Справа № 442/9087/25
Провадження № 2-о/442/634/2025
"05" грудня 2025 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І.., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридчсине значення.
Підставою для звернення до суду з цією заявою є те, що їй необхідно встановити факт що її чоловік ОСОБА_2 і ОСОБА_2 є одна і та сама особа.
Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України)).
Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати у тому числі і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.
Якщо до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не приєднано довідки про неможливість одержання документів та не зазначено, з яких причин неможливо одержати документ, що посвідчує даний факт, не зазначена мета встановлення юридичного факту, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків.
Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У порушення зазначених норм, заявником до заяви не додані докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, у заяві не зазначено, чи є у ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші спадкоємці, на права та обов'язки яких може вплинути рішення у справі. Також не подано докази, що заявниця у встановленому законом порядку та строки прийняла спадщину після смерті чоловіка, не подано постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (частина четверта статті 294 ЦПК України).
При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.
Отже, залучення цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту своєчасно заявити про порушення чи оспорювання їх суб'єктивних прав у зв'язку із встановлюваним судом фактом.
У заяві зазначено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна. Водночас до заяви не додано копію спадкової справи та/або не заявлено клопотання про витребування доказів судом, якщо учасник справи не може самостійно надати такі докази.
Заявницею не зазаначено жодної заінтересованої особи .
Отже, суд не має можливості перевірити, чи заявником повністю визначено коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі, рішення у справі щодо яких може вплинути на їх права та обов'язки шляхом його реалізації.
Заявнику після визначення кола всіх заінтересованих осіб необхідно надати суду копії заяви та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості заінтересованих осіб.
Крім того якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує відповідний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику (іншій особі, за наявності правових підстав) і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення.
Судовий порядок встановлення факту належності правовстановлюючого документу є єдиним способом усунення перешкод у реалізації прав власника у тому разі, якщо у виправлені помилки було відмовлено тим органом, що видав такий документ, або іншим компетентним органом.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
До заяви не долучено доказів на підтвердження звернення заявника до компетентних органів із заявою про виправлення відповідної помилки (описки), доказів відмови у виправленні такої помилки (описки) або відсутність органу, до повноважень якого належить вчинення таких дій.
Разом з тим наявність вмотивованої відмови у виправленні помилки є передумовою звернення до суду за захистом своїх прав із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі. Заявником не зазначено причини неможливості виправлення допущеної помилки у правовстановлюючому документі в позасудовому порядку.
З матеріалів заяви, не вбачається відмови будь-якого органу у вчиненні дій, які перешкоджали б реалізації прав заявника, тому суд позбавлений можливості перевірити, чи може заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Зважаючи на те, що об'єкт нерухомості, належність правовстановлюючого документу на який заявник має намір підтвердити у судовому порядку, розташований на території м. Борислава , доцільним є залучення до участі у справі територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем його розташування.
Заявнику необхідно вказати всіх заінтересованих осіб у цій справі.
Заявнику необхідно привести у відповідність подану ним заяву до вимог статті318ЦПК України.
Зазначені вище недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності.
Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 294, 318, 353 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху.
Заявнику необхідно усунути вказані в ухвалі недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Якщо заявник не усуне вказані в ухвалі суду недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Гарасимків