Справа № 761/48288/25
Провадження № 1-кс/761/30604/2025
20 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підозрюваної ОСОБА_9 , розглянувши матеріали клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України у кримінальному провадженні №22025000000000494 від 21.04.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Солікамськ російської федерації, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України
Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000494 від 21.04.2025 за підозрою громадянки України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Таким чином, в період часу з січня 2023 по вересень 2024 громадянка України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , будучи членом організованої злочинної групи осіб у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , невстановлених осіб ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також інших колишніх та діючих працівників АТ «КІЕП», умисно, з корисливих мотивів, з метою завдання шкоди Україні, використовуючи власні морально-ділові якості, знання та навички у сфері атомної енергетики, організувала діяльність та контроль злочинної групи щодо експертної перевірки працездатності програм виконання пусконалагоджувальних робіт, вентиляції та кондиціонування, пожежної безпеки, сейсмостійкості, системи охолодження, системи введення в експлуатацію обладнання та інших необхідних програм для введення в експлуатацію чотирьох енергоблоків атомної електростанції «Аккую» загальною потужністю 4800МВт, що належить ДК Держкорпорації «Росатом» АТ «Аккую Нуклеар», результати якої в електронному документальному вигляді формату PDF передала громадянам російської федерації - працівникам АТ «Аккую Нуклеар», АТ «Росатом Сервіс», філії АТ «Атомтехенерго» у Республіці Туреччина та філії АТ «Росатом Сервіс» в Республіці Туреччина, тим самим допомогла державі-агресору завдати шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень, добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні громадянином України у складі організованої групи умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень, добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
18.11.2025 об 12 год. 10 хв. ОСОБА_9 затримано в порядку, передбаченому п. 6 ч.1 ст. 615, п.1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Цього ж дня ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
19.11.2025 до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ГСУ СБ України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Підозрювана та захисники заперечували проти клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість висунутої підозри. Крім того, зазначили, що обрання більш м'якого запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, захисника та підозрювану доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують причетність ОСОБА_9 до злочинної діяльності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які указують на факти, що ОСОБА_9 могла вчинити вказане правопорушення і такі є переконливим для суду.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, і доводи сторони захисту такої обґрунтованості не спростовують.
При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_9 інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення. Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків та підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою безпідставної зміни, або відмови їх від раніше наданих показань, оскільки на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, а відтак ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також вважає, про високу ймовірність існування ризику того, що ОСОБА_9 може перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.
Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 днів.
Так, згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги законодавчі положення та практику Європейського суду з прав людини, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 дані про особу підозрюваної, її майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 грн. у національній грошовій одиниці України, оскільки внесення застави в саме такому розмірі достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною ОСОБА_9 покладених обов'язків у разі звільнення з-під варти після її внесення, а також забезпечить утримання останньої від реалізації вищевказаних ризиків.
Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 днів, тобто до 16 січня 2026 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_9 з-під варти, та покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з особами, що перебувають у статусі свідків, підозрюваних в межах даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_9 , що в разі не виконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1