печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32827/25-к
15 липня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з середньою освітою, офіційно не працювлаштованого,
у кримінальному провадженні № 42023000000001248 від 28.07.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України,
Короткий виклад вимог клопотання
На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який спливає 19.07.2025.
В обґрунтування клопотання вказано, що закінчити досудове розслідування у визначений термін не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання слідчих дій.
На переконання органу досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 не зменшилися. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків виникла обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу строком на 2 місяці, до 19.09.2025.
Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала частково проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра необґрунтована, ризик переховування неактуальний. Також адвокат просила врахувати особу підозрюваного, який здобуває вищу освіту, його стан здоров'я та необхідність працювати. Вважає, що цілодобовий домашній арешт перешкоджає викладеному вище, а тому просила змінити його на нічний домашній арешт без обов'язку носіння електронного браслету.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, зазначив, що на тій роботі він був тимчасово та у зв'язку з необхідністю проходження медичного обстеження просив не продовжувати обов'язок носіння електронного браслету.
Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши в нарадчій кімнаті клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001248 від 28.07.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України..
21.05.2025 о 08:14 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано відповідно до ст. 208 КПК України.
21.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України..
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_11 від 22.05.2025 (справа № 757/23427/25-к) до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 19.07.2025 включно.
Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 від 26.06.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001248 від 28.07.2023 продовжено до трьох місяців, а саме до 21.08.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 09.07.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001248 від 28.07.2023 продовжено до шести місяців, а саме до 21.11.2025.
Релевантні джерела права
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії домашнього арешту згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Мотиви слідчого судді
При вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваним винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених у судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, копії яких долучені до матеріалів клоптання.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277, 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Крім того, обґрунтованість підозри також перевірялась слідчим суддею під час застосування підозрюваному запобіжного заходу.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , спливає 19.07.2025, однак завершити його до вказаного строку неможливо у зв'язку із необхідністю виконання значного обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, здійснення заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на повне, всебічне та неупереджене розслідування.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Щодо наявності ризиків
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документах, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 , до вчинення кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність та обґрунтованість яких була встановлена під час застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Стороною захисту не надано доказів на спростування необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На даний час у кримінальному провадженні строк досудового розслідування спливає 21.11.2025.
Вирішуючи клопотання про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слічий суддя враховує стадію досудового розслідування, з урахування необхідності проведення органом досудового розслідування ряду слідчих дій, відомості про особу підозрюваного, його процесуальну поведінку під час досудового розслідування, та вважає за необхідність продовжити підозрюваному строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, строком на 2 (два) місяці, тобто до 14.09.2025 включно, із продовженням виконання наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- продовжити зберігати у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
На думку слідчого судді, з урахування стадії досудового розслідування та попередньої процесуальної поведінки підозрюваного, такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, строком на 2 (два) місяці, тобто до 14.09.2025 включно.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 14.09.2025 включно, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- продовжити зберігати у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного № 42023000000001248 від 28.07.2023 направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21.07.2025 о 08:45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_13