Справа № 450/5608/25 Провадження № 2/450/2864/25
03 грудня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О. розглянувши в м. Пустомити заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , заг. площею 162,3 м2 з допоміжними будівлями та спорудами, земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , Давидівської сільської ради об'єднаних територіальних громад, Пустомитівського району Львівської обл., заг. площею 0,2500га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Свої вимоги мотивує тим, що нею до Пустомитівського районного суду Львівської області подано позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Вважає, що з метою забезпечення позову необхідно вжити заходи забезпечення позову, так як невжиття таких може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та забезпечити ефективний захист прав позивача.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.
За змістом ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Тобто в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для ефективного захисту прав або інтересів позивача. При цьому відповідно до вимог частини 3 статі 12, частини 1 статті 81 ЦПК України обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України.
Зокрема згідно з пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4604958792017 від 19.04.2017 року земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_1 , Давидівської сільської ради об'єднаних територіальних громад, Пустомитівського району Львівської обл., заг. площею 0,2500га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 451275851 від 10.11.2025 будинок АДРЕСА_1 , заг. площею 162,3 м2 з допоміжними будівлями та спорудами на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Підстава набуття права власності рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 72933421 від 02.05.2024 р.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір, предметом якого, єподіл майна, що є спільною сумісною власністю, в склад якого входить: будинок АДРЕСА_1 , заг. площею 162,3 м2 з допоміжними будівлями та спорудами, земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , Давидівської сільської ради об'єднаних територіальних громад, Пустомитівського району Львівської обл., заг. площею 0,2500га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, право власності на який зареєстроване за відповідачем, позивачем обґрунтовано наведено припущення, що не вжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів.
Судом враховано, що вид забезпечення позову запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами та не позбавить власника майна права володіти та користуватися таким майном, суд прийшов до висновку, що вказане клопотання слід задоволити та вжити заходи забезпечення позову, що вказані у заяву позивача про забезпечення позову.
Встановлено фактичні обставини, що відповідач має намір відчужувати спірне майно, вчиняє підготовчі дії до його реалізації.
В силу вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України підстави для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-
постановив:
заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,- задоволити.
З метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, вжити заходи забезпечення позову до вирішення спору по суті, шляхом накладення арешту на :
будинок АДРЕСА_1 , заг. площею 162,3 м2 з допоміжними будівлями та спорудами,
земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , Давидівської сільської ради об'єднаних територіальних громад, Пустомитівського району Львівської обл., заг. площею 0,2500га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Надати органу, що здійснює виконання ухвали суду наступні відомості:
стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
боржник : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею (03.12.2025 року).
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки з дати її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
СуддяЄ. О. Данилів