№ 384/477/25
№пр. 2/384/321/2025
03 грудня 2025 року с-ще Вільшанка
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді Сорокіної О.О.,
з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду с-ща Вільшанка цивільну справу за позовною заявою адвоката Оніщука Володимира Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Вільшанського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, посилаючись на те, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області. Починаючи з 1994 року позивач почала проживати у будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після того, як попередній господар домоволодіння - ОСОБА_3 , в усній формі надала їй дозвіл на безстрокове проживання у будинку. Попередній власник будинку передав позивачу оригінал свідоцтва про право власності на вищевказаний будинок, ключі від вхідних дверей та інші документи, а сама змінила своє місце проживання та згодом померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачу відомо, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, спадкових прав ніхто не оформляв. Позивач дотепер продовжує постійно проживати у вищевказаному будинку так, як іншого житла у неї немає. Таким чином позивач відкрито, безперервно володіє вищезазначеним будинком та використовує його для власних потреб понад 10 років. Зокрема, підтримує належний технічний стан будинку, проводить поточні дрібні ремонти, підтримує порядок у подвір'ї та біля двору, користується присадибною ділянкою, проводить оплату за використану електроенергію та несе витрати для підтримання будинку у належному технічному стані. Відумерлою спадщиною чи безхазяйним майном вказаний будинок не визнавався, оскільки Вільшанській селищній раді добре відомо те, що позивач постійно проживає у вказаному будинку з 1995 року. Про наявність інших власників будинку позивачу не відомо так, як за період її проживання у вказаному будинку, ніхто з питаннями оформлення своїх прав на нього, не звертався. За весь період проживання у вищевказаному будинку, будь-яких претензій від громадян, представників органів державної влади чи місцевого самоврядування, щодо володіння та користування цим житловим будинком, на адресу позивача не надходило. Відтак позивач вважає, що оскільки вона добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно ним володіти, понад 10 років, то має право набути це майно у власність за набувальною давністю. У зв'язку з наведеним просить визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач та її представник у підготовче судове засідання не з'явилися, адвокат Оніщук В.І. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в підготовче засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, заперечень проти задоволення позовних вимог не має.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення, зокрема, у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення, зокрема, у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).
Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Таким чином, правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для нерухомого майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.
При зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Відсутність будь-якого з перерахованих елементів виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю.
Пунктами 13, 14 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також ч.4 ст.344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії свідоцтва № НОМЕР_1 на право особистої власності на жилий будинок від 11 червня 1990 року, жилий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 (а.с.20).
Відповідно до копії довідки Вільшанської селищної ради Кіровоградської області від 07 липня 2025 року №01-21/258/1, відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 26 липня 2024 року №659-р «Про виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» в селищі Вільшанка вулиця Калєва перейменована на вулицю Лівобережна (а.с.10).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 червня 1995 року Вільшанським відділом РАГС Кіровоградської області (а.с.21).
Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилась, про що свідчить витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №81960759 від 23 липня 2025 року (а.с.7).
Відповідно до копії довідки Вільшанської селищної ради від 29 жовтня 2025 року за №01-21/442/1, будинок, в якому проживає ОСОБА_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на теперішню дату не визнавався відумерлою спадщиною та безхазяйним майном. ОСОБА_1 проживає в будинку за вказаною адресою з 1996 року без реєстрації місця проживання (а.с.9).
Згідно з копією акту встановлення факту проживання гр. ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 від 04 вересня 2025 року, ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_1 , та ОСОБА_5 , жителька АДРЕСА_1 , встановили та підтверджують, що ОСОБА_1 постійно проживає у АДРЕСА_1 , з 1994 року по теперішній час. Вказаний акт підписаний ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та депутатом Вільшанської селищної ради Кіровоградської області Савченком А.С. (зв.б. а.с.9).
З огляду на викладене судом встановлено, що при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно позивачем доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави, добросовісність заволодіння майном та факт володіння майном більше десяти років.
Разом з цим суд враховує те, що відповідач визнав позов в повному обсязі і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. За вказаних обставин справи суд дійшов переконливого висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов адвоката Оніщука Володимира Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою смт. Вільшанка Кіровоградської області, право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Вільшанська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365595, місцезнаходження: вул. Центральна, 15, смт. Вільшанка Голованівського району Кіровоградської області.
Суддя О.О. Сорокіна