справа № 760/10893/23
головуючий у суді І інстанції Аксьонова Н.М.
провадження № 22-ц/824/8405/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
02 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бондара Антона Вікторовича на заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить:
присудити кошти на утримання (аліменти) дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути їх з відповідача у розмірі частки від заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття;
забезпечити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць;
покласти на відповідача всі судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що 11 липня 2012 року між сторонами був зареєстрований шлюб. Під час шлюбу у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач інших осіб на утриманні не має, є працездатним, стягнень за виконавчими документами з відповідача не проводиться. З квітня 2015 року відповідач проживає окремо.
Вказує, що ОСОБА_1 ухиляється від обов'язку утримувати доньку та не бере участі у її вихованні.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року задоволено позов ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1 073 грн 60 коп. судового збору.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявлений позивачем до стягнення розмір аліментів є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, відповідає інтересам сторін та інтересам малолітньої дитини, а також не суперечить чинному законодавству.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Бондар А.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття до 1/6 частки всіх заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не мав можливості сплачувати аліменти у розмірі, встановленому в оскаржуваному заочному рішенні, адже матеріальне становище відповідача значно погіршилося, що впливає на його змогу сплачувати аліменти.
Вказує, що на час ухвалення заочного рішення суду відповідач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та мав стабільне грошове забезпечення.
Однак, 14 листопада 2023 року відповідач одержав вогнепальне уламкове поранення правої сідниці за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини, поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області.
З 14 листопада 2023 року і по сьогоднішній день відповідач перебуває на лікуванні у зв'язку з одержаною травмою, що підтверджується медичними документами.
Станом на сьогоднішній день відповідач не працює, оскільки перебуває на лікуванні та витрачає значні кошти на лікування у зв'язку з отриманою травмою та реабілітацією.
Зазначає, що на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_4 , яка не працює. 15 березня 2024 року ОСОБА_4 потрапила до лікарні з діагнозом - Міома матки великих розмірів, Sysp Sa corporis uteri, де перебувала на лікуванні до 20 березня 2024 року.
15 березня 2024 ОСОБА_4 проведено операцію, а саме: лапароскопічну асистовану тотальну гістеректомію типу І з двобічною сальпінгоофоректомією, що підтверджується копією виписного епікризу. На лікування та реабілітацію дружини витрачено значну суму коштів.
Вказує, що позивач є працездатною, оскільки офіційно працевлаштована у Гімназії «Міленіум» № 318 міста Києва на посаді вчителя, та отримує стабільний дохід, який дає можливість забезпечувати доньку ОСОБА_3 .
Позивач, повідомлена належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, ця справа є справою незначної складності, відноситься до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому справа розглядається судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла таких висновків.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що з 11 липня 2012 року сторони перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 5).
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 06 квітня 2015 року у справі № 760/1151/15-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 6).
Під час шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 3).
ОСОБА_2 разом із донькою ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА №93192017 від 12 травня 2023 року та № 93192004 від 12 травня 2023 року (а.с. 12-13).
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої ВЧ НОМЕР_4 10 грудня 2023 року, солдат ОСОБА_1 14 листопада 2023 року одержав вогнепальне уламкове поранення правої сідниці за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини (а.с. 53).
Згідно з довідкою, виданою КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Волинської обласної ради 01 квітня 2024 року, ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 12 лютого 2024 року по теперішній час (а.с. 56).
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 03 травня 2023 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с. 57).
Відповідно до виписного епікризу ОСОБА_4 15 березня 2024 року проведено операцію, а саме: лапароскопічну асистовану тотальну гістеректомію типу І з двобічною сальпінгоофоректомією (а.с. 59).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, позивач скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу батька дитини.
За змістом частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи спільний обов'язок батьків матеріально утримувати дитину до повноліття, встановивши, що неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на дитину.
Даючи оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір аліментів на дитину у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається, що станом на час ухвалення заочного рішення суду він проходив військову службу та мав стабільне грошове забезпечення, однак 14 листопада 2023 року він одержав вогнепальне уламкове поранення під час захисту Батьківщини, проходить лікування, а також 15 березня 2024 року його другій дружині ОСОБА_4 проведено операцію, на що витрачено значну суму коштів.
Апеляційний суд враховує, що указані обставини, на які посилається відповідач у своїй апеляційній скарзі відбулися після ухвалення рішення судом першої інстанції (16 жовтня 2023 року).
При цьому апеляційний суд наголошує, що перевіряє законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції з урахуванням та відповідно до обставин, які мали місце станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, а не станом на час подання або розгляду апеляційної скарги відповідача.
Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції щодо розміру аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача є обґрунтованими, а зміна матеріального стану платника аліментів після ухвалення рішення є підставою для звернення до суду з відповідним позовом в порядку статті 192 СК України про зменшення розміру аліментів, стягнених рішенням суду.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія апеляційного суду вважає, що заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 375, 381-384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бондара Антона Вікторовича залишити без задоволення.
Заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська