1Справа № 335/8372/25 2-а/335/152/2025
27 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суду міста Запоріжжя у складі головуючої судді Романько О.О., за участі секретаря судового засідання Корсунової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Єременка Валерія Ігорьовича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5491094 від 15 серпня 2025 року,-
25.08.2025 позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Єременка Валерія Ігорьовича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5491094 від 15 серпня 2025 року.
В позові посилається на те, що 15.08.2025 інспектором роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Запоріжжя УПП у Запорізькій області ДПП НП Єременком Валерієм Ігорьовичем винесено стосовно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 на КУпАП України. У постанові відповідач стверджує, що мною порушено п. 12.4 ПДР.
15.08.2025 року відносно нього винесено постанову серії ЕНА №5491094 про накладення адміністративного стягнення на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Вважає вказану постанову незаконною, у зв'язку з тим, що, 15.08.2025 близько 18:40 м. Запоріжжя, шосе Прибережна Автомагістраль/Козача, 1, керуючи транспортним засобом AUDI А4 державний номерний знак НОМЕР_1 позивач був зупинений працівником поліції ніби за те, що він перевищив встановлені обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР. Позивач з зазначеним не згоден, оскільки заміри швидкості було зафіксовано не в автоматичному режимі приладом «TruCam L 20/2020», з низкою порушень ст.40 закону України «Про Національну поліцію», а саме: по-перше, не було встановлено знак 5.76 на місці, де проводиться заміри швидкості, по-друге, прилад знаходився в руках поліцейського, не був закріплений як того вимагає ст. 40 закону «Про Національну поліцію», по-третє, на службовому авто не були ввімкнені проблискові маячки, по-четверте, поліцейські знаходились в недостатньо проглядовому місці, а саме за поворотом. Додатково вказав, що йому так і не було надано доказів його правопорушення. Також на його вимогу ознайомитися з сертифікатом перевірки приладу сам прилад «TruCam» не було надано, та в ході розмови у поліцейського тряслися руки чи то від емоційного стану, чи то від поганого самопочуття, що могло призвести до некоректного заміру швидкості.
Просив визнати дії інспектора протиправними, постанову скасувати, провадження у справі закрити.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.08.2025 справу передано в провадження судді Романько О.О..
26.08.2025 ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя позов було залишено буз руху. Окремо, позивачу було роз'яснено положення щодо неналежності відповідача.
02.09.2025 на виконання вимог зазначеної ухвали позивачем була надана заява про усунення недоліків.
03.09.2025 ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Єременка Валерія Ігорьовича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5491094 від 15 серпня 2025 року за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник Департаменту патрульної поліції Малій О.М. спрямував до суду відзив, в якому зазначив що постанова винесена відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Крім того зазначив, що інспектор взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Єременко В.І. є неналежним відповідачем у заявлених правовідносинах, так як останній перебуває у трудових відносинах саме з Департаменту патрульної поліції, оскільки УПП в Запорізькій області не є юридичною особою. Просили відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що 15.08.2025 щодо ОСОБА_1 інспектором УПП в Запорізькій області Єременком В.І. було винесено постанову серії ЕНА № 5491094 за ознаками ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень за порушення Правил дорожнього руху України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до вимог ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У ст. 46 КАС України зазначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального право відношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Тобто, відповідачем у справах з приводу оскарження постанов інспектора патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
Також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 зазначено, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
Інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями відповідної статті КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Як слідує із позовної заяви в редакції наданій на виконання ухвали судді про залишення позову без руху, позивач знову зазначив відповідачем інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Єременко В.І., тоді як належним відповідачем є Департамент патрульної поліції.
02.09.2025 відповідальними особами канцелярії суду було складено акт про виявлені недоліки по справі № 335/8372/25 про те, що під час отримання заяви ОСОБА_1 через систему ЄСІТС 02.09.2025 її було зареєстровано за вхідним номером 39333/25, але виявлено відсутність додатків, а саме нової редакції адміністративного позову від 01.09.2025.
Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 як у первісній редакції позову, так і після усунення недоліків відповідача по справі не змінював та зазначав ним інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Єременка В.І.
Після цього позивач неодноразово у справі звертався з заявами про відкладення розгляду справи через зайнятість за місцем його роботи та для необхідності додатково звернутися за правничою допомогою.
На час розгляду справи будь-яких інших заяв чи клопотань, зокрема щодо заміни неналежного відповідача на належного - Департамент патрульної поліції, до суду не надавав.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
За вказаних обставин, в задоволенні позову до інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Єременка В.І. слід відмовити.
Позивач має право повторно звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача - Департаменту патрульної поліції.
Разом з тим, інші доводи позовної заяви, які стосуються оскаржуваної постанови, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 8-10, 72-78, 241-246, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Єременка Валерія Ігорьовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 виданий Гуляйпільським РВ УМВС України в Запорізькій області 15.01.2003, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суддя: О.О. Романько