Справа № 333/3084/25
Провадження № 2/333/2724/25
Іменем України
05 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Березовської Д.Д., представника позивача - адвоката Неудачіна Р.В., представника відповідача - адвоката Ковтуна В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
08.04.2025 року ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 53 729 грн. 55 коп.
Позов обґрунтовано таким. Між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_2 укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії з 01.01.2019 року. Відповідачем було спожито електричної енергії за період з 01.11.2022 року по 31.07.2024 року загальний обсяг якої складає 23344 кВт/год., що підтверджується листом від 12.09.2024 року за № 055-055.43/946 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго». В порушення договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2022 року по 31.07.2024 року на суму 53 726 грн. 55 коп. Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача вимоги з додатками від 19.08.2024 року № 2997 щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію. Вказана вимога залишена відповідачем без уваги, сума заборгованості до теперішнього часу не сплачена. Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11.04.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
09.05.2025 року, 10.06.2025 року, 24.07.2025 року, 29.09.2025 року судові засідання відкладались за заявами відповідача та її представника - адвоката Ковтуна В.І.
12.11.2025 року до суду надійшов відзив на позов. Заперечення проти позов обґрунтовані таким. Так, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що частина заборгованості виникла за період з 01.09.2019 року по 01.08.2023 року у розмірі 25 838 грн. 87 коп. Як зазначає позивач, він з цього приводу звертався до суду із заявою про видачу судового наказу за період з 01.09.2019 року по 01.08.2023 року. Проте, судом було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 25 838 грн. 87 коп. за період з 01.09.2019 року по 01.08.2023 року. Представник відповідача вважає, що включення заборгованості у розмірі 25 838 грн. 87 коп. до позовних вимог є незаконним, з огляду на нижченаведену позицію. Верховна Рада України 14.05.2025 року прийняла в цілому Закон України «Про внесення змін до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності» (реєстр. № 11315), підготовлений Комітетом з питань правової політики до розгляду парламентом у першому читанні. Законопроектом пропонувалось виключити із розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пункт 19, згідно з яким «у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». На сьогодні, скасовано призупинення строків давності у цивільних справах під час воєнного стану, та вони знову перебігають з 04.09.2025 року, що забезпечує юридичну визначеність. Відтак, на сьогоднішній день, вимоги ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виходять за межі строків позовної давності, в частині стягнення заборгованості у розмірі 25 838 грн. 87 коп. за період з 01.09.2019 року по 01.08.2023 року. Отже, 53 729 грн. 55 коп. (грошова сума заявлена до стягнення у позові) - 25 838 грн. 87 коп. (грошова сума, що виходить за межі позовної давності) - 27 890 грн. 68 коп. Так, максимальна сума, яку позивач може просити стягнути суд із ОСОБА_3 , це 27 890 грн. 68 коп. Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 виданого Комітетом у справах сім'ї та молоді ЗМР, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , тобто - багатодітною матір'ю. ОСОБА_2 витрачає всі кошти на забезпечення родини та дітей, а стягнення незаконних сум боргу, який виходить за межі строків давності, потягне за собою грубе порушення прав дітей. Просить суд звернути увагу на ці обставини справи та ухвалити справедливе рішення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, її інтереси в судовому засіданні представляв адвокат Ковтун В.І., який просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частині яка виходить за межі позовної давності.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії з 01.01.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Про це свідчить факт споживання ОСОБА_2 електричної енергії, що відображено у детальному стані розрахунків заборгованості за спожиту електроенергію по особовому рахунку № НОМЕР_2 .
Згідно з відомостями Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 11.08.2010 року по теперішній час (а.с. 32).
За період з 01.01.2019 року по 01.08.2024 року відповідачем було спожито електричної енергії загальним обсягом 23344 кВт/год., що підтверджується додатком № 1 до листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 055-55.43/946 від 12.09.2024 року (а.с. 13).
Матеріали справи містять детальний стан розрахунків заборгованості за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2022 року по 31.07.2024 року, відповідно до якого сума заборгованості споживача складає 53 729 грн. 55 коп. (а.с. 10).
Позивачем за адресою споживання на ім'я ОСОБА_2 направлено вимогу № 2997 від 19.08.2024 року про необхідність сплати заборгованості в сумі 53 729 грн. 55 коп. (зворіт, а.с. 9).
Відомостей про добровільне виконання ОСОБА_2 цієї вимоги у повному обсязі у матеріалах справи немає.
У зв'язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг, яким є ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», згідно з постановою НКРЕКП № 807 від 31.07.2018 року здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 року у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку.
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є правонаступником у частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 року. Воно є постачальником універсальних послуг на території Запорізької області відповідно до постанови НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 року та п. 13 розділу ХVІІ Закону України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.20218 року (надалі - Правила), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді.
Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання.
Договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документа.
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством.
Також п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що фактором приєднання до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-який дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Відповідно до п. 1.2.8 Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Згідно з п. 5.5.5 Правил споживач зобов'язаний крім іншого:
користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);
здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до п. 4.10 Правил побутові споживачі та суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії.
Згідно з п. 4.12 Правил плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з п. 4.19 Правил розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).
За несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором (п. 4.17 Правил).
Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не було спростовано факт отримання наданих позивачем послуг.
Щодо клопотання представника відповідача про не включення в суму боргу 25 838 грн. 87 коп. за період з 01.09.2019 року по 01.08.2023 року.
З позову встановлено, що позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 25 838 грн. 87 коп. за період з 01.09.2019 року по 01.08.2023 року, у видачі судового наказу було відмовлено.
У ч. 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також тоді, коли предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Судовий наказ відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Ураховуючи, що судовий захист позивача на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання позивачем заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ЦПК України, перериває позовну давність.
Отже, підстави вважати, що позивач пропустив строк позовної давності та визначати поважність причин такого пропуску, є помилковими.
Крім того, переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Новий перебіг позовної давності (після його переривання) починається наступного дня після пред'явлення позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2018 року у справі № 663/2070/15-ц).
Тобто, зарахування позивачем суми 25 838 грн. 87 коп. не суперечить діючому законодавству.
Суд, звертає увагу на посилання представника відповідача, щодо статусу відповідача ОСОБА_2 - багатодітна матір, проте законодавством не передбачено зменшення суми боргу на даних підставах. Відповідач в порядку виконання рішення може звернутись із заявою до суду про розстрочення виконання рішення суду - ст. 435 ЦПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Згідно з п. 9 ст. 5 Закону України від сплати судового збору звільнені особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Відповідачем до суду надано посвідчення серії НОМЕР_3 , яке підтверджує, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи з дитинства по зору, а отже остання звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (адреса: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ: 42093239) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2022 року по 31.07.2024 року в розмірі 53 729 (п'ятдесят три тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн. 55 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 05 грудня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик