Справа № 305/3365/25
Провадження по справі 2/305/944/25
05.12.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
за участі секретаря судового засідання Веклюк А.В.
позивачки ОСОБА_1
представника відповідача, адвоката Сойми І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-
15.09.2025, ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Позовні вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем 15.06.2022, уклали шлюб, який був зареєстрований Яремчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено відповідний актовий запис за №147, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.06.2022. Зазначає, що за час перебування у шлюбі у них народилася одна дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 30.01.2024, серії НОМЕР_2 . Позивачка зазначає, що спільне життя між нею та відповідачем не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння та різні погляди на життєво важливі питання. Сім'я фактично розпалася, шлюбні відносини припинені, через втрату почуття любові та постійні суперечки. У зв'язку з чим, вона звернулася до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про розірвання шлюбу. Відповідно рішенням від 17.06.2025 у справі №354/649/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано. Стверджує, що після розірвання шлюбу дитина постійно проживає разом з нею, за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні. Відповідно вона самостійно організовує побут, дбає про всі базові потреби та виховує дитину. Зазначає, що на даний час відповідач періодично надає незначну фінансову допомогу на утримання дитини, яка, на жаль, не покриває навіть базові потреби дитини. У зв'язку з цим їй доводиться звертатися до ОСОБА_2 за коштами на необхідні предмети догляду (підгузки, засоби гігієни тощо), проте відповідач, як правило, відмовляє у наданні такої допомоги. Спроби досягти домовленості щодо оптимального розміру аліментів на утримання дитини для обох сторін не дали результату, оскільки відповідач вважає, що він вже виділяє достатньо коштів. Позивачка стверджує, що її фінансове становище разом із дитиною є скрутним, оскільки соціальна допомога від держави у розмірі 1000 гривень є недостатньою для задоволення потреб дитини віком півтора року. Крім того, вона не має можливості працювати, оскільки вік дитини не дозволяє відвідувати дитячий садок, та навіть більше, у населеному пункті, де вона з дитиною проживає, немає відповідного закладу.Вона проживає самостійно з дитиною та виховує її без сторонньої допомоги, тому навіть відвідування магазину чи вирішення питань у державних органах відбувається разом із дитиною. Крім того, їй необхідно оплачувати комунальні послуги, забезпечувати харчування дитини, включно із фруктами та овочами для правильного розвитку та збагачення раціону вітамінами. У зв'язку з цим, у неї виникла необхідність звернення до суду з метою стягнення аліментів у розмірі, передбаченому чинним законодавством, для забезпечення базового рівня життя необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.Такий рівень вона, не зможе забезпечити. При стягненні аліментів з відповідача просить врахувати, що він є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних членів сім'ї/осіб на утриманні немає. Також, останній перебуває на службі в ЗСУ, отримує зарплатню і тому має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі передбаченому чинним законодавством. З урахуванням вищевказаного та майнового стану відповідача, з рахуванням необхідності забезпечення потреб дитини, просила стягувати з відповідача 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, а також просила стягувати з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку відповідача, щомісяця, до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 22.09.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
21.10.2025, відповідач ОСОБА_2 , подав через канцелярію суду письмову заяву в якій просить відкласти розгляд справи для надання можливості йому залучити адвоката з безоплатної правової допомоги.
Позивачка, ОСОБА_1 , 26.11.2025, у судовому засіданні, позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що немає можливості утримувати дитину з тих коштів, що надає відповідач. При цьому, відповідач є здоровою працездатною особою, на утриманні інших осіб немає, перебуває на службі в ЗСУ, отримує зарплатню і тому має реальну змогу сплачувати аліменти. Зазначила, що дійсно в квартирі де вона проживає з дитиною, відповідач зробив ремонт, однак це не є підставою неплатити аліменти на їх утримання.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання призначене на 26.11.2025 не з'явився. Водночас, його представник з безоплатної правничої допомоги, адвокат Сойма І.Ю., у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначив, що його довіритель, зараз проходить службу у ЗСУ у Львівській області, на нулю не перебуває, тому його заробітня плата наразі становить трошки більше 20000 (двадцять тисяч) гривень. Стверджує, що відповідач, будучи у відпустці ще до розірвання шлюбу зробив у квартирі позивачки капітальний ремонт, за який він сплачує кредит. Отже, відповідач визнає в розмірі 1/4 щодо стягнення аліментів на утримання дитини, поряд з цим, просить в задоволенні позову в частині 1/6 частки на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку відмовити.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).
Судом встановлено, що сторони 15.06.2022, уклали шлюб, який був зареєстрований Яремчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено відповідний актовий запис за №147, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.06.2022.
З матеріалів справи вбачається, що за час перебування у шлюбі у сторін народилася одна дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 30.01.2024, серії НОМЕР_2 , де батьком зазначений ОСОБА_2 , а матір'ю ОСОБА_1 .
Наразі дитина перебуває на утриманні матері, яка є позивачем у справі. Вказана обставина підтверджується довідкою №871, виданою 09.09.2025 заступником сільського голови Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, Я. Данилюк.
Доведено, що відповідач є військовослужбовцем, отже отримує щомісячне грошове забезпечення.
Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
З вище наведеної норми Закону, випливає, що виключно позивачці ОСОБА_1 , як одержувачу аліментів та особі на утриманні якої знаходиться дитина, надається право вибору, у який спосіб з відповідача, як платника аліментів будуть стягуватися аліменти: у твердій грошовій сумі, чи у частці від його доходу (заробітку).
Більше того, у Сімейному кодексі України не зазначено в яких випадках суд повинен стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, а коли у частці від доходу платника аліментів.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Про право суду при визначення розміру аліментів враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення йдеться і в абзаці 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач зобов'язаний надавати малолітній дитині утримання, достатнє для задоволення її розумних потреб, виходячи зі стану здоров'я дитини, її матеріального становища, а також зі свого стану здоров'я та матеріального становища.
Суд враховує те, що батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини і відповідач має обов'язок брати участь в утриманні своєї дитини.
Згідно ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Крім того, суд, бере до уваги той факт, що стягнення аліментів на утримання однієї дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів є мінімальним.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачка, надала достатньо доказів того, що малолітня дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на її утриманні, вона не має самостійного доходу, а також те, що відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання сина, хоча є особою працездатного віку, офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату, інших осіб на утриманні немає, що свідчить про наявність можливості надавати щомісячне грошове забезпечення.
Окрім цього, суд враховує, що відповідач визнає заявлені позовні вимоги в частині стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини на утримання малолітнього сина.
Доводи представника відповідача про те, що у його довірителя є непогашена заборгованість по кредиту взятому для проведення капітального ремонту у квартирі, суд відхиляє, оскільки на підтвердження цих обставин суду не було надано доказів.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що спільна дитина позивачки та відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла трирічного віку, проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Положеннями статті 84 СК України передбачено право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини, а саме: ч.2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч.4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч.6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
В постанові Верховного Суду по справі №750/9224/16-ц (провадження №61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №712/4702/19).
У зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка ОСОБА_1 не має змоги працювати і утримувати себе.
Отже, враховуючи надані позивачкою докази, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача стосовно його стану здоров'я, наявності інших дітей або непрацездатних членів родини та інших обставин, визначених законом, а також те, що відповідач доказів про неможливість сплати аліментів на утримання дружини не надав, суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаних позовних вимог, і вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частки від усіх його видів заробітків (доходів), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення необхідно допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, частиною 1 ст.192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто, суд вказує на те, що відповідач не позбавлений можливості в майбутньому звернутися до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів на утримання матері дитини у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я та в інших випадках, передбачених СК України.
Аліменти на утримання дітей згідно з ч.1 ст.191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в даному випадку з 15.09.2025.
Крім того, приймаючи до уваги, що позивач, ОСОБА_1 при пред'явленні позову, була звільнена від сплати судового збору, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в розмірі 1211,40 гривень за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини та 1211,40 гривень за позовну вимогу на утримання дружини, тобто всього 2422,80 гривні.
В силу п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 10, 11, 13, 81, 178, 265, 267, 268, 279, 352, 354, 355, 430 ЦПК України та ст. 84, 85, 180, 182, 183 СК України,
Позов задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки від усіх його видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб щомісячно, починаючи з 15 вересня 2025 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 80 копійок, (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; класифікація доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави).
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , мешканка, АДРЕСА_1 .
Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуюча: М.О. Марусяк