Справа № 461/5777/24
Провадження № 1-кс/461/7369/25
03.12.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові, погоджене із заступником начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання слідчого слідчого відділу управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000126 від 28.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України, -
слідчий слідчого відділу управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , за погодженням із заступником начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме на об'єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 44,3 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 3059912846060) із забороною, відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншим особам).
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що на адресу слідчого управління ГУНП у Львівській області від РВ ФДМУ по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях для долучення до матеріалів кримінального провадження надійшов цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, з якого вбачається, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , Державному бюджету в особі РВ ФДМУ по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях задано майнової шкоди на суму 2 354 555,70 гривень. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Слідчий у судове засідання не з'явився, оскільки у клопотанні просить суд проводити розгляд справи про накладення арешту на майно у його відсутності та у відсутності прокурора, а також без виклику власника майна. Клопотання підтримує та просить суд таке задоволити.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке 28.05.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000126, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.364 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що протягом 2021 - 2022 років, ОСОБА_6 , перебуваючи у відповідності до наказу Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (далі - Підприємство) №83-к від 19.07.2016 на посаді начальника Західно - Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (далі - Експедиція), будучи службовою особою, яка наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями не зважаючи на обов'язок не вчиняти корупційні правопорушення пов'язані з діяльністю експедиції та заборону на використання своїх повноважень або свого становища та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, в інтересах ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика», зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019, Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 без будь-якого погодження із Фондом державного майна України та/або його структурних підрозділів та без проведення аукціону Регіональним Відділенням Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, уклав договори про надання послуг відповідального зберігання:
-Договір №19-IV/21 від 01.01.2021 з ТОВ «Спецвибухпром»;
-Договір №УГПГФ№837/07-21 від 01.03.2021 з АТ «Укргазвидобування» в особі філії Геофізичне управління «Укргазпромгеофізика»;
-Договір №01-04/21 від 01.04.2021 з ТОВ «Укрспецгеологія»;
-Договір №УГПГФ906/07-21 від 01.07.2021 з АТ «Укргазвидобування» в особі філії Геофізичне управління «Укргазпромгеофізика»;
-Договір №01-11/22 від 01.01.2022 з ТОВ «Спецвибухпром»
-Договір №УГПГФ1042/07-22 від 30.05.2022 з АТ «Укргазвидобування» в особі філії Геофізичне управління «Укргазпромгеофізика»;
Договір №УГПГФ1064/07-22 від 03.09.2022 з АТ «Укргазвидобування» в особі філії Геофізичне управління «Укргазпромгеофізика», внаслідок виконання яких, на розрахунковий рахунок ЗУГРЕ надійшли грошові кошти у сумі 3 363 651 гривень, з яких ОСОБА_6 , жодних відрахувань до державного бюджету в особі РВ ФДМУ по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях областях не здійснив, внаслідок чого спричинив збитки державному бюджету.
Таким чином за викладених обставин, 21 жовтня 2025 року в порядку ст. 135 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львів, громадянину України, українцю, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, не адвокату, не депутату повідомлено про підозру у зловживанні владою, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої юридичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та у зловживанні владою, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої юридичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало тяжких наслідків державним інтересам, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
На адресу слідчого управління ГУНП у Львівській області від РВ ФДМУ по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях для долучення до матеріалів кримінального провадження надійшов цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, з якого вбачається, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , Державному бюджету в особі РВ ФДМУ по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях задано майнової шкоди на суму 2 354 555,70 гривень.
У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, шо у власності ОСОБА_6 перебуває об'єкт нерухомого майна - квартира загальною площею 44,3 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 3059912846060).
Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. У випадку накладення арешту з метою відшкодування шкоди, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений, зокрема, на нерухоме майно, майнові права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як встановлено слідчим суддею, в розумінні ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, відтак щодо нього може вирішуватися питання про застосування арешту майна.
Арешт майна може застосовуватися для забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні. Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України). У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
За змістом ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя в межах порушеного питання вважає, що встановлені обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками, які, за версією обвинувачення, полягали у у зловживанні владою, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої юридичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам. В подальшому такі обставини підлягають оцінці та перевірці в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Оцінивши надані докази в їх сукупності з доводами клопотання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України за викладених у клопотанні обставин.
На адресу слідчого управління ГУНП у Львівській області від РВ ФДМУ по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях для долучення до матеріалів кримінального провадження надійшов цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, з якого вбачається, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , Державному бюджету в особі РВ ФДМУ по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях задано майнової шкоди на суму 2 354 555,70 гривень.
У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, шо у власності ОСОБА_6 перебуває об'єкт нерухомого майна - квартира загальною площею 44,3 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 3059912846060).
Слідчим доведено, що метою накладення арешту на майно є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Арешт на вище вказане майно, є розумним та співрозмірним обмеженням права власності щодо виконання завдання кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.
Незастосування арешту майна із позбавленням права на відчуження та розпорядження, може привести до настання наслідків, які перешкоджатимуть відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000126 від 28.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України, - задоволити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме на об'єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 44,3 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 3059912846060) із забороною, відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншим особам).
Виконання ухвали суду покласти на слідчого СУ ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та інших слідчих які перебувають у групі слідчих у кримінальному провадженні та прокурорів Львівської обласної прокуратури які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1