Справа № 367/13636/25
Провадження №2-н/367/3750/2025
Іменем України
24 листопада 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором з ОСОБА_2 ,
У листопаді 2025 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором з ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 було передано ОСОБА_2 7000,00 доларів США в рахунок укладання договору купівлі - продажу частки в розмірі 10%, яка належить ОСОБА_2 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ МАКСІМА», та яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідає номінальному анонсованому вкладу в статутний капітал ТОВ «ХАРВЕСТ МАКСІМА» (номінальної вартості частки) в розмірі 1394670,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Відповідно до п. 4-5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, крім іншого, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу також додаються і інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року 9, наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК) ( 1618-15 ), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (435-15).
Як вбачається із заявлених вимог, заявник просить суд стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 294585,20 грн, які сплачено в якості забезпечення виконання зобов'язання по договору завдатку, за яким виникли права та обов'язки щодо купівлі-продажу 10% частки у статутному капіталі ТОВ «ХАРВЕСТ МАКСІМА», укладеним у вигляді розписки 25.08.2025 та 02.09.2025.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з викладених норм чинного законодавства вбачається, що за вимогою про стягнення заборгованості в даному випадку, може бути видано судовий наказ у разі заявлення таких вимог до юридичної особи або фізичної особи-підприємця.
Як вбачається з розписок від 25.08.2025 та 02.09.2025, останні укладені між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та не містять відомостей про те, що боржник виступив стороною договору як фізична особа-підприємець або юридична особа.
Тобто, заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з фізичної особи ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, у разі якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за договором з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Згідно із ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 160, 161, 165, 260, 353, 354 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику його право звернутися із відповідними вимогами до суду у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне судове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.О. Ткаченко