Справа №766/5667/25
Пров. №2/766/9046/25
01 грудня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №2-1839 від 09.07.2001 року, укладений між ОСОБА_2 та нею, за яким ОСОБА_2 продав, а вона придбала домоволодіння АДРЕСА_1 , який зареєстрований у Товарній біржі «ВА БАНК» та визнати за нею право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказала, що 09.07.2001 між ОСОБА_3 , як продавцем та нею, як покупцем, на Товарній Біржі «ВА-БАНК» було укладено договір №2-1839 купівлі-продажу, згідно якого «Покупець» купив будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складалося з: житлового будинку літ.А, житлова площа 32,5 кв.м, загальна площа 53,6 кв.м., вбиральня літ.Б , помпа №1, огорожа 2,3. Зазначений договір зареєстрований в Херсонському міжміському бюро технічної інвентаризації м. Гола Пристань на праві приватної власності за нею внесено в реєстрову книгу №10 з реєстровим номером 2946, про що внесений відповідний запис на звороті договору купівлі- продажу. Згідно п.3 «Договору» будинковолодіння продано за 1500 грн., які виплачені «Покупцем» «Продавцеві» повністю до підписання даного договору. Відповідно до рішення Голопристанської міської ради Херсонської області від 26 листопада 2015 року №21 « Про перейменування вулиць та провулків в м. Голій Пристані» вулицю Леніна в місті Голій Пристані Херсонської області перейменовано на АДРЕСА_1 . У результаті збройної агресії російської федерації житловий будинок на теперішній час значно пошкоджений, а саме в наслідок підриву Каховської ГЕС, вказане домоволодіння було затоплене. Для подання заяви на е-відновлення пошкодженого житлового будинку та отримання компенсації потрібно надати правовстановлюючий документ на пошкоджене майно, в зв'язку з чим вона звернулася до Державного реєстратора прав на нерухоме майно, з метою проведення реєстраційних дій, однак отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №77170813 від 11 лютого 2025 року, згідно якого подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а саме як слідує з відповіді Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, яка надана на запит державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради - надати інформацію щодо зареєстрованого майна АДРЕСА_1 не має змоги, так як робота Голопристанської філії КП «ХБТІ» на даний час не відновлена і територія знаходиться під окупацією рф. Враховуючи вищенаведене вона змушена звернутися до суду з позовом. Вказала, що вона з сім'єю з часу оформлення «Договору» проживають у спірному будинку, зареєстровані у вказаному будинку, що вбачається з копії паспорта.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.05.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.07.2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду за суттю.
Позивачка в судове засідання не прибула, представником позивачки подано заяву про розгляд справи у відсутність.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Судова влада, про причини не явки не повідомляв, відзив не подано.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
09 липня 2001 року на товарній біржі «Ва-Банк» між ОСОБА_2 , як продавцем та ОСОБА_1 , як покупцем укладено договір купівлі-продажу №2-1839, за яким продавець продав, а покупець придбав домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. А - стіни саман, облицьовані силікатною цеглою, криша шифер, житлова площа 32,5 кв.м, загальна площа 53,6 кв.м, вбиральня літ. Б, помпа №1, огорожа №2,3. Вказаний договір зареєстрований в БТІ в реєстрову книгу №10, реєстровий №2947 2.08.2001 року.
Згідно рішення Голопристанської міської ради Херсонської області від 24.04.2008 року №577 надано дозвіл на розробку технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки в м. Гола Пристань для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 орієнтовною площею 709 кв.м по АДРЕСА_1 , в економіко-планувальній зоні №6.
Рішенням виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області від 28.05.2008 р. №150 надано дозвіл на будівництво господарських будівель ОСОБА_1 - сараїв 4,0*5,0 м, 3,0*5,0 м, гаража 7,0*8,0 м, котельної 2,0*2,0 м, сіней до будинку 4,10*9,30 м, навісу 6,50*4,70 м, туалету по АДРЕСА_1 .
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Говорченко О.В. Тернопільської міської ради відмовлено у проведенні реєстрації права власності за ОСОБА_1 з огляду на те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме як слідує з відповіді КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації», яка надана на запит державного реєстратора, надати інформацію щодо зареєстрованого майна АДРЕСА_1 не має змоги, так як робота Голопристанської філії КП «ХБТІ» на даний час не відновлена та територія знаходиться під окупацією рф.
Відповідно до листа Голопристанської міської військової адміністрації Скадовського району Херсонської області від 05.03.2025 р. №01-07/177, рішенням Голопристанської міської ради Херсонської області від 26.11.2015 року №21 «Про перейменування вулиць та провулків в м. Голій Пристані» вулицю Леніна в місті Голій Пристані Херсонської області перейменовано на АДРЕСА_1 .
Спірні правовідносини склалися на підставі укладеного 09.07.2001 року договору купівлі-продажу.
Відповідно до пп. 4 і 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набуття ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року, таким чином при розгляді даної справи необхідно застосовувати норми ЦК України в редакції 1963 року.
Відповідно до ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року № 1956-ХІІ (в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину) угоди, зареєстровані на товарній біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.
Таким чином, на дату укладання правочину в законодавстві існували протиріччя щодо необхідності нотаріального посвідчення вказаного договору, мала місце колізія норми ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» та норми кодифікованого нормативно-правового акту, а саме ст. 277 ЦК Української РСР 1963 року.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року, в якому роз'яснено, що у випадку наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають юридичну силу, застосуванню підлягає той, що прийнятий пізніше.
В даному випадку, наявна колізія норм матеріального права, що мають однакову юридичну силу, при цьому суд акцентує увагу, що Закон України "Про товарну біржу" було прийнято в 1991 року, а Цивільний кодекс на момент укладання спірного правочину діяв з 1963 року. При вирішенні спору про необхідність чи відсутність необхідності нотаріального посвідчення правочину, укладеного на товарній біржі, суд вважає правомірним застосування положення ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (як нормативного акту, прийнятого пізніше), що дозволяв укладати біржові контракти щодо відчуження житлової нерухомості фізичною особою без нотаріального посвідчення.
Згідно до статті 4 ЦПК України та статті 15 ЦК України, у порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене, невизнане або оспорюване право.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.
За ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна відповідно до ст. 392 ЦК України може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Договір купівлі-продажу № 2-1839 від 09.07.2001 р. у встановленому законом порядку недійсним, як оспорюваний, в частині невідповідності вимогам Закону України «Про товарну біржу», не визнавався.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Європейського Суду від 29 листопада 1991 року у справі «Пайн Велей Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Реєстрація в бюро технічної інвентаризації речового права на зазначену частину будинку за позивачем на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржею, а не нотаріусом, не суперечила законодавству, чинному на час укладення спірного договору, оскільки згідно ст.15 ч.2 Закону України «Про товарну біржу» від 1991р., угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню та вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.
Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджену наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09.06.1998 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 року №399/2839, передбачала підставу для державної реєстрації права власності на підставі, зокрема, договорів купівлі-продажу зареєстрованих біржею, бюро технічної інвентаризації, що в свою чергу регламентує Наказ Міністерства юстиції України №7/5 від 07.07.2002р. «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно».
Відповідно до п.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року за № 1952-15, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності якщо, зокрема, реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
З огляду на зазначені обставини підстав для визнання в судовому порядку дійсним неоспореного договору купівлі-продажу квартири немає, а відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Зі змісту рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій вбачається, що державним реєстратором не встановлено наявності зареєстрованого права власності на спірну квартиру.
Зробити запит до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, про надання інформації (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідної для такої реєстрації у державного реєстратора немає можливості, оскільки м. Гола Пристань Херсонської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом, позивачка є власником спірного домоволодіння, що підтверджено у встановленому законом порядку.
Відтак, заявлення позовних вимог про визнання права власності на домоволодінняу, яка належала позивачці на праві власності, набутому відповідно до закону не суперечить вищезазначеним вимогам цивільного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1ст. 328 ЦК України).Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Позивачкою право власності набуте у 1998 році. Наданий договір купівлі-продажу, технічний паспорт, посвідчені та видані органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент набуття права власності на квартиру.
Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, оскільки позивачкою було доведено її право власності на спірне домоволодіння, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивачки на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м.Гола Пристань) на теперішній час неможливо, позивачка не може розпоряджатися своїм майном, а також ініціювати питання щодо отримання компенсації за зруйноване житло, що порушує її права як власника, у зв'язку з чим, заявлена вимога про визнання права власності підлягає задоволенню.
Заходи забезпечення позову не застосовувалися, підстави для негайного виконання судового рішення та встановлення судового контролю відсутні.
Рішення в повному обсязі виготовлено 01.12.2025 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності на домоволодіння АДРЕСА_1
В задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус