00 грн.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 висловлено правову позицію, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч 1 ст.1048 ЦК України).
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
З досліджених судом доказів встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору шляхом підписання такого, а означені дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Також встановлено, що кредитний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.
У ст.12 Закону України «Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст.3 Закону).
Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі №674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі №234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі №234/7723/20.
Відтак, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт переказу кредитних коштів відповідно до кредитного договору в загальній сумі 9 000,00 грн на електронний платіжний засіб відповідача, а тому позивачем виконано обов'язок за кредитним договором в частині видачі кредиту.
За умовами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Норми статей 610, 611 ЦК України вказують на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1, 2 ст.612 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, адже відповідачем наведений розрахунок не заперечено та не спростовано. Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 року у справі №209/3103/21).
Враховуючи те, що відповідач отримав від ТОВ «Споживчий центр» кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України, не надав, розрахунок заборгованості не спростував, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 901,89 грн, що складається із основного боргу в сумі 9 000,00 грн, нарахованих процентів в сумі 6 551,89 та комісії за надання кредиту в сумі 1 350,00 грн.
Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №12.08.2023-100001989 від 12.08.2023 року у розмірі 16 901 (шістнадцять тисяч дев'ятсот одна) гривня 89 (вісімдесят дев'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 грудня 2025 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Головуючий Богдан МИЧКА