Справа № 462/7902/25
провадження 1-кс/462/2123/25
04 грудня 2025 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова
ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю
прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025141390001070 від 10.10.2025 про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава
Полтавської області, громадянина України, зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , неодруженого, військовослужбовця,
раніше неодноразово судимого, востаннє 22 грудня 2018 року Київським районним
судом м. Полтава, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2
ст.187 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі із конфіскацією майна,
08 серпня 2024 року звільнений умовно-достроково на підставі ухвали
Харківського районного суду Харківської області від 31 липня 2024 року
для проходження військової служби за контрактом, із встановленням
адміністративного нагляду строком на дванадцять місяців
за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України,
встановив:
Слідча СВ відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором звернулась до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025141390001070 від 10.10.2025 за ч.1 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України.
В обгрунтування поданого клопотання вказує, що у провадженні СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження кримінальне провадження №12025141390001070 від 10.10.2025, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог зазначеного вище законодавства, діючи всупереч положень Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів», Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними», умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, тобто діючи незаконно з прямим умислом, вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів у невстановленому досудовим розслідуванням місці та невстановлений час, але не пізніше 12:10 год. 10 жовтня 2025 року, незаконно отримав (придбав) у невстановлений слідством спосіб наркотичний засіб - «канабіс», який згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, що знаходився у полімерному пакеті з пазовим замком з прикріпленою клейкою полімерною стрічкою синього кольору, який зберігав при собі з метою збуту, а саме в чоловічій поясній сумці, знаходячись поблизу будинку №20 на вул. Рудненській в м. Львові, де і був виявлений працівниками поліції.
У виявленому та вилученому у ОСОБА_4 полімерному пакеті з пазовим замком з прикріпленою клейкою полімерною стрічкою синього кольору виявлено речовину рослинного походження - «канабіс» масою 4,29 грама, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні незаконного придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.10.2025 року своїми умисними діями вчинив незаконне придбання, зберігання, носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.10.2025 року, на підставі усної домовленості у невстановленої досудовим слідством особи на ім'я ОСОБА_7 , знайшов (придбав) два предмета, ззовні схожих на корпус гранати типу РГО та предмети, ззовні схожі на підривач типу «УЗРГМ-2», отримав зазначені предмети у невстановленому досудовим слідством поштоматі «Нової пошти» у м. Львові, після чого переніс вказані предмети до квартири за своїм місцем проживанням, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де в подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зберігання бойових припасів, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної холодної зброї, пристроїв вітчизняного виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими, або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії, та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21 серпня 1998 року, зберігав вищеописані предмети за вищевказаною адресою до 10.10.2025 року, які того ж дня під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , були виявлені та вилучені, а саме: предмети, які є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової оборонної ручної гранати РГО (2 од.), промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речових та придатний для здійснення вибуху та предмети, які є модернізованим уніфікованим запалом ручних гранат типу УЗРГМ-2 (2 од.), промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху, тим самим здійснив умисне незаконне придбання, зберігання, носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні незаконного придбання, зберігання, носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчинені вказаних кримінальних правопорушень підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а саме: протоколом огляду місця події від 10.10.2025 року (м. Львів, вул. Рудненська,25); протоколом обшуку від 10.10.2025 року; протоколом огляду місця події від 10.10.2025 року (5-тий парк, м. Львів, вул. Курмановича); протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 10.10.2025 року; висновком експерта №КСЕ-19/114-25/25510 від 28.10.2025 року за результатами судової вибухово-технічної експертизи; висновком експерта №СЕ-19/114-25/25195-НЗПРАП від 10.10.2025 року за результатами експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
10.10.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
11.10.2025 слідчим суддею Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 08 грудня 2025 року включно із правом внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Строк запобіжного заходу обраного ОСОБА_4 закінчується 08.12.2025.
29.10.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України.
Враховуючи, що у двомісячний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, закінчується 10 грудня 2025 року, завершити розслідування виявилось неможливим, з огляду на особливу складність кримінального провадження, необхідність проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, тривалості процедури розтаємнення протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, проведення експертиз, без результатів та висновків яких неможливо завершити досудове розслідування, однак при цьому, найкоротшим строком достатнім для потреб досудового розслідування є строк не менший ніж один місяць, 26.11.2025 в.о. керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 подано клопотання про продовження строку досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 10.01.2026.
01 грудня 2025 року керівником Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, тобто до 10.01.2026 року.
Слідча зазначає, що на даний час органом досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний вчинив тяжкі злочини, за найтяжчий з яких передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки спосіб вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів, що проявилось у вчиненні їх в громадських місцях, у денну пору доби, під час воєнного стану характеризує його, як особу, що не має достатніх моральних цінностей, соціально-стримуючих факторів, схильну для досягнення своїх злочинних цілей в будь-який спосіб, свідоме нехтування підозрюваним не лише вимогами законодавства, але і загальноприйнятими морально-етичними цінностями, відтак залишаючись на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Вказує і про наявність обставин і наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які передбачені в ст.178 КПК, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється.
Згідно ст. 183 КПК України заборон щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Оскільки орган досудового розслідування вважає, що жодний із менш суворих запобіжних заходів, а саме: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт - не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, просить клопотання задоволити.
В судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали, покликаючись на мотиви такого, просять задоволити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюванийв судовому засіданні проти заявленого слідчою клопотання заперечив, просив обрати йому домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначив, що вину визнав, активно співпрацює зі слідством.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши доводи сторін кримінальногопровадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 3 ст. 197 КПК України визначено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Статтею 199 КПК України передбачений порядок розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам, передбаченим ст. 184, 199 КПК України.
Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч. 2 ст. 184 КПК України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141390001070 від 10 жовтня 2025 року у провадженні Відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України.
10.10.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 11.10.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 08 грудня 2025 року включно із правом внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Строк запобіжного заходу обраного ОСОБА_4 закінчується 08.12.2025.
29.10.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України.
Постановою керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 01 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12025141390001070, відомості про яке внесено 10 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 10.01.2026.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Матеріалами, що підтверджують обгрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушеня є:протокол огляду місця події від 10.10.2025 року (м. Львів, вул. Рудненська,25); протокол обшуку від 10.10.2025 року; протокол огляду місця події від 10.10.2025 року (5-тий парк, м. Львів, вул. Курмановича); протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 10.10.2025 року; висновок експерта №КСЕ-19/114-25/25510 від 28.10.2025 за результатами судової вибухово-технічної експертизи; висновок експерта №СЕ-19/114-25/25195-НЗПРАП від 10.10.2025 за результатами експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
Як зазначено у пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, п.32 рішення у справі «Фокс, Кампбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» слідчий суддя (суд) повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.
Так, під час розгляду даного клопотання встановлено, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 завершується 08.12.2025, при цьому ризики, зазначені в ухвалах слідчого судді про обрання та продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились. Ризики того, що підозрюваний, будучи обізнаним про тяжкість покарання за кримінальні правопорушення, вчинення яких йому інкримінується, може переховуватися від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може продовжити вчинювати кримінальні правопорушення чи вчинити інше, а також вчинити дії спрямовані на приховування чи знищення речей, що можуть мати істотне значення для об'єктивного встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи вік, стан здоров'я, особу підозрюваного, характер вчинених кримінальних правопорушень та відсутність обставин, за яких застосований до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути продовженим, слідчий суддя приходить до переконання, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів.
Відповідно до п.9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно п. 10 зазначеного Листа ВСУ у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України.
Вирішуючи подане клопотання, суд також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Наведена практика Європейського суду свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Задовольняючи клопотання слідчої про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначаючи строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить із того, що постановою керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 01 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12025141390001070, відомості про яке внесено 10 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 10.01.2026.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою - домашнього арешту, як просить сторона захисту, в судовому засіданні не встановлено.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених законом.
Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України, визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , не підпадає під дію ч. 4 ст. 183 КПК України, для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити останньому заставу.
Із врахуванням ступеню небезпеки, обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, суд вважає, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України
ОСОБА_4 слід визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання слідчого судді саме такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_4 немає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчої СВ відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 ,подане у кримінальному провадженні №12025141390001070 від 10.10.2025за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України задоволити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні №12025141390001070 від 10.10.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 10 січня 2026 року у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, продовженого 01 грудня 2025 постановою керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні №12025141390001070, відомості про яке внесено 10 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 10.01.2026.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 /двісті сорок дві тисячі двісті сорок/ гривень00 копійок, яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок:
UA918201720355299001500000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора та суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися за межі м.Львова без дозволу слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, навчання;
Якщо підозрюваний ОСОБА_4 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора та суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали у справі № 462/7902/25
Слідчий суддя ОСОБА_1