16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1742/25
Провадження № 3/730/728/2025
"04" грудня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.3 ст.173-2 КУпАП,-
ОСОБА_1 , будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП, повторно, 27 листопада 2025 року близько 17-30 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою, чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпіла з огляду на скорочені строки розгляду даної категорії справ, передбачені ст.277 КУпАП (у триденний строк), повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання засобами мобільного зв'язку, що підтверджується телефонограмами, але до суду не з'явились, про причини неприбуття не повідомили, заяв про відкладення чи розгляд справи в їх відсутність не подали. Тому, з огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе провести розгляд даної адміністративної справи в межах наявних доказів у відсутність вказаних учасників, участь яких не є обов'язковою, що не є порушенням прав цих осіб, передбачених ст.268, 269 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (рішення в справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р., «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989р.), яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з приписами ст.7, 9, 245, 252, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення питання, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
За змістом положень ч.3 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, передбаченого частинами першою або другою ст.173-2 КУпАП, вчиненя домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (ч.1); діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи (ч.2).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»:
- домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3);
- психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14);
- кривдник - це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6);
- особа, яка постраждала від домашнього насильства, - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п.8).
Приписами ч.2 ст.3 даного Закону визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Володіна проти РФ від 09.07.2019р», «Левчук проти України від 03.09.2020р» зазначив, що домашнє насильство є порушенням статей 3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №773175 від 27.11.2025р., зі змістом якого притягуваний погодився і його підписав, й будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.11.2025р.;
- копією постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28.03.2025р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП (справа №730/326/25);
- копією постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23.04.2025р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП (справа №730/477/25).
З огляду на приписи ст.251 КУпАП вищезазначені протокол про адміністративне правопорушення (який є документами, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій) та письмові документи є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення, тоді як ОСОБА_1 судовий виклик проігнорував й прийняти участь в розгляді справи не побажав.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що з огляду на стандарт «доведеності вини поза розумним сумнівом» у діях ОСОБА_1 було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,і він підлягає адміністративній відповідальності.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд з огляду на приписи ст.33 КУпАП враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, його особу, майновий стан.
Тому, з урахуванням вищевказаних обставин справи, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у подальшому, ОСОБА_1 слід піддати найбільш суворому виду адміністративного стягнення, яким є адміністративний арешт, що відповідатиме вимогам ст.33 КУпАП.
Водночас застосування до ОСОБА_1 більш м'яких видів адміністративних стягнень, передбачених санкцією ч.3 ст.173-2 КУПАП (штраф, громадські роботи) на переконання суду не буде необхідним і достатнім для його перевиховання, не сприятиме досягненню визначеної ст.23 КУпАП мети, оскільки поведінка ОСОБА_1 не свідчить про його бажання стати на шлях виправлення, він неодноразово вчиняє домашнє насильство, непрацевлаштований, а раніше накладені на нього адміністративні стягнення у виді штрафу не мали ніякого превентивного ефекту.
Також суд констатує, що в матеріалах справи відсутні будь які докази того, що притягуваний ОСОБА_1 є військовослужбовцем, як то зазначено в рапорті інспектора ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Н.Шевченко від 28.11.2025р. (подія за участю військового).
Крім того, зважаючи на обставини та характер вчиненого правопорушення, у відповідності до положень ст.39-1 КУпАП України, ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 один із спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, а саме направлення його до органу місцевого самоврядування в особі Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області строком на шість місяців на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У даній справі вищенаведені обставини вказують на систематичність вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 стосовно співмешканки ОСОБА_2 , а відтак - наявність у діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Тому, копію постанови суду щодо таких дій ОСОБА_1 необхідно направити прокурору для вирішення питання в порядку ст.214 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 7 (сім) діб.
Початок адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з часу його фактичного затримання.
Направити ОСОБА_1 до Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області строком на 6 (шість) місяців для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Роз'яснити, що у разі неявки ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність згідно ст.390-1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію постанови направити до Ніжинської окружної прокуратури для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець