ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17771/16-к
провадження № 1-кп/753/52/25
"02" грудня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42016000000001691, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор заявив клопотання про застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказував на те, що ОСОБА_7 будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду, систематично не прибуває, причини неприбуття не повідомив. Приховавши від командування військової частини НОМЕР_1 факт здійснення щодо нього судового розгляду даного кримінального провадження, наказом командира даної частини від 15.07.2025 № 204 призначений на посаду заступника начальника штабу даної частини.
При цьому, обвинувачений, використовуючи добровільну, за своєю ініціативою мобілізацію, посеред судових дебатів як привід перешкодити судовому розгляду.
Також не надано доказів неможливості участі обвинуваченого у режимі ВКЗ.
При цьому обвинувачений, що перебуває у складі Збройних Сил України, не надав доказів того, що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_7 порушив запобіжний захід у виді застави, переховується від суду, перешкоджає кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно показань ОСОБА_7 кошти на внесення застави належали йому і колишня теща виступила формальним платником застави.
Також, надані стороною захисту документи, а саме матеріали клопотання щодо скасування розшуку ОСОБА_7 , посилання на явку обвинуваченого до суду, ОСОБА_7 мав можливість з'явитись до суду 25.11.2025, оскільки отримавши інформацію про оголошення його розшуку, з'явився до будівлі приміщення суду 27.11.2025 (до судової охорони), проте після робочого дня (17 год. 10 хв.).
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , думку якого підтримав обвинувачений, категорично заперечував проти задоволення клопотання. Вказував, що ОСОБА_7 не допускав безпідставних неявок в судові засідання, проходить службу в лавах ЗСУ, отримане останнім лікування пов'язано з несенням військової служби. Наголошував, що існування заявлених прокурором ризиків є недоведеним, також до клопотання не подані відповідні додатки.
Також обвинувачений вказав, що має на утриманні 5 неповнолітніх дітей, при цьому мобілізувався, проходить службу в лавах ЗСУ, повинен виїхати для виконання бойових завдань. Запевняв, що сприятиме кримінальному провадженню для встановлення істини у справі.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Так, вирішуючи клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує не тільки необхідність забезпечення прав обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з захисту прав людини, а саме те, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і тому оцінка такого ризику проводиться з посиланням на ряд інших факторів.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 є особою, відповідно до якої згідно положень. п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, в даному конкретному випадку підозра останнього у вчиненні інкримінованого злочину є небезпідставною, про що свідчить спрямування обвинувального акту до суду. Разом з тим, обґрунтованість обвинувачення перевірятиметься судом, який здійснює судовий розгляд, шляхом оцінки наданих сторонами кримінального провадження доказів при прийнятті відповідного процесуального рішення.
При цьому, суд, проявляючи особливу ретельність у ході судової процедури, та не беручи до уваги виключно саму по собі тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому в разі визнання його винним, що свідчить про наявність ризику втечі, встановив, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, наявність ще і інших підстав для позбавлення волі, вважаючи їх релевантними (відповідними) та достатніми.
Також, суд приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2016 № 757/34332/16-к до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 1378000 грн. Вищевказана ухвала залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 09.08.2016.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2016 № 757/44437/16-к строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено до 11.11.2016 із альтернативою внесення застави 1033500 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2016 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено до 05.01.2017.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.12.2016 обвинуваченому ОСОБА_7 визначено альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 1200000 грн. Вказана ухвала суду залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 01.03.2017.
При цьому обвинувачений, до якого було застосовано запобіжний захід у вигляді застави, неодноразово не з'являвся в судові засідання, не переконавши суд у неможливості такої явки особисто або дистанційно.
Так, обвинувачений не повідомив командування військової частини про наявність даного кримінального провадження, в перерві для підготовки до судових дебатів добровільно мобілізувався, після чого через нетривалий час звернувся для проведення оперативного лікування, після чого, перебуваючи у відпустці, знову не з'являвся до суду.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 переховується від суду, що вказує на підтвердження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а поведінка останнього в цілому фактично перешкоджає судовому розгляду кримінального провадження, що свідчить про реальність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд погоджується з твердженням сторони захисту про недоведеність існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відповідних переконливих відомостей з цього приводу до суду не подано.
Разом з тим, не підтвердження лише одного із заявлених стороною обвинувачення ризику само по собі не свідчить про доведеність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж того, який вказаний у клопотанні прокурора.
Також, до обвинуваченого вже застосовувались заходи процесуального примусу, а саме: ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.08.2025 за неявку без поважних причин до суду на ОСОБА_7 накладено грошове стягнення та застосовано привід; ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.09.2025 за неявку без поважних причин до суду до ОСОБА_7 застосовано привід; ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.11.2025 надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_7 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про тримання під вартою.
Даних, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров'я - немає.
Також, згідно вимог абз. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції Закону України від 17.06.2025 № 4496-IX (набрав чинності 17.07.2025), Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.
Приймаючи до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з огляду на особу останнього, встановлення існування реальних ризиків, враховуючи тяжкість покарання, яке може загрожувати ОСОБА_7 в разі визнання його винним, приймаючи до уваги те, що обвинуваченим було порушено умови запобіжного заходу у вигляді застави, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з п. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу. З огляду на положення ч. 9 ст. 182 КПК України та неможливістю повідомити заставодавця у належний спосіб у зв'язку із зупиненням судового провадження, у даному судовому засіданні суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо звернення застави.
Разом з тим, як вказано у постанові ККС ВС від 28.03.2019 року справа № 286/1695/18 поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки обрання запобіжного заходу, а й випадки його зміни, коли суд обирає інший захід.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України суд при застосуванні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою зобов'язаний визначити розмір застави.
З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід - заставу, але у розмірі, що перевищує попередньо визначений розмір застави, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 331 КПК України, суд,
Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.01.2026 року включно.
Взяти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту негайно в залі суду.
Строк тримання під вартою вираховувати з 02 грудня 2025 року.
У разі внесення застави в розмірі 1600000 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві та надання документа, що підтверджує сплату, ОСОБА_7 підлягає звільненню з під-варти з роз'ясненням обов'язку з'являтись за викликом суду та покладенням на строк два місяці з моменту звільнення з під-варти наступних обов'язків: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд з України.
Роз'яснити ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків застава буде звернута в дохід держави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Київського апеляційного суду з дня її проголошення.
Головуючий
Судді