Рішення
Іменем України
01 грудня 2025 року місто Чернігів
Справа №751/6015/25
Провадження №2/751/1809/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»
відповідач - ОСОБА_1
третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарантія»
представник позивача - Сечко Сергій Володимирович
представник відповідача - Шаповалов Максим Сергійович
представник третьої особи - Ходико Євген Максимович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарантія», про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування -
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ПАТ «Страхова компанія «АРКС»» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 55 432,95 грн сплаченого страхового відшкодування та понесені судові витрати (а.с.1-2).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.01.2023 сталася ДТП за участю автомобілів «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ та «ВАЗ» нз CB2330EA. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Винним у ДТП визнано ОСОБА_1 . На момент ДТП майнові інтереси власника автомобіля «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ були застраховані у ПАТ «Страхова компанія «АРКС», яке здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 139 564,24 грн. Цивільно-правова відповідільність власника транспортного засобу «ВАЗ» нз CB2330EA також застрахована у ПрАТ «СК «Гарантія», яке здійснло виплату страхового відшкодування позивачу в сумі 84 131,29 грн. Посилаючись на положення ст. 1194 ЦК України просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 09.07.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача у встановлений судом строк подав відзив (а.с.46-50), у якому просив відмовити у задоволенні позовоних вимог. Зазначив, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ його рік випуску 2021, отже на день ДТП він мав 2 роки експлуатації і в силу вимог Методики він не міг мати зносу, а тому виплата страхового відшкодування з боку ПрАТ «СК «Гарантія» відбувалась без врахування зносу. У такому разі відповідач не має нести відповідальності перед позивачем, оскільки не було вичерпано лімітів страхового відшкодування згідно полісу №АР/6638604.
Ухвалою суду від 13.08.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку із залученням до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПАТ «СТ «Гарантія» та витребуванням доказів.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.72-74), у якій зазначив, що на підставі положень ст.1194 ЦК України позивач отримав право вимоги на відшкодування з винної особи. Тому відповідач повинен сплатити 55 432,95 грн (139 564,24-84131,29).
Представником третьої особи подано письмові пояснення (а.с.96-97), згідно яких зазначив, що на підставі акту огляду пошкодженого транспортного засобу, рахунків на оплату, фотоматеріалів пошкодженого автомобіля «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ, страховиком ПрАТ «СК «Гарантія», відповідно до вимог Закону №1961-ІV складено розрахунок страхової виплати в порядку суброгації, страховий акт №139-23 від 21.04.2023 та проведена виплата страховій компанії ПАТ «Страхова компанія «АРКС» в розмірі 84 131,29 грн. Після отримання зазначених коштів як відшкодування шкоди в порядку суброгапції ПАТ «Страхова компанія «АРКС» претензій матеріального характера до страховика ПрАТ «СК «Гарантія» не предявляла.
Протокольною ухвалою суду від 15.09.2025 по справі оголошено перерву для ознайомлення з матеріалами справи, яку продовжено 17.10.2025 за клопотанням представника позивача.
Ухвалою суду від 26.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення автотоварознавчої експертизи.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав вказаних у відзиві.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив врахувати письмові пояснення.
Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 26.11.2025 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 01.12.2025 року о 13 год 50 хв.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
02.02.2022 СК «АRХ» (попередня назва СК «АХА Страхування») укладено договір добровільного страхування наземного наземного транспортного засобу «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ (а.с.5-12).
Також 06.08.2022 ПрАТ «СК «Гарантія» застраховано цивільно - правову відповідальність власників наземних транспортних засобів, а саме автомобіля «ВАЗ» нз CB2330EA, що підтверджується полісом №АР/6638604 (а.с.110).
05.01.2023 сталася ДТП за участю автомобілів «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ та «ВАЗ» нз CB2330EA.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.02.2023 ОСОБА_1 визнано винним у ДТП, яка сталася 05.02.2023 о 17.00 год в м. Чернігові по просп Миру, 247 і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.117).
Із заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу звернувся водій транспортного засобу «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ - ОСОБА_2 (а.с.14).
09.01.2023 був оглянутий транспортний засіб «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ, зазначено характер пошкоджень та складено акт (а.с.15).
Згідно рахунку ТОВ «Автомобільна компанія «Сівер-Авто» №НЗ - 0045959 від 11.01.2023 вартість ремонту автомобіля «Toyota Cruiser» становить 131 939,16 грн (а.с.16).
Згідно рахунку ТОВ «Автомобільна компанія «Сівер-Авто» №НЗ - 0046524 від 27.02.2023 вартість ремонту автомобіля «Toyota Cruiser» становить 8 042,62 грн (а.с.17).
Після настання страхового випадку на підставі розрахунку страхового відшкодування ПАТ «Страхова компанія «АРКС» склало страхові акти № ARX3527341 від 17.01.2023 та № ARX3579245 від 01.03.2023 про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 131 939,16 грн та 8 042,62 грн (а.с.18-23).
18.01.2023 та 02.03.2023 ПАТ «Страхова компанія «АРКС» виплатило власнику транспортного засобу СТОВ «Десна» страхове відшкодування на загальну суму 139 564,24 грн (а.с.24-25).
Із заявою про стягнення заборгованості в порядку регресу звернулося ПАТ «Страхова компанія «АРКС» до ПрАТ «СК «Гарантія» (а.с.118-119).
ПрАТ «СК «Гарантія» на підставі довідки про ДТП, постанови суду по справі №750/310/23 від 08.02.2023, договору добровільного страхування наземного транспорту № 11170Га2н від 02.02.2022, акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 09.01.2023, страхових актів від 17.01.2023 та 01.03.2023, платіжних доручень складено страховий акт №139-23 від 21.04.2023 та на підставі розрахунку визначило розмір страхової виплати в сумі 84 131,29 грн. При розрахунку суми страхового відшкодування не враховувалась вартість деталей на суму 46 194,13 грн без ПДВ, 55 432,95 грн з ПДВ (а.с.104, 105).
Відповідно повідомлення ПрАТ «СК «Гарантія» від 21.04.2023, при проведенні аналізу наданих АТ «СК «АРСК» матеріалів, не було знайдено підтвердження пошкодження радіатору інтеркулера та деяких інших деталей, а також виникли сумніви доцільності заміни колісного диску переднього правого при можливості його відновлювального ремонту. З огляду на зазначене, прийнято рішення про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 84 131,29 грн. При цьому в сумі страхового відшкодування не враховано вартість деталей (елементів) транспортного засобу, підтвердження про пошкодження яких не виявлено на фото і відеоматеріалах, а саме: колісний диск, радіатор інтелкулера, решітка радіатора та захисна плівка на передній бамер (а.с.107).
21.04.2023 ПрАТ «СК «Гарантія» в порядку суброгації, згідно страхового акту №139-23 від 21.04.2023 виплатило ПАТ «Страхова компанія «АРКС» 84 131,29 грн страхового відшкодування (а.с.26).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме,шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідност. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).
У разі наявності юридичних фактів, передбачених ст. 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
Отримавши часткове задоволення своїх вимог від страховика винної особи (боржника в деліктних правовідносинах), ПАТ СК«АРКС» як новий кредитор (після суброгації) в деліктних правовідносинах звернувся з позовом до ОСОБА_1 , як до особи відповідальної за шкоду з вимогою сплатити решту майнової шкоди, яку визначив у розмірі 55 432,95 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що «…Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
Отже, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у ст. 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень ст. 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку підстави для покладення відповідальності на страхувальника відсутні».
Аналогічні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 641/10491/15-ц (провадження № 61-12709св21).
Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми яка б визначала особливості відповідальності осіб, які застрахували свою цивільну відповідальність, углаві 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Розмір завданої шкоди внаслідок пошкодження застрахованого автомобіля «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ, позивачем, згідно розрахунку страхового відшкодування, оцінений у 139 564,24 грн.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ» нз НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «Гарантія», ліміт відповідальності 160 000,00 грн, фразшиза 0 грн, а вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Cruiser» нз КА 00-77ІТ без врахування ПДВ складає 139 564,24 грн, тобто не перевищує ліміт відповідальності страховика відповідача.
Позивач, ПАТ СК «АРКС», як страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі ст.ст. 3 і 5 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» реалізує право вимоги, передбачене ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Звертаючись з позовом до ОСОБА_1 , як до особи, відповідальної за шкоду, в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, позивач не довів, що заявлений розмір майнової шкоди перевищує ліміт відповідальності за полісом № АР/6638604 у ПрАТ «СТ «Гарантія».
Крім того, ПрАТ «СТ «Гарантія» частково задовольнила вимоги ПАТ СК «АРКС», відмовиши у виплати страхового відшкодування у розмірі 55 432,95 грн з ПДВ з огляду на відсутність підтвердження пошкодження радіатору інтеркулера та деяких інших деталей, а також сумнівів доцільності колісного диску переднього правого при можливості його відновлювального ремонту.
Після отримання коштів в порядку суброгації позивач будь-яких претензій матеріального характеру до страховика ПрАТ «СК «Гарантія», не предявляв.
Отже, позивачем не доведено розміру сум, які відповідно до законодавства має відшкодувати заподіювач шкоди у разі недостатності суми страхового відшкодування, тобто ту обставину, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові - на позивача.
Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн (а.с.3).
З огляду на те, що відмовлено у задоволенні позову повністю, судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, не підлягають відшкодуванню.
В той же час представником відповідача заявлена вимога про стягнення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи
Правнича допомога відповідачу надавалася на підставі договору про надання правових послуг (професійної правничої допомоги) від 18.07.2025, укладеного з адвокатом Шаповаловим М.С. та ордеру на надання правової допомоги від 18.07.2025 (а.с.52-53,55).
Відповідач сплатив на користь адвоката Шаповалова М.С. 7 000 грн, що підтверджується копією квитанції №12/25 від 18.07.2025 (а.с.56), актом виконаних робіт від 30.07.2025 (а.с.57).
Відповідних клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката представником позивача не заявлялось та відповідних доказів не подавав, розмір витрат на правничу допомогу не спростовано.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу пов'язана з підготовкою процесуальних документів, участю в судових засіданнях, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд
Вирішив:
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарантія», про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - відмовити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 01.12.2025.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (місцезнаходження: вул. Іллінська, буд.8 м. Київ, 04070; адреса для листування: вул. Леонтовича, буд.9 корп.1 оф.301 м. Київ 01054, код ЄДРПОУ 20474912)
Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарантія» (місцезнаходження: вул. Печерський узвіз, 3 м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 14229456)
Суддя Н. В. Маслюк