ЄУН: 2-379/11
Провадження №: 6/336/401/2025
05 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С. за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву представника Акціонерного товариства «ПриватБанк» - адвоката Романовського Дениса Сергійовича про зміну способу виконання рішення, -
Представник позивача - адвокат Романовський, який діє на підставі ордеру серії АЕ № 1434718 від 15.10.2025, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», звернувся суду з вказаною заявою, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 15.09.2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 15.09.2021 позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: СГІРФО Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із зняттям з реєстраційного обліку задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» станом на 15.10.2009 року за кредитним договором №; ZPE0GA0000000004 від 25.09.2007 року в розмірі 341 716 (триста сорок одна тисяча сімсот шістнадцять) гри. 79 копійок, що складається з суми основної заборгованості в розмірі 310 312 грн. 81 коли заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 310 040 грн. 81 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 1 319 грн., 51 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 43 грн. 66 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 51. 72 кв.м, житловою площею З0. З кв.м., яка належить ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 01.04.1999 року, за реєстровим номером 124, посвідченого приватним нотаріусом Цекеєвою І.О.
Застосувати процедуру продажу предмета іпотеки, передбачену ст. 38 Закону України "Про іпотеку» шляхом укладення ПАТ КБ «Приватбанк» договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації ціною реалізації 282 800 (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот) гривень.
В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «.ПриватБанк» до ОСОБА_1 відмовити.
Звертаючись з вимогами у 2011 році банком був обраний спосіб захисту свого порушеного права , який відповідав ЗУ «Про іпотеку» та договору, проте на даний момент банк позбавлений можливості виконати зазначене не рішення, оскільки існують обставини непереборної сили, банк, як іпотеко держатель не має правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, а тому позбавлений можливості укласти договір купівлі-продажу з іншою особою. Також посилається на ЗУ «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03.06.2014, яким введено обмеження на примусове відчудження житлової нерухомості, переданої в іпотеку за кредитами в іноземній валюті, який діяв до вересня 2021.
Закон України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» пунктом 5-2, за змістом якого у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статей 41, 47 цього Закону(у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах). Тобто, на даний час існують підстави для зупинення виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Після спливу вказаного строку правила статей 41, 47 Закону України «Про іпотеку» відновлять свою дію без постановлення окремого рішення суду або прийняття окремого закону. Дана обставина, з огляду на неодноразове продовження дії воєнного стану діє на теперішній час.
Всі вище перелічені обставини роблять неможливою реалізацію предмету іпотеки, у спосіб, що передбачений рішенням суду. Тобто, АТ КБ ПРИВАТБАНК звертався до суду про стягнення боргу та обрав передбачений законом та договором спосіб виконання рішення про стягнення боргу - звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іншій особі-покупцеві, проте за вищезазначених обставин не має можливості ним скористатись, тому просить про зміну способу виконання рішення, а саме: В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» станом на 15.10.2009 року за кредитним договором №; ZPE0GA0000000004 від 25.09.2007 року в розмірі 341 716 (триста сорок одна тисяча сімсот шістнадцять) гри. 79 копійок, що складається з суми основної заборгованості в розмірі 310 312 грн. 81 коли заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 310 040 грн. 81 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 1 319 грн., 51 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 43 грн. 66 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 51. 72 кв.м, житловою площею З0. З кв.м., яка належить ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 01.04.1999 року, за реєстровим номером 124, посвідченого приватним нотаріусом Цекеєвою І.О.
Застосувати процедуру продажу предмета іпотеки, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на електронних торгах, з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації 282 800 (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот) гривень.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Разом з цим, суд прийшов до висновку про розгляд даного питання без участі сторін, у зв'язку з тим, що їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду України від 25 листопада 1995 року у справі №6-1829цс15 - поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.
Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об'єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити рішення по суті.
Звертаючись до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення, заявник вказує, що при зверненні до суду у 2011 році, ним було обрано законний спосіб захисту своїх порушених прав. Доказів оскарження чи набрання законної чинності цього рішення суду не надано.
Докази звернення до примусового виконання цього рішення суду не надані, що робить неможливим встановити, чи звертався банк до прийняття ЗУ «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03.06.2014, яким введено обмеження на примусове відчудження житлової нерухомості, переданої в іпотеку за кредитами в іноземній валюті, який діяв до вересня 2021, за захистом своїх порушених прав в органи примусового виконання рішення суду, якщо рішення не оскаржувалось, то протягом трьох років.
Заявник у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення фактично просить змінити рішення суду по суті та самостійно змінити спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України, що суперечить законодавству України.
Аналогічна правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду відм 11.07.2024 у справі № 757/50721/23.
Враховуючи те, що заявником в заяві про зміну способу виконання рішення фактично порушується питання про зміну змісту рішення, що є недопустимим, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.431,435 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «ПриватБанк» - адвоката Романовського Дениса Сергійовича про зміну способу виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 15.09.2011 року - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту цієї ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.С. Звєздова