Єдиний унікальний номер № 741/2128/25
Номер провадження 2/741/1003/25
про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2025 року м. Носівка
Суддя Носівського районного суду Чернігівської області Крупина А.О., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами ОСОБА_1 до Макіївської сільської територіальної громади в особі Макіївської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю,
28 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до Макіївської сільської територіальної громади в особі Макіївської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття справи до свого провадження та відкриття провадження в даній цивільній справі, з'ясована невідповідність форми і змісту позову певним вимогам ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що набувальна давність - це спосіб набуття права власності на нерухомість, який не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а виникає із сукупності певних обставин, а саме: майно може бути об'єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності. Позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна.
Одночасно з цим право власності за набувальною давністю можна визнати лише за особою, яка фактично не є законним володільцем такого майна, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає хто є власником майна, не може вимагати визнання за нею права власності за давністю володіння.
Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Такий правовий висновок зробила і Велика палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року по справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).
Разом тим, позивачем у позовній заяві не зазначено обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують, а саме: позивач не вказує, з яких підстав він вселився у спірний житловий будинок, зареєстрував своє місце проживання у вказаному житловому будинку та проживає у цьому житловому приміщенні.
У позовній заяві з цього приводу позивач лише вказав, що з 25 червня 1996 року та по теперішній час він як власник проживає в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також позивачем не зазначено, на балансі якої установи перебуває житловий будинок.
Крім того, у позовній заяві позивач указує, що спірний житловий будинок не перебував у статусі господарського двору, однак жодних доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надає, як то довідки Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області щодо відсутності/наявності записів щодо вказаного об'єкта нерухомості в погосподарських книгах.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
В інформаційному листі № 24-150 /0/4-13 від 28.01.2013 р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав" в частині 6 зазначено, що позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець, тобто особа яка володіє майном з волі власника і завжди знає хто є власником. Це призводить до помилки у правовідносинах, і до договірних правовідносин застосовуються правовідносини набувальної давності. Застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент заволодіння чужою річчю. У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння, а сторона посилається на строк набувальної давності, слід визнати, що стороною вибрано невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли.
Посилаючись у позові на володіння майном з 1996 року, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що при заволодінні чужим майном він не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності на будинок за набувальною давністю. У позовній заяві відсутні достатні правові обґрунтування існування правовідносин набувальної давності, передбачених ст. 344 ЦК України. Зазначені обставини мають істотне значення для вирішення судом питання щодо наявності спору за даним позовом.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки позивачем не виконано вимоги ст.175 ЦПК України, а саме: позивачеві необхідно вказати, з яких підстав він вселився у спірний житловий будинок, офіційно зареєстрував у будинку своє місце проживання та проживає в ньому, зазначити, на балансі якої установи перебуває житловий будинок, надати довідки Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області щодо відсутності/наявності записів щодо вказаного об'єкта нерухомості в погосподарських книгах.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Макіївської сільської територіальної громади в особі Макіївської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю залишити без руху.
Надати позивачеві ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Анатолій КРУПИНА