Справа № 740/5344/24
Провадження № 1-кс/740/1024/25
03 грудня 2025 року м.Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 (у дистанційному режимі відеоконференції),
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчої СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024270380000629 від 29 серпня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України,
встановив:
Згідно з клопотанням від 28 листопада 2025 року, поданного суду 01 грудня 2025 року, слідчою за погодженням із прокурором ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного за ч.1 ст.140 КК України ОСОБА_4 , з посиланням на те, що 14 липня 2024 року в період часу з 09 год 30 хв по 09 год 35 хв до приймального відділення КНП «Ніжинська ЦМЛ ім.М.Галицького» поступив пацієнт ОСОБА_7 із діагнозом гострий коронарний синдром з елевацією сегменту ST, який був встановлений лікарем приймального відділення. З метою надання допомоги ОСОБА_7 викликано чергового лікаря реанімаційного відділення даного КНП ОСОБА_4 , який, перебуваючи на чергуванні, будучи відповідальним лікарем по реанімаційному відділенню, недооцінивши стан тяжкості здоров?я пацієнта ОСОБА_7 з урахуванням встановленого останньому діагнозу «гострий коронарний синдром з елевацією сегменту ST», маючи всі можливості, допустив невиконання своїх професійних обов?язків (ч.3 ст.34, п.«а» ч.1 ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров?я», п.п.2.1., 2.2., 2.3., 2.6., та 2.12. посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, затвердженої у 2023 році в.о. генерального директора КНП «Ніжинська ЦМЛ ім.М.Галицького»), внаслідок недбалого ставлення до них, будучи викликаним у приймальне відділення КНП «Ніжинська ЦМЛ ім.М.Галицького», не забезпечив негайної стабілізації та підйому пацієнта ОСОБА_7 у відділення анестезіології-інтенсивної терапії вчасно, не ініціював і не забезпечив альтернативну реперфузію (фібриноліз) при неможливості негайної доставки у PCI-центр. На фоні неналежного лікування близько 11 год 45 хв 14 липня 2024 року у палаті реанімаційного відділення КНП «Ніжинська ЦМЛ ім.М.Галицького» констатовано смерть ОСОБА_7 , причиною якої є гостра коронарна недостатність-кардіогенний шок, ускладнений шлуночковою фібриляцією з подальшою асистолією. Патоморфологічно відмічено ранні ознаки ішемії/некрозу без сформованого давнього трансмурального інфаркту, що відповідає дуже ранньому, швидкому фатальному перебігу. Невиконання ОСОБА_4 своїх професійних обов?язків перебуває у причинно-наслідковому зв?язку зі спричиненням тяжких наслідків для ОСОБА_7 у вигляді його смерті. 25 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України. Підстава для застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов"язання-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 нетяжкого злочину, за який передбачено покарання до 02 років позбавлення волі, наявності ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні.
Судовий розгляд клопотання, який призначено на 15-30 год 01 грудня 2025 року, відкладено згідно з клопотанням підозрюваного ОСОБА_4 через необхідність скористання правовою допомогою на 12-00 год 03 грудня 2025 року.
Відповідно до заперечень від 03 грудня 2025 року підозрюваний ОСОБА_4 обставини підозри не визнає, заперечує проти клопотання, вказує про відсутність ризиків ухилення від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілу та свідків, зазначає, що працює лікарем в КНП «Ніжинська ЦМЛ ім.М.Галицького», стаж роботи 31 рік, має вищу кваліфікаційну категорію, позитивні характеристики, скарг та нарікань за весь період роботи не було, неодноразово був відзначений подяками, грамотами, серед пацієнтів користується повагою та авторитетом, є єдиним дитячим анестезіологом по Ніжинському району, у його обов'язки входить транспортування тяжких пацієнтів за межі міста та області, також займається громадською діяльністю як член Української асоціації анастезіології та інтенсивної терапії, раніше не судимий, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, дисциплінарних стягнень не має; звертає увагу на відсутність в матеріалах клопотання посадової інструкції, що саме поставлено в провину невиконання обов'язків, дані про ознайомлення з інструкцією, взяти також до уваги наказ №113 від 11 квітня 2024 року начальника Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА “Про затвердження клінічних маршрутів пацієнтів», який не містить жодних винятків загальних правил, зокрема про стабілізацію, фібріноліз в умовах стаціонара, інших закладів охорони здоров'я, на відміну від КНП «Ніжинська ЦМЛ ім.М.Галицького»; після відмови служби екстреної швидкої медичної допомоги обласного центру в транспортуванні пацієнта, останнього негайно було поміщено до відділення анастезіології КНП «Ніжинська ЦМЛ ім.М.Галицького», де згідно висновку експерта лікарських помилок в частині надання медичної допомоги допущено не було. Просить у задоволенні клопотання відмовити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання за вищевикладених обставин, вказав на наявність ризиків ухилення від слідства та суду, незаконного впливу на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , потерпілу ОСОБА_10 ..
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання заперечував, обставини підозри не визнав, підтримав подані ним заперечення на клопотання слідчої, що підтримано також і його захисником адвокатом ОСОБА_5 , який зазначив про відсутність заявлених прокурором ризиків.
За поданими слідчому судді матеріалами встановлено, що Ніжинським РУП з 29 серпня 2024 року здійснюється досудове розслідування щодо неналежного виконання медичними працівниками КНП «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі-КНП) своїх професійних обов'язків, внаслідок чого ОСОБА_7 помер у даній лікарні, в межах якого 25 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.1 ст.140 КК України за невиконання, як медичним працівником, своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, що зазначено у копіях протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , як лікаря-анестезіолога КНП, від 04 грудня 2024 року, ОСОБА_9 , як терапевта-кардіолога КНП, від 06 січня 2025 року, як безпосередніх учасників інкримінованих подій 14 липня 2024 року, у висновку експерта від 17 листопада 2025 року за №59 щодо причин смерті ОСОБА_7 , у висновку експерта від 13 листопада 2025 року щодо наявності виправлень у медичній картці ОСОБА_7 , що у сукупності може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити вказане у клопотанні кримінальне правопорушення, при цьому згідно з практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри-це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Також факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom»).
З даних підстав обставини підозри за ч.1 ст.140 КК України мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні і досліджених у судовому засіданні, при цьому слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.
Згідно з ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор. Частиною 3 даної статті встановлено, що слідчий суддя має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п.1 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.п.2, 3 цієї статті.
За поданими слідчому судді матеріалами підозрюваний ОСОБА_4 має 56-річний вік і є лікарем-анестезіологом КНП із стажем роботи понад 31 рік, має вищу освіту, одружений, має позитивні характеристики за місцем роботи в КНП, має зареєстроване місце проживання, в якому фактично проживає, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто підозрюваний має міцні соціальні зв'язки.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені ст.194 КПК України (ст.179 КПК України).
Прокурор у судовому засіданні посилається на обґрунтованість підозри за ч.1 ст.140 КК України та наявність ризиків щодо переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливу на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , потерпілу ОСОБА_10 ..
Обгрунтованість підозри за ч.1 ст.140 КК України станом на 03 грудня 2025 року слідчим суддею встановлена, при цьому сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, у даному випадку ч.1 ст.140 КК України віднесено до категорії нетяжкого злочину,-не може бути визначальною підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості, при цьому слідчим суддею враховується позиція Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного-небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого покарання. Також слідчому судді не подані обгрунтовані та достатні відомості щодо посилань у клопотанні на можливість підозрюваного ухилення від слідстава, яке триває з 29 серпня 2024 року, натомість слідчим суддею встановлена достатня міцність соціальних зв'язків підозрюваного. Також у клопотанні відсутні достатні дані щодо можливості незаконного впливу підозрюваного на свідків, які у клопотанні не конкретизовані, і за позицією прокурора у судовому засіданні-це свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є також лікарями КНП і згідно з показаннями від 04 грудня 2024 року та 06 січня 2025 року вже надали свідчення, також подані суду матеріали не містять будь-яких даних щодо незаконного впливу підозрюваного на них упродовж досудового розслідування, яке триває понад один рік, також у клопотанні не зазначено, яким чином підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_10 , яка згідно з протоколом допиту від 29 серпня 2024 року не була безпосереднім очевидцем інкримінованих дій 14 липня 2024 року. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. ЄСПЛ у справі "Ушаков та Ушакова проти України" вказує на те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом", тобто доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, більш того, під час провадження на підставі Конвенції неухильно застосовується принцип-той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження.
З даних підстав прокурором доведені обставини, передбачені п.1 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведені обставини, передбачені п.2 ч.1 цієї статті, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу та зобов'язання підозрюваного прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Керуючись ст.ст.176-178, 194 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
постановив:
Відмовити в застосуванні запобіжного заходу щодо підозрюваного за ч.1 ст.140 КК України ОСОБА_4 згідно з клопотанням слідчої СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 ..
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою під час досудового розслідування кримінального провадження за №12024270380000629 до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, Ніжинської окружної прокуратури та Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п»яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11
Повний текст ухвали складений 04 грудня 2025 року.