Справа № 395/1990/25 Провадження № 2/395/641/2025
04 грудня 2025 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Забуранного Р.А.,
при секретарі - Романенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргород справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно,-
У жовтні 2025 року до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Позивач просить визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач повідомлений в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, просив задовольнити позов.
Представник Новомиргородської міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін за наявними у справі доказами.
Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У силу ст.1223 ЦК України позивач має право на спадкування як особа, визначена у заповіті.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54цс12).
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
На законодавчому рівні 05 серпня 1992 року вперше було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тобто, до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01 вересня 2011 року № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року»).
У судовому засіданні безспірно з'ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі Капітанівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області у віці 86 років померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 18.09.2024 р. Новомиргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 341.
Згідно копії заповіту, посвідченого секретарем Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області Вовк Т.І., 21 січня 2011 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: усі мої права та обов'язки, які мені належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов'язки, які мені можуть належати у майбутньому, та усе моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що мені буде належати на день смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя померлій, ОСОБА_2 належало на підставі свідоцтва на право особистої власності від 28 лютого 1996 р., що видане на підставі рішення виконкому Капітанівської селищної Ради народних депутатів № 14 від 22 лютого 1996 р. право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується архівною довідкою БТІ номер 600658 від 25.03.2025 р.
01.02.2025 року приватним нотаріусом Атласовою Н.П. заведено спадкову справу, номер у нотаріуса - №06/2025, що підтверджується постановою нотаріуса № 35/02-31 від 25.04.2025 року, спадкова справа заведена на підставі заяви про прийняття спадщини позивача по справі, ОСОБА_1 , інші спадкоємці по даній спадковій справі відсутні за інформацією приватного нотаріуса Атласової Н.П., що викладено у постанові про відмову у вчинення нотаріальної дії від 25.04.2025 р.
Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №35/02-31 від 25 квітня 2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходяться у АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що у спадкоємця відсутній належний документ, що підтверджує право власності на об'єкт спадкування, необхідний для вчинення нотаріальної дії.
Також в цій постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій №35/02-31 від 25 квітня 2025 року зроблено посилання, що у відповідності до архівної довідки Новомиргородської дільниці ОКП «Кіровоградське ООБТІ» №600658 від 25.03.2025 року, житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав спадкодавцю на підставі С пр. право власності видане Каптанвською селищною радою 28.02.1996 року та зареєстроване в реєстрову книгу № 3 запис № 380, дата останньої технічної інвентаризації 21.02.1996 року.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Тому за відсутності інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, Новомиргородська міська рада Кіровоградської області є належним відповідачем у даній справі.
Враховуючи, що відповідач не заперечує проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначила посмертну юридичну долю належного їй майна шляхом складання заповідального розпорядження, зваживши у сукупності наведені вище обставини, у тому числі відсутність інших спадкоємців щодо майна ОСОБА_2 , суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, не порушують законних прав та інтересів інших осіб, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Р. А. Забуранний
Повний текст судового рішення виготовлений 04 грудня 2025 року.