Справа № 308/13876/25
05 грудня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Відповідно до змісту позовної заяви рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2019 року у справі № 308/13783/18 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 гривень щомісяця, до досягнення дітьми повноліття. На момент подання до суду первинного позову діти відвідували дитячий садок, були дошкільного віку мали 6 (шість) та 4 (чотири) роки відповідно. Визначений судом розмір аліментів частково покривав витрати на дітей. Станом на сьогодні ОСОБА_5 успішно навчається в 7 класі Ужгородського ліцею «Лідер», класним керівником дитина характеризується позитивно, зауваження відсутні. Крім навчання в школі ОСОБА_5 відвідує секцію плавання. Додатково, в позашкільний час, вивчає іноземну мову. Вчитель з математики та інформатики рекомендували ОСОБА_5 додаткові заняття, в зв'язку з здібностями, однак обмежені фінансові можливості перешкоджають розвивати здібності сина. Назар навчається в 5 класі Ужгородського ліцею «Лідер». Дитина навчається успішно. Зауважень від класного керівника и не отримував. В той же час, спостерігаючи за досягненнями дитини і спілкуючись з вчителями, є очевидним, що ОСОБА_6 потребує додаткових уроків з іноземної мови. Молодший син має порушення зору (міопія середнього ступеню та складний міопічний астигматизм), які потребують додаткових фінансових витрат. За усною інформацією від офтальмолога поки дитина не досягла повноліття ситуацію з зором сина можна покращити за рахунок відповідного лікування, яке свою чергу потребує додаткових витрат на діагностику та окуляри.
Незважаючи на різні погляди на життя і припинення шлюбних відносин, сторони залишаються батьками і на них покладаються обов'язки з отримання дітей в рівних частинах. Протягом шести років після ухвалення рішення рівень цін в України значно виріс, вік дітей змінився, суттєво змінились витрати на утримання дітей, пов'язаних з навчанням, значним зростанням цін на продукти, одяг та взуття, медикаментозні препарати та медичне обслуговування, підвищенням прожиткового рівня на дітей відповідного віку та інші витрати. Сума, у вигляді аліментів, яку перераховує відповідач для утримання і забезпечення необхідним дітей є недостатньою. Якщо провести простий математичний розрахунок, батько сплачує 50 грн. в день на дитину, в той же час звичайна «шкільна» булочка коштує 23 грн. І мова не про вартість булочки, мова про відчуття захищеності, впевненості. Всі були школярами і пам'ятаємо, яким може бути ставлення однокласників. Саме з метою захисту інтересів дітей змушена просити суд збільшити розмір аліментів для того, щоб мати можливість забезпечити дітей якісним взуттям (для школи необхідно щонайменше три пари змінне, спортивне, повсякденне), одягом, шкільним знаряддям, якісним медичним супроводом, додатковими секціями та заняттями тощо. Діти проживають та перебувають майже повністю на утриманні позивачки. Неодноразово зверталась до батька дітей з проханням переглянути розмір аліментів в добровільному порядку, однак порозуміння не було знайдено, що змушує звернутись до суду з даним позовом. В свою чергу, у відповідача, в порівнянні з 2019 роком, змінилося матеріальне становище та обсяг доходів в сторону збільшення, він має постійне місце роботи, працює в КП «Водоканал м. Ужгород» з 2023 року, отримує регулярну заробітну плату та інші додаткові види доходів. Інших дітей у колишнього чоловіка немає, інших утриманців немає, фізичних вад немає.
На підставі наведеного, просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКРР: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1500 грн. щомісячно на 1/2 частку всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду і до досягненню ними повноліття.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи відкладався 07.11.2025 у зв'язку з необхідністю належним чином повідомити відповідача про розгляд справи судом.
Відповідач надав відзив на позов, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши наступне. Подавши даний позов, позивачка не надала докази покращення матеріального становища відповідача або сімейного стану, сторони разом проживають у будинку, всі фінансові витрати по утриманню будинку та сплату комунальних послуг несе відповідач, продуктами також забезпечує дітей, про що надав виписку по картці, на утриманні відповідача перебуває непрацездатні батьки.
Позивач подала заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою просить стягувати з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1/3 частку всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду і до досягненню дітьми повноліття. Дана заява підлягає прийняттю судом до розгляду.
Позивач подала відповідь на відзив, згідно з якою зазначила, що порівняно з 2019 роком (коли призначались аліменти), відповідач офіційно став бути працевлаштованим, має стабільний дохід, батько його також працевлаштований на тому ж підприємстві.
Позивач в судове засідання не з'явилася, до суду подала заяву, згідно з якою просить розглянути справу без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги у зменшеному вигляді визнає.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрацій АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 ) про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат, визначення місця проживання дітей частково постановлено задовольнити. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 19.05.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, про що було зроблено актовий запис 61 розірвано. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі по 1500,00 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 29.11.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом державно реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міського управління юстиції у Закарпатській області у позивачки та відповідача народився сини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Згідно з копією свідоцтва про народження НОМЕР_4 , виданого відділом державно реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області у позивачки та відповідача народився сини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До матеріалів справи додано також копію паспорта № НОМЕР_5 ОСОБА_2 , копію паспорта серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 , довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_4 та ОСОБА_4 за зареєстрованим місцем проживання матері, довідка № 19 від 09.09.2025 про місце роботи відповідача у КП "Водоканал міста Ужгорода" з 11.09.2023, довідку про заробітну плату відповідача за березень 2025 року - серпень 2025 року у розмірі 176608,08 грн., консультативний висновок відносно ОСОБА_4 стосовно консультації у офтальмолога; виписку по картці за 28.09.2023-01.12.2023 рік; виписку по картці за 01.01.2024- 31.12.2024 рік; виписку по картці за 01.01.2025- 22.10.2025 рік, дані про надання послуг.
Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає частку заробітку (доходу) матері чи батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину.
Відповідно до частин першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Станом на момент пред'явлення позову, у відповідності Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на один місяць становить: дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривні.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
До матеріалів справи також додана довідка про доходи №40 від 08.09.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 на даний момент займає посаду монтажника. Дохід за період з 01.03.2025 року по 31.08.2025 року складає 176608,08 грн. Позивачка вказує про зростання витрат на виховання дітей.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану.
У даній справі позивачем доведено поданими доказами наявність підстави для зміни розміру аліментів: зміна матеріального стану - збільшення офіційних доходів відповідача. Позивачем у позовній заяві обґрунтовуються підстави, які впливають на необхідність збільшення аліментів, а саме: збільшення розміру цін на продукти, одяг, медикаментозні препарати та медичні огляди у лікаря, які потребують значних матеріальних витрат.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають збільшенню, суд вважає обґрунтованим розмір аліментів на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , саме: в розмірі 1/3 частини всіх доходів позивача щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки із зміною матеріального становища відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень, частини доходів позивача не буде спрямовано на належне забезпечення дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та суперечитиме їх інтересам та які також мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Зазначений розмір аліментів, на думку суду, є достатнім для забезпечення належних умов для життя, що буде об'єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів.
Разом з цим, відповідачем у відзиві не належним чином обгрунтовано підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, враховуючи надання відомостей про працевлаштування батька, зважаючи на зростання потреб дітей.
Відповідач уточнені позовні вимоги визнав повністю.
Позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; а також положення ст.185 СК України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).
Також, суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, зокрема, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.09.2019 по справі №308/13783/18 у твердій грошовій сумі у розмірі по 1500,00 гривень щомісячно на кожну дитину на 1/3 частину всіх доходів відповідача щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_5 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 05.12.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда