Справа №766/10867/19
Пров. №2/766/1020/25
01 грудня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.06.2018 року в м. Херсоні на вулиці 14 Східна навпроти Херсонської обласної онкологічної лікарні сталася дорожньо-транспортна пригода з матеріальними збитками за участю транспортних засобів Mazda 6, н/з НОМЕР_1 , яким керував позивач та Mitsubishi Lancer, н/з НОМЕР_2 під керуванням відповідача, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. За фактом ДТП відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. 10.10.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області винесено постанову про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Херсонського апеляційного суду від 07.12.2018 року постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2018 року залишено без змін. Він неодноразово звертався до УПП щодо вжиття заходів для складання відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП по факту ДТП, проте такий протокол складено так і не було з мотивів закінчення строку для його складання. Зазначає, що вина відповідача у заподіяні шкоди його автомобілю є беззаперечною, оскільки підтверджена схемою дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, висновку авто-технічної експертизи та іншими матеріалами адміністративної справи. Згідно висновку експертно автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля, який йому належить, внаслідок ДТП 20.06.2018 року складає 34240,36 грн., вартість послуг експерта склала 1492,50 грн., витрати на відправлення поштової кореспонденції - 30,00 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача під час експлуатації автомобіля Mitsubishi Lancer, н/з НОМЕР_2 , не була застрахована. Відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати збитки спричиненні дорожньо-транспортною пригодою. Згідно з прийнятим 04.04.2019 року рішенням МТСБУ позивачу виплачено 24837,78 грн. Таким чином, на теперішній час невідшкодованим залишається матеріальний збиток у розмірі 9402,58 грн., який позивач і просить стягнути на свою користь з відповідача, а також, вартість послуг експерта у розмірі 1492,50 грн., витрати на відправлення поштової кореспонденції - 30,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.06.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
12.02.2020 року відповідачем подано відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що його вина у вчиненні ДТП не встановлена, в матеріалах справи відсутні докази, сукупність яких би свідчила про те, що він є винним у ДТП та його дії були неправомірними, а також причинно-наслідковий зв'язок між його діями та пошкодженнями позивача. Не надано докази, що завдані пошкодження автомобілю позивача завдані саме при ДТП 20.06.2018 р. Вказав, що звіт оцінювача від 09.11.2018 р. не є висновком експерта в розумінні ст. 102-108 ЦПК України, відтак, вважає його неналежним доказом.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.
Представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Судова влада, причини не явки суду не відомі, в матеріалах справи наявний відзив.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
20.06.2018 року о 11.10 год. по вул. 14 Східна у м Херсоні, в напрямку Херсонського обласного онкологічного диспансеру, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mazda 6, н/з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не оцінив дорожню обстановку та здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду, чим порушив вимоги п. 2.3 (б) ПДР України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2018 р. у справі №766/12187/18 закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 передбаченого ст. 124 КУпАП, розпочате на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №041836 від 20.06.2018 року у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення (арк. справи 8).
Постановою Херсонського апеляційного суду від 07.12.2018 року у справі №766/12187/18 апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який є представником потерпілого ОСОБА_2 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2018 року, щодо ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2018 року, щодо ОСОБА_1 , якою провадження по справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП залишено без змін (арк. справи 40-41).
Вказаною постановою встановлено, що з висновку експерта №397-АТ від 17.09.2018 року вбачається, що на момент початку здійснення повороту автомобілем «MITSUBISHI LANCER», автомобіль «MAZDA 6», знаходився на смузі зустрічного напрямку, в процесі виконання маневру обгін, тобто зліва відносно автомобіля «MITSUBISHI LANCER»; технічна можливість запобігання даній дорожньо-транспортній пригоді для водія автомобіля «MITSUBISHI LANCER», визначалось виконанням вимоги, вказаної у дослідницькій частині висновку пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого перешкод технічного характеру в наданих матеріалах не вбачається, іншими словами водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER» мав технічну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів, шляхом виконання вищезазначеного пункту Правил дорожнього руху; водій автомобіля «MAZDA 6», в ситуації що склалося, повинен був діяти згідно вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER», в ситуації що склалася, повинен був діяти згідно вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України /а.с.30-32/.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши письмові докази, а саме схему ДТП, висновок експерта №397-АТ від 17.09.2018, не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги адвоката Ігнатова Д.І., оскільки характер пошкоджень транспортних засобів не свідчить проте, що в дорожньо-транспортній пригоді винний водій транспортного засобу «MAZDA 6» та з пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності наданих в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що ОСОБА_2 визнав ту обставину, що в дзеркало заднього виду він бачив транспортний засіб «MAZDA 6», що зумовлювало виконання п.10.1 ПДР України.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.02.2022 року у справі №766/9753/21 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 23.02.2024 року у справі №766/9753/21 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Чорний Сергій Васильович, залишено без задоволення, постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 01 лютого 2022 року залишено без змін.
Вказаною постановою встановлено, що Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.12.2018 року у справі №766/12187/18, яка набрала законної сили 07.12.2018 року, провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т.1 а.с.31-32).
04.06.2021 року старшим інспектором ВРОМ ДТП УПП в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Трико В.А. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №331734, згідно якого 20.06.2018 року об 11 год. 10 хв. у м. Херсоні по вул. 14 Східна, водій ОСОБА_2 , 1977 р.н., керуючи транспортним засобом «Mitsubishi», днз НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, перед початком руху не впевнився в безпечності, не надав перевагу у русі транспортному засобу «Mazda», днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку зліва та виконував обгін. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
З пояснень у суді першої інстанції потерпілого ОСОБА_1 вбачається, що 20.06.2018 року близько 11:10 год. у м.Херсоні по вул. 14 Східна, він керував т/з Mazda д/н НОМЕР_1 , рухався прямо та виконував обгін т/з Mitsubishi д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В момент, коли його транспортний засіб вже перебував на зустрічній смузі для руху та зрівнявся з транспортним засобом Mitsubishi, водій останнього не ввімкнувши покажчик повороту, не впевнившись в безпечності маневру, почав виконувати поворот ліворуч, внаслідок чого і сталося зіткнення транспортних засобів. Первісно працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо нього, однак його невинуватість у вчиненні ДТП встановлена постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2018 року, якою провадження у справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Після чого він неодноразово звертався до поліції з вимогою про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП на винуватця ДТП - водія ОСОБА_2 і лише 04.06.2021 року такий протокол було складено та направлено до суду.
В ході розгляду справи суд належним чином дослідив наявні у ній докази і дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у скоєному ДТП, що підтверджується:
- протоколом серії ДПР18 №331734 від 04.06.2021 року у якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення;
- поясненнями потерпілого ОСОБА_1 ;
- схемою місця ДТП, у якій зафіксовано напрямок руху транспортних засобів, місце їх зіткнення, отримані ними механічні пошкодження;
- постановою Херсонського апеляційного суду від 07.12.2018 року, якою залишено без змін постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2018 року, відповідно до якої провадження у справі щодо водія ОСОБА_1 за звинуваченням його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому суд у мотивувальній частині постанови зазначив, що відповідно до висновку експерта №397-АТ від 17.09.2018 року у даній ситуації технічна можливість запобігання ДТП для водія ОСОБА_2 визначалась виконанням вимог пункту 10.1 ПДР України, для чого перешкод технічного характеру у нього не було.
У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню, не зважаючи на те, що провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно висновку експертно автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу №АВэ-494 від 09.11.2018 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda 6, н/з НОМЕР_1 , складає 34240,36 грн.; ринкова вартість автомобіля складає 273949,86 грн, вартість матеріального збитку, спричинено з технічної точки зору власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження 20.06.2018 р. в результаті ДТП, в цінах на час завершення виконання цього дослідження складає 25652,85 грн (арк. справи 10-33).
Відповідно до фіскального чеку №0000003798 від 01.11.2018 року та квитанції до прибуткового касового ордеру №774 від 01.11.2018 року ОСОБА_1 сплатив грошові кошти у сумі 1492,50 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи автомобілю Mazda 6, н/з НОМЕР_1 , після ДТП (20.06.2018 р.) (арк. справи 9).
Відповідно до листа Департаменту внутрішнього страхування Моторно (транспортного) страхового бюро України №3.1-05 на ім'я ОСОБА_1 про прийняте рішення, номер справи МТСБУ: 55478 повідомлено, що МТСБУ розглянуто справу щодо відшкодування шкоди заподіяної ОСОБА_1 в результаті ДТП, що мала місце 20.06.2018 року за участю транспортного засобу марки Mazda з номерним знаком НОМЕР_1 та відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 24837,78 грн. (арк. справи 37).
Згідно виписки з Приватбанк від 10.04.2019 року N4PJQQRJ8ES3MU7P на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його рахунок було зараховано грошові кошти в сумі 24837,78 грн., у коментарі до платежу зазначено: MTSBU виплата по справі 55478, згідно наказу 3322 від 04.04.2019 року (арк. справи 34).
10.04.2019 року ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 направлено претензію про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної в ДТП, в якій просив відшкодувати збитки загалом на суму 10925,08 грн, з них: 9402,58 грн - різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою; 1492,50 грн - послуги експерта; 30,00 грн - витрати на поштову кореспонденцію - відправлення виклику огляду (арк. справи 35).
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Нормами статті 999 ЦК України передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закон № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Частиною другою статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі, що визначено у статті 4 Закону № 1961-IV.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до статті 28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі Постанова № 4) роз'яснено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до підпункту а) пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961 МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно зі статтею 28 Закону № 1961 шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 29 Закону № 1961-IV визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
За змістом зазначеної норми закону обов'язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Враховуючи те, що МТСБУ виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 24837,78 грн, невідшкодованою лишилась різниця між вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням в розмірі 9402,58 грн, які і підлягають стягненню з відповідача. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на послуги експерта в розмірі 1492,50 грн. та витрати на відправлення поштової кореспонденції 30,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 768,40 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 01 грудня 2025 року.
Керуючись ст. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 353, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) відшкодування в розмірі 10925,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус