Справа № 212/11262/25
2/212/5994/25
01 грудня 2025 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.
за участю секретаря - Кучеренко Ю.С.
розглянувши в м. Кривому Розі без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка навчається, третя особа - ОСОБА_3 -
26.09.2025 представник позивачки звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів утримання позивачки у розмірі частини її заробітку, до закінчення нею навчання.
В обґрунтуванні позову позивач вказує, що відповідач є її батьком. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка досягла повноліття, на даний час навчається на І курсі денної форми навчання Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (другого медичного факультету), на бюджетній формі навчання, строк закінчення навчання -06.2031 рік. Позивачка у зв'язку із навчанням не може працювати, мати покриває її потреби, батько допомоги не надає, що стало підставою звернення до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно до закінчення нею навчання.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 13.10.2025 прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 17.10.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
29.10.2025 від відповідача надійшов відзив, де зазначив що може надавати аліменти у розмірі 1/10. В обґрунтування зазначає, що з нього стягуються аліменти на утримання доньки від шлюбу із ОСОБА_4 . Наразі відповідач проходить лікування, оскільки є військовослужбовцем і стан його ментального здоров'я погіршився. Крім того, зазначає що донька отримує пільги, оскільки відповідач має посвідчення УБД.
04.11.2025 від ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, де зазначила що її батько отримує бюджетні ліки, а тому доказів того що він витрачає кошти на лікування суду не надано, також не надано доказів витрат на проїзди та проживання.
Ухвалою суду від 10.11.2025 залучено третю особу - ОСОБА_3
19.11.2025 від третьої особи - ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено що вона допомагає доньці всіма наявними у неї засобами, вона сплатила заміну вікна у гуртожитку, оплатила гуртожиток. Проте батько самоусунувся від допомоги доньці, а також маніпулював посвідченням УБД, щоб дитина відмовилася від аліментів.
Сторони про судовий розгляд справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_1 її батьками є : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 14). Батьки позивачки розлучені згідно рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.01.2017 (а.с. 13,22). Позивачка проживає разом з матір'ю за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.7, 8-10).
На час розгляду справи ОСОБА_1 є студенткою І курсу денної форми навчання Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (другого медичного факультету), на бюджетній формі навчання, строк закінчення навчання -06.2031 рік (а.с.14а).
Матір'ю позивачки сплачено витрати на оплату гуртожитка (а.с.15).
Згідно медичних довідок, квитанцій ОСОБА_1 має захворювання (а.с. 16-19).
Відповідач перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується копію посвідчення УБД (а.с. 23).
Відповідачем надана медична документація, що має захворювання пов'язані із проходженням військової служби, також перебував на стаціонарному лікування (а.с. 40,42, 42 зворот, 43,44-45, 46-47, 48, 49, 50, 51, 52).
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 СК України).
Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Як слідує з ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Приписами ч.3 ст.199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Із системного аналізу положень ст. 199 СК України слідує, що істотними правовими передумовами для виникнення у батька (матері) обов'язку по утриманню повнолітніх сина (доньки) є сукупність таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання за будь-якою із форм;3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі з боку батьків; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). На цьому також акцентована увага в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та Верховним Судом у постанові від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17.
Таким чином, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Верховний Суд в постанові від 13 квітня 2021 року по справі № 308/4214/18 при вирішенні спору про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, зауважив про дію рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При вирішенні спору, суд враховує, що ОСОБА_1 є повнолітньою, навчається на денній формі навчання на бюджетній основі, що унеможливлює її повноцінну трудову діяльність, і те, що батьки мають змогу утримувати її в період навчання, оскільки обоє є працездатними особами. Предмет спірних правовідносин направлений в першу чергу на забезпечення інтересів повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, так як обов'язок по її утриманню покладається на обох батьків. Відомості про наявність у неї інших джерел доходів відсутні.
Що стосується наданих позивачкою доказів щодо наявність захворювань, то суд зазначає наступне.
Суд критично оцінює надані позивачем докази хвороби, оскільки вони не перебувають у причинному зв'язку з обов'язком батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Згідно зі ст. 199 СК України, підставою для стягнення аліментів є сам факт продовження навчання та потреба у матеріальній допомозі, а не стан здоров'я позивача. Хвороба не є юридично значущою умовою, яка б впливала на виникнення, обсяг чи припинення обов'язку і не змінює правової природи вимог.
У зв'язку з цим суд не бере до уваги подані документи, оскільки вони не мають значення для правильного вирішення спору, не стосуються предмета доказування та не підтверджують обставин, на які посилається позивач.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
З аналізу вказаної матеріальної норми слідує, що законом не встановлено мінімальної межі визначення судом аліментів на повнолітніх дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи без визначення мінімальної межі.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які належить стягнути з відповідача, суд враховує обставини, що мають істотне значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, а також матеріальне становище повнолітньої дитини, яка навчається на контракті та потребує матеріальної допомоги. Крім того, позивач, третя особа і відповідач зазначили, що відповідач має на утриманні ще одну дитину, на користь якої стягуються аліменти. Виходячи з цих факторів, суд з метою захисту інтересів повнолітньої дитини, вважає, що розмір аліментів необхідно визначити в розмірі 1/5 частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, для забезпечення належного матеріального становища дитини, яка продовжує навчання.
Крім того, чинне законодавство, зокрема, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» дійсно передбачає низку пільг, пов'язаних з навчанням, для дітей учасників бойових дій, крім того, позивачка сама надала копію посвідчення УБД батька, тобто він її надав.
Разом з тим, сама по собі наявність таких пільг не звільняє ОСОБА_2 як батька від обов'язку утримання дочки, що продовжує навчання.
Також слід зазначити, що відповідно до приписів статей 192, 201 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Стаття 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в розмірі 968,96 гривень, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог, решту 242,24 грн. слід компенсувати за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.182, 199-200 Сімейного кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.09.2025 і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не пізніше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення в межах місячного платежу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Решту судових витрат у виді судового збору у розмірі 242,24 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , інн. - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , інн. - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_3 , інн. - НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ