Справа № 766/19263/24
н/п 2/766/6626/25
03 грудня 2025 року місто Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі :
Головуючого судді - Скрипнік Л.А.,
за участю секретаря - Бажанової В.М.,
представника позивача - Негуляєв М.А.,
представника відповідача -Єрьоменко І.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Негуляєв Максим Анатолійович до Другої Херсонської державної нотаріальної контори про визнання протиправною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії -,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Другої Херсонської державної нотаріальної контори про визнання протиправною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії , а саме:
-Визнати протиправною відмову Другої Херсонської державної нотаріальної контори прийняти заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщинин, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- Зобов'язати Другу Херсонську державну нотаріальну контору завести спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 (спадкодавець) що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Позивачка є донькою спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , актовий запис №1209.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до якої увійшло спадкове майно , а саме квартира АДРЕСА_1 .
04.07.2024 року позивач звернулась до Другої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
Листом від 08.07.2024 року за вих.№932/01-16 Другою державною нотаріальною конторою позивачці відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини. Підставами у відмові прийняти заяву позивачки про прийняття спадщини та відповідно завести спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , відповідачем визначено пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини. Позивач вважає відмову Другої Херсонської державної нотаріальної контори у прийнятті заяви про прийняття спадщини протиправною , чим порушено право позивачки на отримання спадщини, що залишилась після смерті її батька .
Відповідно до пп. 3.3. п. 3 глави 10 розділу II Порядку № 296/5, заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі.
Підпунктом 3.12 п. 3 глави 10 розділу II Порядку №296/5 передбачено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку заходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт помішається у спадкову справу.
Згідно з пп. 3.13 п. 3 глави 10 розділу II Порядку № 296/5, якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Підпунктом 3.14. п. 3 глави 10 Порядку визначено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи те, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою відкриття спадщини відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України є день смерті особи або день , з якого вона оголошується померлою.
Сам же нотаріус, зважаючи на Закон України «Про нотаріат», ЦК України і Порядок №296/5, не вправі визнавати поважними причини пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини і надавати додатковий строк. Це є прерогативою суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України. Таким нормативно- правовим актом є Порядок №296/5, глава 10 розділу II якого регулюється питання видачі свідоцтв про право на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
П. 1.2, 1.3. Порядку №296/5 передбачено, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану.
Тобто, станом на дату 04.07.2024 року, тобто дату звернення позивачки до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини, як то вбачається зі штемпелю поштового направлення відповідної заяви (а.с.6 зворот) , сплив шестимісячний строк на прийняття спадщини, при цьому судом встановлено що ОСОБА_1 мала суцільну свободу дій і повноцінну правоздатність на спрямування нотаріусові заяви про прийняття спадщини у строки та порядку, встановленими законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач пропустив визначений у ст.1270 ЦК України строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини, тобто з 04.01.2024 року і закінчується 03.07.2024 року , що складає рівно 6 (шість) місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини, є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, відмова від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який не подав протягом установленого строку заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її. Водночас не передбачається вчинення будь-яких дій з боку такого спадкоємця, включаючи подання заяв. Тобто неприйняття спадщини є наслідком і бездіяльності спадкоємця.
З аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що для прийняття спадщини спадкоємець, який бажає її отримати повинен вчинити дії, тобто звернутися з заявою про прийняття спадщини.
В разі, якщо не бажає прийняти спадщину - спадкоємець не повинен вчиняти будь-яких дій.
Відповідно до п. 2.1. гл. 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконані заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого із подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Пунктом 3.3. гл. 10 ч. II Порядку передбачено, що заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
п. 3.15. встановлено , що якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Дії ОСОБА_1 свідчать про те, що вона висловила свій намір подати заяву про прийняття спадщини, однак в свою чергу пропустила строк для прийняття спадщини.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Негуляєв М.А. позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи обставинами, викладеними у позові.
Представник відповідача Єрьоменко І.О. позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини, викладені в листі з відмовою про вчинення нотаріальних дій від 08.07.2024 року №982/01-16.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши докази, приходить до висновку, що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що 03 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Другої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька , ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Нотаріусом, 08 липня 2024 року направлений лист відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з тим що спадкоємець пропустив строк на прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1261-1265 ЦК України, позивачка є спадкоємицею першої черги, згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини, є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, відмова від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який не подав протягом установленого строку заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її.
Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний, зокрема: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Відповідно до п. 2.1. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконані заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого із подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Пунктом 3.3. глави 10 розділу II Порядку передбачено, що заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцям повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (п. 3.5 Порядку).
Пунктом 3.15 Порядку передбачено, що якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Підпунктами 4.12, 4.14 п. 4 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Частиною 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка вернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням ро вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Враховуючи вищевикладене , суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про визнання протиправною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язанні вчинити певні дії.
На підставі Закону України «Про нотаріат» та Порядка вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, керуючись ст. 265 ЦПК України, суд-
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Негуляєв Максим Анатолійович до Другої Херсонської державної нотаріальної контори про визнання протиправною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю .
Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.А.Скрипнік