печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13702/25-к
10 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020000000000441, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2023 у справі № 757/54005/23-к, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092000:20:001:0021.
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, з порушеннями вимог ст. 170 КПК України, без проведення відповідної перевірки щодо підстав накладення даного арешту. Земельна ділянка з кадастровим номером 2611092000:20:001:0021, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 не відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки останній добросовісно та відкрито, із дотриманням вимог чинного законодавства, придбав, володіє та користується даною земельною ділянкою. Прокурором не доведено, що вказане майно набуто кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На думку адвоката ОСОБА_3 , позиція сторони обвинувачення щодо накладення земельної ділянки на межі лісового фонду 100%, а саме на територію 30 кварталу Поляницького лісництва Ворохтянського ЛГ, спростовується листом Ворохтянського лісового господарства № 185 від 30.12.2024 у якому зазначено, що у Ворохтянського ЛГ відсутні електронні координати земель філії та, відповідно, встановити факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 2611092000:20:001:0021 знаходиться на території даного лісового господарства є неможливим.
Представником власника майна подано заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.
Прокурор, слідчий у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду клопотання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КК України, причини неприбуття не повідомили, заяв щодо відкладення розгляду клопотання на адресу суду не направили.
З урахуванням викладеного, принципів диспозитивності кримінального провадження та розумності строків, положень ст. 174 КПК України, слідчий суддя вважає, що сторонам було надано достатньо часу та можливостей для реалізації свого права для участі в розгляді клопотання або ж повідомлення своєї процесуальної позиції по суті клопотання шляхом подання до суду письмової позиції, а тому обґрунтовані підстави для відкладення розгляду відсутні, неявка учасників провадження, що повідомлені належним чином, розгляду клопотання по суті не перешкоджає.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
Як вбачається із матеріалів, що надані в обґрунтування клопотання про скасування арешту майна, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при оперативному супроводженні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000441 від 06.05.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3, 4 ст. 358 , ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Івано-Франківської області здійснює діяльність злочинна група, до складу якої входять посадові особи Поляницької ОТГ, Яремчанської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, колишні працівники правоохоронних органів та інші особи, метою діяльності якої є незаконне виведення та привласнення земель лісового фонду та інших особливо цінних категорій земель поблизу с. Поляниця (ТК «Буковель»), реєстрацією права власності за підставними фізичними особами з числа місцевих мешканців та подальшому продажу незаконно привласнених земельних ділянок. Незаконно привласнені земельні ділянки належать до земель лісового фонду, а саме ДП «Ворохтянське ЛГ», так як до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право, на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, передача земель у приватну власність за рахунок земель лісогосподарського призначення, що до цього часу перебувають у постійному користуванні державного підприємства, ніколи не проводилась, цільове призначення земель лісогосподарського призначення ніким не змінювалось. В подальшому, з метою приховування слідів вчинення злочину, групою осіб здійснено поділ незаконно привласнених земельних ділянок та таким чином створено правоустановчі документи для їх подальшого продажу, з метою набуття підставними особами цивільно-правового статусу «добросовісного набувача».
В межах вказаного кримінального провадження ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2023 у справі № 757/54005/23-к накладено арешт на ряд земельних ділянок, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092000:20:001:0021.
При прийнятті рішення про накладення арешту слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на земельні ділянки з метою забезпечення збереження вищевказаного майна як речових доказів, або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 05.12.2023.
У своєму клопотанні заявник посилається на правомірне набуття ОСОБА_4 належним йому майном.
Натомість, належність арештованого майна вже була предметом оцінки слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з тим, вбачається, що предметом досудового розслідування є вилучення та привласнення земель ДП «Ворохтянське ЛГ».
Отже, предметом досудового розслідування вказаного кримінального провадження, є в тому числі майно, на котре накладено арешт.
Слідчий суддя також зауважує, що при вирішенні питань про накладення арешту слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, обставина на яку посилається представник власника майна в обґрунтування доводів клопотання, підлягає оцінці судом при розгляді кримінального провадження по суті, і для вирішення питання про скасування арешту майна значення не має.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває та з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна в сукупності з вищенаведеними обставинами, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість арешту, накладеного на належне ОСОБА_4 майно, та не доводять, що в застосуванні арешту відпала потреба, а відтак не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1