ЄУН: 336/8481/25
Провадження №: 3/336/5129/2025
про закриття провадження
26 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Турчинський Максим Ігорович, за участі секретаря судового засідання Кумечко Ірини Миколаївни
у присутності:
особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; тел. НОМЕР_1 ; РНОКПП: не відомо -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2025р. серії ЕПР1 №432541, складений інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенантом поліції Волковим Геннадієм Олександровичем, - 24.08.2025 03.:31 м.Запоріжжя вул.Ігоря Сікорського,452 гр. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ЗАЗ Deawoo д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки ТЗ за допомогою спеціального технічного приладу алкотестеру Драгер 6820. Результат 1,54 проміле, з результатом погодилась. Від керування ТЗ відсторонена шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР, про повторність попереджена, чим порушив п.2.9 ПДР - керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін.спяніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила обставини оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, при цьому зазначила, що керував автомобілем інша особа - її чоловік ОСОБА_2 та з метою ухилення від відповідальності останнього щодо позбавлення права керування, вона пересіла на сидіння водія. Просила суд не притягати до відповідальності, оскільки вона правопорушення не вчиняла.
В судовому засіданні допитаний ОСОБА_2 пояснив обставини оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, при цьому зазначив, що тієї ночі він керував автомобілем у стані сп'яніння та з метою уникнення відповідальності він запропонував своїй дружині пересісти на місце водія після того, як побачив автомобіль поліції, ОСОБА_1 ніколи не мала прав водія, не має навичок керування автомобілем. Він розкаявся щодо вчиненого поступку та повідомив, що судом був притягнутий до відповідальності за ст.130 КУпАП за вказаний поступок.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив наступні обставини.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Як зазначено у частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 статтею 130 КУпАП передбачає «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Як встановлено судом, уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення було зазначено опис правопорушення, а саме: керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
При з'ясування фактичних обставин по справі, судом було досліджено матеріали адміністративної справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього додатки, а саме відеозапис на технічні засоби - відео з боді-камер та реєстратора.
З досліджених відеозаписів, які долучені до матеріалів адміністративної справи суддею встановлено наступні обставини: фіксування рух транспортного засобу поліцейських, який здійснив розворот та почав переслідування, зупинка автомобіля поліцейських біля припаркованого автомобіля ЗАЗ Deowoo д.н.з. НОМЕР_2 (01:04), в салоні якого перебуває 2 особи ( ОСОБА_1 та інша особа чоловічої статті (03:10 тривалість запису), яка виходить з автомобіля, перевіряються документи поліцейським у особи чоловічої статті (03:51 тривалість запису), здійснений огляд автомобіля, ОСОБА_1 в процесі спілкування працівником поліції запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на спец приладі Драгер, проведено дослідження на стан сп'яніння за допомогою алкотестера, оформлення матеріалів та спілкування.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За наслідком дослідження доказів у справі, суддя дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за диспозицією якої визначено: Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки, на переконання суду, уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не було здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування саме ОСОБА_1 зазначеним автомобілем, зокрема відеозаписом підтверджується відсутність руху автомобіля.
Так, в силу п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у численних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Так, у справі «Гурепка проти України» з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції.
Беззаперечно адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Суттєве посилення санкцій за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.130 КУпАП, максимально наближає адміністративні стягнення до кримінальних покарань.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року зазначено, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
За таких обставин, на переконання судді, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, а саме, що за вчинене правопорушення має нести відповідальність саме особа, яка вчинила правопорушення, а в процесі розгляду адміністративної справи у судді виникли сумніви у винуватості щодо скоєння зазначеного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю.
Слід зазначити, що дії посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення свідчать про невиправдано надмірну формальність адміністративної процедури з метою притягнення особи до адміністративної відповідальності без повного з'ясування в сукупності усіх фактичних обставин у справі, які б надавали б можливість беззаперечно встановити факт скоєння зазначеного адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.172-20, 283, 284, 247 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ