Справа № 462/9574/25
про залишення заяви без руху
03 грудня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 про усиновлення,
заявник ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із заявою, в якій просить оголосити громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачем малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Змінити прізвище усиновленої дитини з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а по батькові з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та записати позивача у Книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану батьком усиновленої дитини.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 311 ЦПК України заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини.
До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров'я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.
Всупереч п. 3, 4 ч. 2 ст. 311 ЦПК України заявником до заяви про усиновлення дитини не додано довідки з місця роботи, а також документу, що підтверджує право власності заявника або його право користування жилим приміщенням (договору оренди).
Крім того, заявник просить змінити прізвище дитини, а за змістом ч. 3 ст. 148 Сімейного кодексу України, прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою. Водночас до заяви про усиновлення не надано доказів того, що дитина, яка досягли віку 12 років, згодна на зміну його прізвища.
За ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Від належного повідомлення учасників справи залежить реалізація принципу рівності та змагальності сторін.
За таких обставин, наведені недоліки заяви виключають можливість відкриття провадження у справі.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків такої.
На підставі викладеного, керуючисьст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 про усиновлення - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Постигач О. Б.