Справа №: 307/4088/25
Провадження № 3/307/1556/25
04 грудня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
встановила:
ОСОБА_1 10 жовтня 2025 року о 15 год. 30 хв. по вул. Незалежності (Леніна) у м. Тячів, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункт 10.2 Правил дорожнього руху, а саме, виїжджаючи із прилеглої території не надав перевагу в русі автомобілю марки «Фольцваген Джета», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Під час розгляду справи 30 жовтня 2025 року ОСОБА_2 винуватим себе не визнав та пояснив, що порушила правила дорожнього руху якраз особа, яку визнано потерпілої, тому що одразу після події, вона вийшовши з автомобіля заявила, що саме вона винна у ДТП та погодилася відшкодувати йому завдані нею збитки.
Оцінюючи вказані протоколи про адміністративні правопорушення, докази, які долучені до протоколів, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надані під час розгляду справи, пояснення працівника поліції, який складав протокол та інші докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
За змістом ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2025 року відомо, що ОСОБА_1 10 жовтня 2025 року о 15 год. 30 хв. по вул. Незалежності (Леніна) у м. Тячів, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункт 10.2 Правил дорожнього руху, а саме, виїжджаючи із прилеглої території не надав перевагу в русі автомобілю марки «Фольцваген Джета», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5958517 від 17 жовтня 2025 року видно, ОСОБА_1 10 жовтня 2025 року о 15 год. 30 хв. по вул. Незалежності (Леніна) у м. Тячів Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимогу пункту 2.1.«ґ». Правил дорожнього руху, тобто керував вказаним транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності, права керування таким транспорним засобом, без свідоцтва про його реєстрацію та без полісу обов'язкового страхування, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУаП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі - 3 400 грн. (а. с. 3).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 17 жовтня 2025 року відомо, що він, рухаючись на своєму автомобілі марки «Славута», номерний знак НОМЕР_1 в м. Тячів по вул. Незалежності в сторону с. Бедевля зупинився зправа дороги, після чого хотів розпочати рух, однак не побачив автомобіль марки «Фольцваген Джета», номерний знак НОМЕР_2 , який здійснював поворот праворуч, внаслідок чого допустив зіткнення транспортних засобів (а. с. 5).
Згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_3 відомо, що вона керуючи автомобілем марки «Фольцваген Джета», номерний знак НОМЕР_2 в м. Тячів по вул. Незалежності рухалася у напрямку с. Бедевля. При здійсненні нею повороту праворуч автомобіль марки «Славута», номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований раптово розпочав рух, внаслідок чого здійснив зіткнення з її автомобілем (а. с. 4).
Судом за клопотанням ОСОБА_1 здійснювався неодноразовий виклик потерпілої ОСОБА_4 , зокрема: на 17 листопада 2025 року та 26 листопада 2025 року. Потерпіла ОСОБА_4 до суду не прибула, надіслала клопотання про відкладення розглдяу справи на два місяці, у зв'язку із її перебуванням за кордоном, де вона проходить лікування.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Вказане правопорушення не є триваючим, у зв'язку із чим суд не вбачає можливості задовольнити клопотання потерпілої ОСОБА_4 та приймає до уваги її письмові пояснення.
Свідок ОСОБА_5 під час розгляду справи 17 листопада 2025 року показав, що на службу 102 надійшла заява про те, що відбулася дорожньо-транспортна пригода на зупинці в м. Тячів; прибувши на місце події було встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку в м. Тячів по вул. Центральній, після чого не переконавшись у безпечності маневру, розпочав рух та виїхав на головну дорогу, де здійснив зіткнення із іншим автомобілем, який рухався по головній дорозі. Поліцію викликали свідки.
Судом за клопотанням ОСОБА_1 , у судове засідання, яке було відкладено на 26 листопада 2025 року викликано свідка ОСОБА_6 , який у судове засідання прибув, однак у судове засідання не прибув ОСОБА_1 , про причини неприбуття суд не повідомив. Таким чином, ОСОБА_1 не скористався наданою йому можливістю допитати свідка, а суд в свою чергу вчинив всі необхідні дії для проведення такого допиту та дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У зв'язку із неприбуттям ОСОБА_1 26 листопада 2025 року, судовий розгляд відкладено на 04 грудня 2025 року.
Крім того, ОСОБА_1 18 листопада 2025 року о 19 год. 30 хв. по вул. Шевченка у с. Бедевля, Тячівського району, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху, а саме, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, допустив з'їзд у кювет, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вказаний протокол надійшов до суду 20 листопада 2025 року, справу призначено до розгляду на 26 листопада 2025 року та відкладено на 04 грудня 2025 року.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений за допомогою судової повістки, надісланої за вказаним ним у заяві на отримання електронних повісток контактним номером телефону, в якій наявний його підпис, про що свідчить відповідна довідка, 04 грудня 2025 року на розгляд справи не прибув, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і тому, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто під час його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Судом у свою чергу вжито всіх передбачених заходів щодо дотримання прав особи на участь у судових засіданнях та повідомленнях про судовий розгляд, що виразилося в неодноразовому відкладенні судових засідань.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП за обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи зазначене та з метою запобігання затягування строків розгляду справи, відсутність імперативної заборони розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачене 124 КУпАП (ст. 268 КУпАП) та, враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає можливим здійснити розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
За змістом ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 10 жовтня 2025 року о 15 год. 30 хв. по вул. Незалежності (Леніна) у м. Тячів Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункт 10.2 Правил дорожнього руху, а саме, виїжджаючи із прилеглої території не надав перевагу в русі автомобілю марки «Фольцваген Джета», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Крім того, ОСОБА_1 18 листопада 2025 року о 19 год. 30 хв. по вул. Шевченка у с. Бедевля, Тячівського району Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху, а саме, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, допустив з'їзд у кювет, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження
Пунктом 13.1. ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Дослідивши під час судового розгляду докази суд дійшов висновку, що саме дії ОСОБА_1 призвели до двох дорожньо-транспортних пригод, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, він тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна, тому водій мав обов'язок врахувати дорожні умови, оцінити дорожню обстановку, повинен був вибрати таку швидкість руху, щоб мати змогу контролювати рух автомобіля та безпечно ним керувати, однак, він цих вимог не дотримався, не надав перевагу у русі автомобілі який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення із вказаним транспортним засобом, якому завдав механічних ушкоджень та допустив з'їзд у кювет під час іншої дорожньо - транспортної пригоди.
Згідно з ч. 1 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів доведена зібраними та дослідженими у встановленому законом порядку доказами, зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення від 17 жовтня 2025 року та 18 листопада 2025 року; постановами про накладення адміністративних стягнень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА №5958517 від 17 жовтня 2025 року та серії ЕНА №6179249 від 18 листопада 2025 року, схемами місць ДТП від 17 жовтня 2025 року та від 18 листопада 2025 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та іншими документами доданими до протоколу.
Ураховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, який до адміністративної відповідальності притягається вперше, до нього не слід застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а є підстави накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, і на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн.
Постанову для відома надіслати особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
У разі несплати штрафу у зазначений строк - постанову надіслати для виконання до відділу Державної виконавчої служби України міністерства юстиції за територіальністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення до виконання - три місяці.
Суддя Л.Р.Сас