1Справа № 335/8299/25 3/335/2174/2025
про закриття провадження у справі
27 листопада 2025 року суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Соболєва І. П., розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, є військовослужбовцем, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411796 від 04.08.2025, 04.08.2025 о 05:30 год. в м. Запоріжжі, вул. Перемоги, 76А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Пасат», д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, неприродна блідість шкіри обличчя. Також з протоколу витікає, що він на місці зупинки пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою «Драгер Алкотест 6820» відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку в медичному закладі відмовився під час відеозапису на БК 474546. Від керування відсторонений, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що у вказаному у протоколі день та часу він керував транспортним засобом по Набережній магістралі навпроти автосалону був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування з працівниками патрульної поліції, які попросили його надати документи для перевірки, попрохав їх повідомити причину зупинки, але останні не повідомляли. У зв'язку з ненаданням працівниками поліції інформації про причини зупинки транспортного засобу та те, що ним не порушувалися ПДР, він вказував що не буде виконувати вимоги поліцейських. Зазначив, що працівники поліції вели себе агресивно, здійснювали на нього тиск, його виштовхнули з автомобілю, повалили на землю, наділи кайданки і доставили у відділення, саме тому відео цієї частини обставин не проводилось, вони його вимкнули. Після цього у відділенні ОСОБА_2 попросив залучити йому адвоката, що без адвоката ніяких пояснень не надасть. У час очікування адвоката працівники поліції вже складали протокол, при цьому нічого йому не пропонували. Коли прибула адвокат, проведення огляду працівниками поліції взагалі не пропонувалось, лише було складено протокол. Фактично уповноважені особи відмовили йому у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння як у присутності адвоката так і в закладі охорони здоров'я, незаконно склали протокол. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, не мав ознак стану алкогольного сп'яніння, зокрема, запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, неприродну блідість шкіри обличчя, вів себе спокійно, та бажав розібратися у ситуації але у присутності захисника. Протокол про адміністративне правопорушення складали не за місцем події, тому зазначення в протоколі про відмову від його отримання та підписання, а також про відмову від ознайомлення з Актом огляду та направленням до закладу охорони здоров'я не відповідає дійсності. Клопотав визнати неналежним та недопустимими доказами наявні у справі відеозаписи, так як останні є неповними та фактично не містять даних про вказане правопорушення.
Захисник Лихосенко Є.О. подав до суду клопотання, просив у судовому засіданні закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вказував, що докази, які містяться в матеріалах справи жодним чином не доводять вини ОСОБА_3 , є неналежними та недопустимими.
За клопотанням захисту в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_4 , який має стосунки з військовим ОСОБА_1 , оскільки вони служили в одній військовій частині до 2024 року. Свідок пояснив, що в зазначений день і час він перебував із ОСОБА_1 в автомобілі, вони рухалися по Набережній магістралі. Почули сигнали зупинки, зупинились, хоча на його думку така зупинка незаконна. Повідомив суд, що ОСОБА_1 опір ніякий не чинив, не порушував ПДР не був у стані алкогольного сп'янінням та не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'янінням, оскільки йому не пропонували, а лише прохав повідомити йому підстави зупинки. Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що події відбувались на Набережній магістралі напроти автосалону, це вбачається з відео файлів, проте в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено місце події вул. Перемоги, 76А м. Запоріжжя. Також підтвердив той факт, що ОСОБА_1 виштовхнули з автомобілю, повалили на землю, наділи кайданки і доставили у відділення.
Суд, заслухавши особу яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, допитавши свідка, аналізуючи та оцінюючи усі надані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із такого.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'янінням, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'янінням, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'янінням.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'янінням проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'янінням на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'янінням і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Таким чином, якщо із відеозапису з відеореєстратора або нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, не містить відеофіксації адміністративного правопорушення, його не можна вважати належним та допустимим доказом у справі.
Зазначене кореспондується із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 411796 від 04.08.2025, долучено та до суду направлено такі докази: рапорт інспектора УПП в Запорізькій області від 04.08.2025; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія т/з з метою виявлення на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідку про отримання особою посвідчення водія; архів порушень; відеозапис, що міститься на оптичному носії інформації (диску).
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411796 від 04.08.2025, 04.08.2025 о 05:30 год. в м. Запоріжжі, вул. Перемоги, 76А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Пасат», д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, неприродна блідість шкіри обличчя. На місці зупинки пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою «Драгер Алкотест 6820» відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку в медичному закладі відмовився під час відеозапису на БК 474546. Від керування відсторонений, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР,
Проте доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до матеріалів справи не додано.
З відеозапису, крім короткочасних та вибіркових відео вбачається, що ОСОБА_1 просив повідомити йому причину зупинки автомобілю, про що йому не повідомляли. У зв'язку із цим, він вказував, що він не порушував Правила дорожнього руху. Після вказаного, його було затримано та доставлено до відділу поліції. Там йому було призначено захисника, та ОСОБА_1 повідомляв, що без адвоката він нічого робити не буде посилаючись на ст. 63 Конституцію України. Після того, як прибув адвокат, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення.
На наданому суду відеоматеріалу працівниками поліції не було зафіксовано, та обґрунтовано, яким чином ними встановлювалися описані в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 як то: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та неприродна блідість шкіри обличчя та із відео не вбачається що такі ознаки взагалі були.
Крім того відео, не містить факту відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду, в тому числі, як витікає з відео, працівниками поліції не пропонувалось ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'янінням, після прибуття за призначенням йому захисника, що є об'єктивною стороною ч. 1 ст. 130 КУпАП та підлягає обов'язковому доведенню стороною звинувачення. На відео відображено, як ОСОБА_1 очікує на адвоката, працівники поліції складають протокол.
Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що працівники поліції застосували до нього недозволені засоби при виконанні своїх службових обов'язків, які виразилися в тому, що його виштовхнули з автомобілю, повалили на землю, наділи кайданки і доставили у відділення, саме тому відео цієї частини обставин не проводилось, вони його вимкнули. Після цього у відділенні ОСОБА_2 попросив залучити йому адвоката, без адвоката ніяких пояснень не надасть. У час очікування адвоката працівники поліції вже складали протокол, при цьому нічого йому не пропонували.
ОСОБА_1 та його захисник просили закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 заперечує факт відмови від проходження огляду на стан сп'янінням, а докази які спростовують його показання відсутні. На відеозапису з камер поліцейських цей факт не зафіксовано, цей відеозапис явно не повний та переривається, отже відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 .
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'янінням, дослідженими судом доказами не спростовані.
Відповідно до протоколу « ОСОБА_1 на місці зупинки пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою «Драгер Алкотест 6820» відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку в медичному закладі відмовився під час відеозапису на БК 474546», однак на цьому ж відеозаписі такі обставини не зафіксовані, відсутні.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Тобто, під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною, всі зібрані докази внаслідок таких дій суд не може прийняти як належні та допустимі.
З пояснень ОСОБА_1 йому не було повідомлено про причину зупинки транспортного засобу під його керуванням.
В матеріалах справи відсутні докази причини зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , з відеозапису не вбачається, що працівниками поліції було чітко вказано водієві на причину його зупинки або порушення ОСОБА_5 таких положень Правил дорожнього руху, інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу, і як наслідок, необхідності пройти огляд на стан сп'яніння, втім з відеозапису не вбачається, що працівниками поліції пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Рапорт інспектора від 04.08.2025 року також не містить підстав про причини зупинення автомобіля «Фольксваген Пасат», д.н. НОМЕР_2 . Відтак вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинений незаконно, внаслідок чого було порушено його права.
Крім того, з пояснень ОСОБА_1 та показів свідка ОСОБА_4 слідує, що події відбувались на Набережній магістралі напроти автосалону, це вбачається з відео файлів, проте в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено місце події вул. Перемоги, 76А м. Запоріжжя.
На переконання суду саме описання правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом його вчинення без наявності будь-яких доказів його вчинення. Долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом не підтверджує ті обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суддя не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Отже, в суді не встановлено доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і під час судового розгляду таких не добуто.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) вказав, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказано, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Досліджені докази ставлять під обґрунтований та розумний сумнів наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом, а в ході розгляду протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не доведено достатніми і безсумнівними доказами факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, тому суд вважає, що наявні правові підстави для закриття провадження відповідно до п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 247 п. 1, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя І. П. Соболєва