Справа №443/1450/25
Провадження №2/443/886/25
іменем України
05 грудня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник позивача акціонерного товариства «Таскомбанк» Альховська І.Б. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за Кредитним договором №5005105243 від 08.12.2020, яка станом на 12.05.2025 становить 60 388,51 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 45 136,29 грн; заборгованість по річним процентам - 5,69 грн; заборгованість по щомісячним процентам- 15 246,53 грн та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача Альховська І.Б. зазначає, що 08.12.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було підписано: кредитний договір №5005105243 від 08.12.2020. Відповідно до умов Кредитного договору №5005105243 від 08.12.2020 Позичальнику надано кредит на суму 57 011,99 грн, дата закінчення кредитного договору 04.12.2024; Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору; Позичальник ознайомився з умовами Кредитного договору до його укладення і погодився з усіма його умовами, примірник Заяви і Паспорта отримав; умови отримання кредитів, погодився отримати шляхом роздрукування з веб-сайту. Позичальник зобов'язався виконувати Кредитний договір і регулярно ознайомлюватися з його змінами на веб-сайті Позичальник повідомлений кредитодавцем у встановлені законом формі про всі умови, передбачені ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ, ч. 4 ст. 6, ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII, та їх зміст, а також про всі інші умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних Позичальником умов кредитування. Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Паспорті кредиту (п.4.), що підтверджується відповідною Випискою, отже Кредитодавець, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідач належним чином повідомлений про те, що права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги. Відповідно до умов цього Договору позивач є Новим кредитором Боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №5005105243 від 08.12.2020 з усіма наступними додатками та змінами. Умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни. Як наслідок, станом на 12.05.2025 заборгованість Позичальника за Кредитним договором №5005105243 від 08.12.2020, становить 60 388,51 грн в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 45 136,29 грн; заборгованість по річним процентам (в тому числі прострочена) - 5,69 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в тому числі прострочена) - 15 246,53 грн, що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 27.08.2025 справу прийнято до розгляду та призначеного до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 29.09.2025 /а.с.67-68/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 29.09.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача справу розглядом відкладено на 30.10.2025 /а.с.81/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 30.10.2025 у зв'язку з клопотанням відповідача справу розглядом відкладено на 03.12.2025 /а.с.89/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 11.11.2025 заяву представника АТ «Таскомбанк» Альховської І.Б. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено судові засідання проводити у режимі відеоконференції /а.с.100/.
Розгляд справи по суті відбувся 03.12.2025 без участі сторін.
Представник позивача акціонерного товариства «Таскомбанк» Альховська І.Б. подала заяву у якій просить розглядати справу без її участі та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується розпискою про явку в судове засідання, на виклик суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. 30.10.2025 подав заяву у якій просив відкласти судове засідання 30.10.2025 з метою добровільно врегулювання спору.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 03.12.2025, є дата складення повного тексту судового рішення - 05.12.2025 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.12.2021 між ТОВ «Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5005105243, відповідно до п.1.1. якого: кредитодавець ТОВ «Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень» зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п.1.2. вказаного кредитного договору, сторонами було узгоджено суму кредиту у розмірі 57 011,99 грн, строк на який надається кредит - 48 місяців.
Підписавши цей договір позичальник доручив кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за реквізитами:
- ТОВ «Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень» суму 44 525,80 на погашення поточної заборгованості за діючим кредитним договором №6014663207 від 17.04.2020
- ПАТ «Страхова компанія «ТАС» сума 10 686,19 грн оплата страхового платежу за договором страхування №5005105243-С від 08.12.2020;
- ПАТ «Страхова компанія «ТАС» сума 1 200,00 грн оплата страхового платежу за договором страхування №5005105243-С від 08.12.2020;
- ТОВ «Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень» суму 600 грн. оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA», «SU5005105243 від 08.12.2020»;
Згоду з усіма вказаними умовами цього договору відповідач посвідчив своїм власноручним підписом у кредитному договорі, з огляду на наведене суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір /а.с.46/.
У паспорті споживчого кредиту визначені, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення та інша додаткова інформація, зокрема: сума/ліміт кредиту: 57 011,99 грн; строк, на який надається кредит: 48; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом /а.с.47-48/.
Відповідно до виписки по особовим рахункам кредитного договору №5005105243 від 08.12.2020 за період з 08.12.2020 по 12.05.2025 вбачається що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами /а.с.20-31/.
Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №5005105243 від 08.12.2020 заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.05.2025 становить 45 136,29 грн - по тілу кредиту, 5,69 грн - по відсотках, 15 246,53 грн - по процентах, 60 388,51 грн - загальна заборгованість /а.с.16-19/.
Згідно з договором факторингу №200921 від 20.09.2021, між ТОВ ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір факторингу, відповідно до якого фактор зобов'язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах визначених цим договором /а.с.32-39/.
Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу №200921 від 20.09.2021, укладеного між ТОВ ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк», АТ «Таскомбанк» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 /а.с.43-45/.
Згідно з меморіальним ордером №768960451 від 20.09.2021, АТ «Таскомбанк» перерахувало ТОВ «ФК «ЦФР» 214 388 525,17 грн згідно договору про відступлення права вимоги №200921 від 20.09.2021 /а.с.103/
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (АТ «Таскомбанк») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Положеннями статті 642 ЦК України визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунках та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунками клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграф 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч. 1 ст. 513 цього Кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов'язання, у звязку з чим його заборгованість по кредитному договору №5005105243 від 08.12.2020 станом на 12.05.2025 становить 60 388,51 грн, з яких 45 136,29 грн - по тілу кредиту, 5,69 грн - по відсотках, 15 246,53 грн - по процентах.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Відповідачем наведені розрахунки не заперечено, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
З урахуванням презумпції правомірності правочинів (ст. 204 ЦК України), яка не спростована відповідачем (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010), взятих на себе відповідачем зобов'язань за кредитним договором, які ним не виконувалися належним чином, та обов'язковості договору для сторін, а також враховуючи той факт, що відповідачу відомо про наявність в нього заборгованості перед позивачем, про що свідчить заява останнього, відтак суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» вказану вище заборгованість за Кредитним договором.
Таким чином, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред'явлення вищевказаної позовної заяви до суду, матеріали даної справи не містять.
На підставі статей 207, 526, 549, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 09806443) заборгованість за кредитним договором №5005105243 від 08.12.2020 у сумі 60 388 (шістдесят тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 51 копійку та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору, а всього: 62 810 (шістдесят дві тисячі вісімсот десять) гривень 91 копійку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко