Справа №638/8943/25
Провадження № 2/638/4851/25
04 грудня 2025 року м.Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Поляков О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кутоманової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської військової адміністрації про надання додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника позивача - адвоката Буньо Д. Г. звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд надати їй додатковий строк в розмірі двох місяців з дня набрання чинності рішення суду для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15 травня 2024 року було видане відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме житлова квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 був біологічним батьком позивачки ОСОБА_1 , але в свідоцтві про народження в графі батьківства записаний не був. З липня 2022 року ОСОБА_2 не виходив із позивачкою на зв'язок, через що в жовтні 2022 року ОСОБА_1 почала шукати свого батька ОСОБА_2 . У зв'язку з неможливістю знайти будь яку інформацію відносно ОСОБА_2 , позивач здала тест ДНК для встановлення осіб, які були знайдені в масових захороненнях на території м. Ізюм, але будь якої письмової відповіді позивач не отримала. В травні 2014 року позивач дізналась зі слухів, що ОСОБА_2 був знайдений мертвим в місці масових заховань і особа померлого була встановлена за допомогою генетичної експертизи, яку ОСОБА_1 здавала.
15 травня 2024 року позивач звернулась до Ізюмського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для отримання свідоцтва про смерть. Отримавши свідоцтво про смерть, позивач в березні 2025 року звернулася до приватного нотаріуса Чистова Сергія Юрійовича Ізюмського району нотаріального округу Харківської області з заявою щодо прийняття спадщини. 26.03.2025 року приватний нотаріус Чистов Сергій Юрійович Ізюмського району нотаріального округу Харківської області видав позивачці постанову №5 про відмову у вчиненні нотаріальних дій. В постанові зазначено відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Причиною відмови стало те, що позивачем було пропущено строки подачі заяви про прийняття спадщини, встановлені ст. 1270 ЦК України. Оскільки позивач не могла знати час смерті ОСОБА_2 так як місто було в окупації і те, що ОСОБА_2 не записаний в свідоцтві про народження як батько ОСОБА_1 , позивач звернулась до суду з позовною заявою про встановлення батьківства.
01.05.2025 року вітчим позивачки знайшов заповіт від ОСОБА_2 від 02 лютого 2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. Згідно з цим заповітом ОСОБА_2 бажав, щоб його особиста приватна власність після його смерті була передана у власність ОСОБА_1 , без будь яких двосторонніх тлумачень. У зв'язку з тим, що причини пропущеного строку для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом є поважними, позивач вимушена звернутися до суду з цією позовною заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 19 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської військової адміністрації, третя особа: приватний нотаріус Чистов Сергій Юрійович про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 24 червня 2025 року підготовче судове засідання у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. 01.12.2025 до суду надав заяву, у якій просив позовні вимоги задовольнити на підставі тих свідчень, які знаходяться в матеріалах справи, оскільки свідок ОСОБА_3 помер.
Відповідач та третя особа до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України). Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України). Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини відповідно до ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції від 15 травня 2024 року, актовий запис № 57.
Відповідно до статті 1220 ЦК України, підставою відкриття спадщини є смерть фізичної особи.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на майно, а саме, житлова квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , уродженець с. Синичено Ізюмського району Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заповідав належну йому квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ізюмського районного округу Харківської області Чистова С.Ю. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
Однак, як вбачається з відповіді приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистова С.Ю. від 26.03.2025 року № 360/02-31, приватний нотаріус відмовив позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_3 , кв, у зв'язку із пропущенням строку подачі заяви про прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України.
ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та пропустила строк, що встановлений законом для прийняття спадщини.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (1270 ЦК України).
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Згідно з цією статтею поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Водночас, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022№ 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено.
З урахуванням введеного в Україні воєнного стану, у позивача виникли об'єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.
Суд встановив, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 закінчився 15 листопада 2024 року, а до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом на право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 позивач ОСОБА_1 звернулась в березні 2025 року.
Суд виходить з наступних обставин, що в травні 2024 року ОСОБА_2 був знайдений мертвим в місці масових заховань на території м. Ізюм, Харківської області, особу якого було встановлено за допомогою генетичної експертизи. Отримавши свідоцтво про смерть 15.05.2024 року, ОСОБА_4 почала вирішувати питання встановлення батьківства. В березні 2025 року звернулась до приватного нотаріуса Чистова С.Ю. Ізюмського району нотаріального округу Харківської області з заявою, щодо прийняття спадщини. 26.03.2025 року приватним нотаріусом Чистовим С.Ю. Ізюмського району нотаріального округу Харківської області видано позивачці постанову №5 про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із пропущенням строку подачі заяви про прийняття спадщини. 01.05.2025 позивачем було знайдено заповіт ОСОБА_2 від 02.02.2022, згідно з яким спадкодавець ОСОБА_2 заповідав належну йому квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою, АДРЕСА_2 .
З огляду на викладене, зазначені обставини, на думку суду, мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачкою заяви про прийняття спадщини в період строку, визначеного законом, тобто існували об'єктивні, істотні труднощі, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що в позові наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для позивачки ОСОБА_1 щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у два місяці, який є достатнім. Перебіг строку рахується з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Керуючись статтями 265, 268, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , до Ізюмської міської військової адміністрації, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , про надання додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Поляков