Справа № 191/5480/24
Провадження № 2/191/2020/24
27 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.,
за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26.11.2024 року до суду звернувся позивач із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №5933087 від 14.09.2022 року у сумі 55510,00 грн.
Позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» обґрунтовані наступним.
Відповідно до умов укладеного Договору №5933087 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.09.2022 року, від ТОВ «Авентус Україна» відповідач - ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20000 грн. строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжку картку НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування. Згідно укладеного договору факторингу №26.09/23-Ф від 26.09.2023 року право вимоги за кредитним договором №5933087 від 14.09.2022 року перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс». В подальшому, відповідно до умов укладеного Договору факторингу від 31.07.2024 року № 31.07/24-Ф, право вимоги по кредитному договору № 5933087 від 14.09.2022 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відступлено з ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» на користь ТОВ «Українські фінансові операції». Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем кредитора та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до умов ЗУ «Про електронну комерцію». Кредитні кошти були перераховані відповідачу 14.09.2022 року на платіжну картку « НОМЕР_1 , імітовану АТ КБ «ПриватБанк». Кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість станом на 17.09.2024 року у розмірі 55510 грн., яка складається : 20000 грн. - заборгованість за кредитом; 35510 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 14.09.2022 року по 17.09.2024 року. Отже, сума заборгованості відповідача за кредитним договором відповідно до Реєстру боржників від 31.07.2024 року до Договору відступлення права вимоги № 31.07/24 від 31.07.2024 року становить 55510 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №5933087 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.09.2022 року станом на 17.09.2024 року у розмірі 55510 грн., яка складається з : 20000 грн. - заборгованість за кредитом; 35510 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 14.09.2022 року по 17.09.2024 року, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 04.03.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.
У сьогоднішнє судове засідання представник позивача не з'явився, просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами ст.526,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Як вбачається із позовної заяви, що 14.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 5933087, згідно з п.1.2 якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту згідно п.1.3 Договору складає 20000,00 грн.. Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача ОСОБА_1 .
Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту ( п.1.5.1 Договору).
Крім того, 26.09.2023 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір Факторингу № 26.09/23-Ф, згідно з яким кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрах боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Пункт 1.1 Договору Факторингу визначає, що перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Загальна сума Прави вимоги, що відступаються за Договором становить 49094821,84 грн. Ціна продажу за Договором становить 938001,65 грн.. ( п.3.2, 3.3 Договору).
26.09.2023 року ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» здійснило на користь ТОВ «Авентус Україна» оплату згідно з договором факторингу від 26.09.2023 року № 26.09/23-Ф в розмірі 938001,65 грн., що підтверджується квитанцією №198 від 26.09.2023 року.
До договору додаються наступні додатки, що складають його невід'ємну частину: додаток №1 - форма реєстру боржників; додаток №2 - форма акту прийому-передачі реєстру боржників; додаток №3 - форма акту прийому-передачі документації; додаток №4 - форма акту прийому-передачі інформації згідно з реєстром боржників в електронному виді (п.9.8 договору).
Матеріали справи не містять реєстру боржників до договору факторингу № 26.09.2023 року № 26.09/23-Ф, укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна».
Крім того, 31.07.2024 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу № 31.07/24-Ф, згідно з яким кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрах боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Пункт 1.1 договору факторингу № 31.07/24-Ф від 31.07.2024 року визначає, що перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором становить 36533639,22 грн. Ціна продажу за договором становить 67377,00 грн. ( п.3.2, 3.3 Договору).
02.08.2024 року ТОВ «Українські фінансові операції» здійснило на користь ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» оплату згідно з договором факторингу від 31.07.2024 року № 31.07/24-Ф в розмірі 67377,00 грн., що підтверджується квитанцією №2 від 02.08.2024 року.
До договору додаються наступні додатки, що складають його невід'ємну частину: додаток №1 - форма реєстру боржників; додаток №2 - форма акту прийому-передачі реєстру боржників; додаток №3 - форма акту прийому-передачі документації; додаток №4 - форма акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді (п.9.8 Договору).
Однак, матеріали справи не містять реєстру боржників до договору факторингу №31.07/24-Ф від 31.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Українські фінансові операції».
Враховуючи те, що до вищевказаних договорів факторингу не було долучено реєстри боржників, то суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що до ТОВ «Українські Фінансові операції» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , що виникло на підставі договору про надання споживчого кредиту № 5933087 від 14.09.2022 року.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України, суд
відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02.12.2025 року.
Суддя О.І. Окладнікова