Справа №348/3072/25
2/348/1987/25
04 грудня 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства «Прокредит Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма Привілля», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів дарування, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії,
АТ «Прокредит Банк», інтереси якого представляє Бура А.А., пред'явило позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПСП «Агрофірма Привілля», приватний нотаріус Київського МНО Буцикіна Л.О., ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів дарування, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії.
ОСОБА_2 03.12.2025 подав клопотання про передачу цивільної справи за позовом АТ «Прокредит Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПСП «Агрофірма Привілля», приватний нотаріус Київського МНО Буцикіна Л.О., ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів дарування, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії до Голосіївського районного суду м. Києва за зареєстрованим місцем перебування відповідача ОСОБА_2 , фактичним місцем знаходження позивача та третіх осіб ПСП «Агрофірма Привілля» та приватного нотаріуса Київського МНО Буцикіна Л.О.
Представником АТ «Прокредит Банк» подано заперечення на клопотання ОСОБА_2 , відповідно до якого представник банку зазначає, що спір стосується прав на нерухоме майно, тому відповідно до ст. 30 ЦПК України справа має розглядатися судом за місцезнаходженням майна.
Дослідивши матеріали позовної заяви, клопотання ОСОБА_2 та заперечення представника АТ «Прокредит Банк», вважаю, що позовна заява підлягає направленню до іншого суду за підсудністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 5 ЦПК України.
Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.
За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Виняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Згідно з роз'ясненнями, які викладені у пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно, тощо.
Віднесення позовів до виключної підсудності здійснюється, виходячи із критерію їх виникнення з приводу нерухомого майна, навіть коли вимоги не заявлені безпосередньо відносно самого нерухомого майна.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 у справі № 61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Відтак, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року в справі № 303/7617/18 зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Частиною першою статті 181 ЦК України встановлено, що до нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно, про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України), про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України), про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України), про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним), про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо, про визнання правочину з нерухомістю недійсним, про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави, розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна, про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 175/2261/18 вказано, що перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред'явлення кількох позовних вимог, пов'язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 442/4490/18 зазначено, що місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (зокрема, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Позивач АТ «Прокредит Банк» у позовній заяві просить:
1. Визнати недійсним Договір дарування, посвідчений 23.02.2023 приватним нотаріусом КМНО Буцикіною Л.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 81, про відчуження - житловий будинок, загальна площа (кв.м): 299.4; житлова площа (кв.м): 159; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1734236826110; з усіма відповідними надвірними будівлями і спорудами;
- ? частку земельної ділянки, кадастровий номер 2611092001:22:002:1091; Площа (га): 0.0795; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 941026626110.
2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66538409 від 23.02.2023 16:16:31, приватний нотаріус Буцикіна Лілія Олексіївна, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ (номер відомостей про речове право: 49349741; 49349815).
3. Зобов'язати державного реєстратора, яким є особи, визначені частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснити державну реєстрацію скасування державної реєстрації права власності за номером запису про право власності - 49349741, 49349815, дата державної реєстрації - 23.02.2023.
4. Визнати недійсним Договір дарування, посвідчений 24.02.2023 приватним нотаріусом КМНО Буцикіною Л.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 84, про відчуження: - житловий будинок, з господарською будівлею, загальна площа (кв.м): 110.8, житлова площа (кв.м): 37.8; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1272402126110;
- ? частку земельної ділянки, кадастровий номер 2611092001:22:002:1092; Площа (га): 0.12; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 941093726110;
5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66555949 від 24.02.2023 15:58:43, приватний нотаріус Буцикіна Лілія Олексіївна, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ (номер відомостей про речове право: 49364497, 49364557).
6. Зобов'язати державного реєстратора, яким є особи, визначені частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснити державну реєстрацію скасування державної реєстрації права власності за номером запису про право власності - 49364497, 49364557, дата державної реєстрації - 24.02.2023.
За таких обставин, підсудність даної справи визначається за правилом виключної підсудності за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 714-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Івано-Франківської області згідно з додатком. Згідно з додатком Поляницька територіальна громада (адміністративний центр с. Поляниця) входить до Яремчанської міської ради.
19 липня 2020 року набрала чинності Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ, якою зокрема, у Івано-Франківській області утворено Надвірнянський район (з адміністративним центром у місті Надвірна) у складі територій Ворохтянської селищної, Делятинської селищної, Ланчинської селищної, Надвірнянської міської, Пасічнянської сільської, Переріслянської сільської, Поляницької сільської, Яремчанської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Тобто, з 19 липня 2020 року с. Поляниця Івано-Франківської області знаходиться на території новоутвореного Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Згідно із статтею 125 Конституції України та статтею 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).
Згідно п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Відповідно до пп. 1 п. 3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX.
Відповідно до листа Ради суддів України від 22.07.2020 № 9рс-466/20-вих, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
За змістом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що спір виник із приводу нерухомого майна, розташованого в с. Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області, справа підлягає передачі Яремчанському міському суду Івано-Франківської області до територіальної юрисдикції якого відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України належить розгляд вищезазначеного позову.
Оскільки для визначення територіальної підсудності цієї позовної заяви мають застосовуватися правила виключної підсудності, не підлягає до задоволення клопотання ОСОБА_2 про передачу цієї цивільної справи до Голосіївського районного суду м. Києва.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 ЦПК України)
Керуючись ст.ст. 30, 31, 32 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передачу цивільної справи до Голосіївського районного суду м. Києва.
Цивільну справу № 348/3072/25, провадження № 2/348/1987/25, за позовом Акціонерного товариства «Прокредит Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма Привілля», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів дарування, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії передати Яремчанському міському суду Івано-Франківської області (78500, вулиця Олекси Довбуша, 32, м. Яремче Івано-Франківської області).
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення скарги без задоволення.
На ухвалу щодо передачі справи на розгляд іншому суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 04.12.2025.
Суддя Гундяк Т.Д.