Справа № 203/8171/25
1-кп/0203/2535/2025
03 грудня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши під час судового розгляду в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження № 12025047110000256, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, не працевлаштованого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не маючий, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 23.12.2024 року Солом'янським районним судом м. Києва 29.11.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання, з іспитовим строком 1 рік;
- 14.04.2025 Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання, з іспитовим строком 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, засудженою 23.12.2024 вироком Солом'янського районного суду м. Києва, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в період іспитового строку за наступних обставин.
Так, приблизно о 06:00 год. 16.06.2025, ОСОБА_3 , перебуваючи біля зупинки громадського транспорту за адресою: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд. 2А у місті Дніпрі, побачив на землі 1 пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0,2310 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 0,1877 г. Переконавшись в тому, що за зовнішніми ознаками вказана порошкоподібна речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 0,1877 г. у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вказаної особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту.
Реалізуючи вказаний умисел, перебуваючи у вказаному місці у вказані дату та час, ОСОБА_3 підняв з землі вказаний пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0,2310 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (маса PVP становить 0,1877 г.), та таким чином придбав без мети збуту вказану особливо небезпечну психотропну речовину.
Далі, одразу після цього, ОСОБА_3 поклав до належної йому сумки, 1 пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору, в якому міститься порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить у собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якого становить 0,1877 г., та тим самим почав незаконно зберігати при собі без мети збуту вказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, пересуваючись пішки вулицями міста Дніпра.
Того ж дня, а саме 16.06.2025, приблизно о 06 год. 09 хв., біля зупинки громадського транспорту за адресою: м. Дніпро, Центральний район, пр. Лесі Українки, буд. 2А, ОСОБА_3 був зупинений працівниками УПП в Дніпропетровський області у зв'язку із підозрілою поведінкою. На підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та на питання працівників поліції чи має він при собі предмети, обмежені або заборонені в обігу, ОСОБА_3 зізнався, що має при собі 1 (один) пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору, в якому міститься порошкоподібна речовина білого кольору, який останній під час огляду місця події, 16.06.2025 в проміжок часу з 07:00 год. по 07:15 год., в присутності двох понятих, добровільно видав працівникам поліції, вказаний 1 (один) пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору, в якому міститься порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить у собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якого становить 0,1877 г, яку він незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із змінами) PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) віднесено до списку 2 таблиці І «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено».
За таких обставин дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання і зберігання психотропних речовин, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею.
03 грудня 2025 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, яка містить формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.
Угодою визначена міра покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 23.12.2024 року та Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 року та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років 1 (один) місяць.
Прокурор у судовому засіданні вважала за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та обвинуваченим, в присутності захисника, вказуючи на її відповідність вимогам закону.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. Свою провину обвинувачений у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному. Також, ОСОБА_3 зазначив, що розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди про визнання винуватості розуміє та наполягав на затвердженні угоди.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим слід затвердити і призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно вимог ч.ч. 4, 5 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні зокрема щодо нетяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Так, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України. Сторони угоди про визнання винуватості розуміють наслідки її укладення та затвердження, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.
Порушення прав обвинуваченого при укладанні даної угоди про визнання винуватості судом не встановлено.
Таким чином, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Також, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , та призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання, оскільки, узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого.
Зазначене в угоді покарання буде достатнім, виконає мету призначеного покарання, а також, буде найбільш сприятливим для перевиховання обвинуваченого та запобігатиме вчиненню ним нових злочинів.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, а тому, строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід обраховувати з дня застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто, з 09 жовтня 2025 року.
Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 122,124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
До обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, підстави для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого у суду відсутні. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 засуджується до покарання у виді позбавлення волі, а тому, може ухилятися від його відбування
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 грудня 2025 року між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025047110000256.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 23.12.2024 року та вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 року та остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто, з 09 жовтня 2025 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ - 19/105-25/387ж-НЗПРАП в розмірі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Речовий доказ - пакет з полімерного матеріалу б/н, з пояснювальним написом і підписом експерта, в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина масою 0,2310 г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 0,1877 г., який переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 4 ст. 394 КПК України.
Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_1