Справа № 309/3448/25
Провадження № 2/309/1273/25
26 листопада 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
за участю секретаря : Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Хустська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Хустська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 12 липня 2022 року. На момент своєї смерті вона була зареєстрована на проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день своєї смерті вона проживала сама, що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщені виданого виконкомом Хустської міської ради за № 9396 від 08.10.2021 року. Факт споріднення підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серія НОМЕР_2 від 06 квітня 1974 року, свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки серія НОМЕР_3 від 15 лютого 1986 року, свідоцтвом про народження відповідачки серія НОМЕР_4 від 27.10.2022 року та свідоцтвом про шлюб відповідачки серія НОМЕР_5 від 27 жовтня 2022 року .
Після смерті матері, відкрилася спадщина на належне їй майно. До складу спадщини увійшли всі права та обов'язки, що належали померлій на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
Спадкове майно склалося: однокімнатної житлової квартири загальною площею 34.4 кв.м., житловою площею 18.6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій згідно свідоцтва про право власності на житло від 09 лютого 1994 року за № 3 органу приватизації фірми «Україна» АТ м. Хуст, на праві спільної власності з її чоловіком ОСОБА_4 . Факт споріднення підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_6 від 18 лютого 1992 року .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 від 19.05.1997 року . На момент його смерті він проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження житлово-побутових і матеріальних умов від 05.09.2025 року складеного депутатом Хустської міської ради.
З метою прийняття спадщини у нотаріальному порядку позивачка та відповідачка звернулись до приватного нотаріуса Хустського нотаріального округу Рошинець Н.П. Вивчивши надані документи нотаріус вказала на неможливість прийняття спадщини на житлову квартиру в цілому після смерті матері, оскільки згідно наданих документів неможливо встановити місце реєстрації померлого чоловіка їх матері ОСОБА_4 , оскільки з наданих документів в тому числі і будинковою книгою можна відстежити лише здійснення державної реєстрації місця проживання в цій квартирі лише матері. Враховуючи вищевикладені обставини з метою прийняття спадщину на цю житлову квартиру сторонам необхідно звернутись до суду.
За життя матір'ю позивачки виготовлений технічний паспорт на житлову квартиру загальною площею 34.4 кв.м., житловою площею 18.6 кв.м., яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 ТОВ «Ріалті-О» 18.09.2025 року зроблено незалежну експертизу, та встановлено що ринкова (оціночна) вартість будинку становить 121006, 00 коп.
Враховуючи вищевикладені обставини позивачка та відповідачка не можуть у нотаріальному порядку прийняти спадщину після смерті матері на житлову квартиру в цілому. Оскільки після смерті свого чоловіка їх матір не оформила прийняття спадщини у нотаріальному порядку. Отже позивачка змушена звернутись до суду.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
04.11.2025 року на адресу суду надійшло клопотання від адвоката Плешинець М.В. про заміну сторони у справі, а саме замінити третю особу приватного нотаріуса Рошинець Н.П. на Хустську державну нотаріальну контору.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року клопотання представника ОСОБА_5 задоволено та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог Хустську держану нотаріальну контору.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. 26.11.2025 року від адвоката Плешинець М.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача, заявлені вимоги підтримують та просять їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Відповідачу було надіслано копію позовної заяви з додатками за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та запропоновано подати відзив, своїм правом на подання відзиву не скористалася, відзиву не надіслала. 27.10.2025 року надійшла заява від ОСОБА_2 з якої вбачається, що остання просить суд проводити розгляд справи без її участі, вимоги викладені в заяві визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
Представник третьої особи без самостійних вимог Хустської держаної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився. 07.11.2025 року від завідувача держнотконтори В.Турчин надійшло клопотання з якого вбачається, що Хустська державна нотаріальна контора просить проводити судове засідання за позовом ОСОБА_1 по справі №309/3448/25 провадження №2/309/1273/25 «Про визнання права власності в порядку спадкування» на житлову квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування без представника Хустської держнотконтори. Згідно матеріалів спадкової справи №83/2002 від 17 вересня 2022 року до спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємцями за законом в рівних частках є її доньки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заперечень, щодо визнання права власності в рівних частка на житлову квартиру у порядку спадкування, немає.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з подачею позивачем та відповідачами заяв про розгляд справи без їхньої участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 12 липня 2022 року (а.с.9). ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 від 19.05.1997 року (а.с.17) .
Отже, на момент смерті ОСОБА_3 проживала одна та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщені виданого виконкомом Хустської міської ради за № 9396 від 08.10.2021 року (а.с.11).
ОСОБА_3 є матір'ю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження позивачки серія НОМЕР_2 від 06 квітня 1974 року, свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки серія НОМЕР_3 від 15 лютого 1986 року, свідоцтвом про народження відповідачки серія НОМЕР_4 від 27.10.2022 року та свідоцтвом про шлюб відповідачки серія НОМЕР_5 від 27 жовтня 2022 року (а.с.13-16).
Позивач ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_2 виявила намір успадкувати майно за померлою матір'ю, яке складається з однокімнатної житлової квартири загальною площею 34.4 кв.м., житловою площею 18.6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій згідно свідоцтва про право власності на житло від 09 лютого 1994 року за № 3 органу приватизації фірми «Україна» АТ м. Хуст, на праві спільної власності з її чоловіком ОСОБА_4 (а.с.23).
Після звернення до нотаріуса, останнім вказано на неможливість прийняття спадщини на житлову квартиру в цілому після смерті матері, оскільки згідно наданих документів неможливо встановити місце реєстрації померлого чоловіка їх матері ОСОБА_4 , оскільки з наданих документів в тому числі і будинковою книгою можна відстежити лише здійснення державної реєстрації місця проживання в цій квартирі лише матері.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року не є перешкодою для оформлення спадкових прав.
Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов'язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Отже, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач ОСОБА_1 просить суд визнати спільною частковою власністю в рівних частках по 1/2 кожному: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_8 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_9 , житлову квартиру загальною площею 34.4 кв.м., житловою площею 18.6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги після смерті матері, а відповідач ОСОБА_2 , яка також має право на 1/2 частку спадкового майна, визнає позовні вимоги повністю, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд зазначає, що в частині позовної вимоги про визнання права власності на 1/2 спадкового майна за позивачкою підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання права власності на 1/2 спадкового майна за відповідачем ОСОБА_2 , суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.
У разі порушення, невизнання чи оспорювання суб'єктивного цивільного права або інтересу у особи виникає право на застосування певного способу захисту. Саме можливість звернутися за застосуванням відповідного способу захисту є змістом охоронних правовідносин. Ефективність обраного способу захисту залежить від характеру вимоги, що пред'являється до порушника, та від характеру правовідносин між позивачем і відповідачем.
Для застосування конкретного способу захисту суд має встановити, які саме права чи інтереси позивача були порушені, невизнані або оспорені відповідачем, та який спосіб захисту позивач просить застосувати.
Право чи інтерес підлягають судовому захисту у такий спосіб, який є ефективним, тобто відповідає змісту права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення, а також наслідкам таких дій (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).
Отже, застосування будь-якого способу захисту можливе лише за умови, що він відповідає вимогам закону та є ефективним.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги та їх обґрунтування. Зокрема, згідно з пунктами 4, 5 частини другої цієї статті, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог (спосіб або способи захисту), виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують такі обставини. Частина шоста статті 175 ЦПК України передбачає, що у позовній заяві можуть зазначатися й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Таким чином, позов у процесуальному розумінні є зверненням до суду з вимогою про захист порушених прав чи інтересів, що складається з двох елементів - предмета та підстави позову. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - сукупність обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Особа, яка звертається до суду, самостійно визначає, яке її право чи інтерес порушено відповідачем, та які саме дії суд має вчинити для його відновлення. Учасник справи вільний у розпорядженні своїми правами щодо предмета спору.
Втім, у даній справі позивач ОСОБА_1 заявила вимогу, яка спрямована на вирішення прав та інтересів іншої особи - відповідача ОСОБА_2 . Оскільки позовні вимоги можуть бути спрямовані на захист виключно прав чи інтересів самого позивача, така вимога виходить за межі наданих йому процесуальних прав і тому у цій частині задоволенню не підлягає.
Судові витрати слід покласти на позивача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265,354 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович - задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 мешканкою АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину житлової квартири загальною площею 34,4 кв.м житловою площею 18,6 кв.м. , яка розташована в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 04.12.2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.