печерський районний суд міста києва
757/59087/25-к
1-кс-49420/25
25 листопада 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000829 від 24.09.2025,
У провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, яке було направлено 21.11.2025 за допомогою засобів поштового зв'язку до Печерського районного суду м. Києва, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025000000000829 від 24.09.2025, яке вилучене 20.11.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись зі змістом клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У порушення зазначених вимог закону у клопотанні не вказано власника або володільця вилученого майна, не додано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати та не зазначено конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Ураховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання не відповідає вимогам статті 171 КПК України, тому його слід повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Керуючись статтями 170-172, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання прокурора другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000829 від 24.09.2025 повернути, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1