Справа №760/33155/25
1-кс/760/14202/25
Про застосування запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту
(повний текст)
28 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , в рамках об'єднаного кримінального провадження №12025100090000101 від 17.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту,
Виходячи із змісту поданого клопотання, у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12025100090000101 від 17.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, у межах якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Києва, з середньою освітою, неодруженому, офіційно непрацевлаштованому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.
З матеріалів клопотання вбачається, що у період з 17.01.2025 по 03.10.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 03 жовтня 2025 року, перебуваючи у невстановленому слідством місці, у порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу - екстракту канабісу, без мети збуту.
Реалізуючи зазначений умисел, у вказаний період, точний час якого досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи раніше незаконно придбаний канабіс невстановленої маси та не менше 1 кг вершкового масла, шляхом їх змішування та варіння виготовив невстановлену кількість (масу), але не менше 942,34 г пластичної речовини світло-зеленого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - екстракт канабісу (Список № 1, Таблиця 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 № 770). Зазначену речовину він розфасував у скляні банки різного об'єму (300 ml та 500 ml) з відповідною масою вмісту: 213,6 г, 330,0 г, 113,0 г та 285,74 г, після чого почав зберігати за вказаною адресою для власного вживання без мети збуту, тим самим незаконно виготовивши та зберігаючи наркотичний засіб у великих розмірах.
03.10.2025 в період часу з 11 год. 46 хв. по 14 год. 19 хв. під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за вищевказаною адресою працівниками поліції було виявлено та вилучено, зокрема, пластичну речовину світло-зеленого кольору загальною масою 942,34 г, розфасовану у кілька скляних банок, а також металеву ємність сіро-червоного кольору, в середині якої знаходився фрагмент верхньої частини пляшки з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з відрізним дном, на внутрішній поверхні якого наявні нашарування речовини чорно-коричневого кольору, візуально схожий на пристрій для куріння, з нашаруваннями масою приблизно 0,5 г.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-25/61595-НЗПРАП від 28.10.2025, на поверхні комбінованого предмета (об'єкта, схожого на пристрій для куріння), наданого на дослідження, виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - екстракт канабісу (Список № 1), масою в перерахунку на суху речовину 0,464 г. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/61598-НЗПРАП від 31.10.2025 у наданій на дослідження скляній банці з кришкою-закруткою з пастоподібною речовиною світло-зеленого кольору масою 213,6 г встановлено вміст наркотичного засобу - екстракту канабісу, загальною масою в перерахунку на суху речовину 0,4838 г. Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-25/61600-НЗПРАП від 29.10.2025 у двох скляних банках 500 ml з маслянистою речовиною зеленого кольору масою 330,0 г та 113,0 г виявлено екстракт канабісу загальною масою у перерахунку на суху речовину 2,83 г. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/61605-НЗПРАП від 31.10.2025 у скляній банці 500 ml з пастоподібною речовиною світло-зеленого кольору масою 285,74 г виявлено екстракт канабісу загальною масою у перерахунку на суху речовину 7,62 г.
Загальна маса вилученого у ОСОБА_4 екстракту канабісу становить 11,3978 г, що відповідно до Таблиці 1 наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 відноситься до великих розмірів наркотичних засобів, обіг яких обмежено, що й обумовило кваліфікацію дій підозрюваного за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.
27.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні саме ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, на думку сторони обвинувачення, підтверджується сукупністю зібраних у провадженні доказів, а саме: рапортом старшого слідчого Солом'янського УП ГУНП у м. Києві про виявлене кримінальне правопорушення від 27.11.2025; протоколом обшуку від 03.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом огляду мобільного телефону, вилученого у підозрюваного під час обшуку; показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; зазначеними висновками експертів; а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Саме ці дані слідчий та прокурор покладають в основу висновку про обґрунтованість підозри та необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Оцінюючи наведені відомості, слідчий суддя виходить з вимог ст. 131 КПК України, відповідно до якої запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою забезпечення його дієвості, а також із положень ст. 177 КПК України, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинення ним дій, здатних перешкоджати кримінальному провадженню. Підставою застосування будь-якого запобіжного заходу, згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити одну чи кілька дій, передбачених ч. 1 цієї статті.
На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не дає оцінки доказам з точки зору їх достатності та допустимості для постановлення обвинувального вироку, а лише перевіряє, чи утворюють вони сукупність даних, здатних переконати об'єктивного спостерігача у вірогідності причетності підозрюваного до інкримінованого діяння. З огляду на викладені у клопотанні відомості про обставини виготовлення та зберігання підозрюваним екстракту канабісу у великих розмірах, результати обшуку, висновки експертів, показання свідків, а також відомості, зафіксовані під час огляду мобільного телефону, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна саме така сукупність фактичних даних, яка на цьому процесуальному етапі є достатньою для визнання підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, обґрунтованою.
Відповідно до ст. 178 КПК України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а саме: вагомість наявних доказів щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця проживання та роботи; репутацію та майновий стан; наявність судимостей тощо. З клопотання та долучених до нього матеріалів убачається, що у підозрюваного є зареєстроване та фактичне місце проживання в м. Києві, він раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не має сталих джерел доходу, неодружений, відомості про утриманців відсутні.
Аналізуючи ризики, на які посилається слідчий, слідчий суддя виходить із такого.
По-перше, ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду. ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії нетяжких злочинів, але санкція зазначеної норми передбачає, серед іншого, покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років або значний за розміром штраф. Усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності за вчинене, а також реальну перспективу призначення покарання, пов'язаного із позбавленням волі, підозрюваний, за логікою сторони обвинувачення, може вчинити дії, спрямовані на ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду. Цей ризик посилюється відсутністю у нього офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про слабкість його соціальних зв'язків і спрощує можливість зміни місця перебування без належного процесуального контролю.
По-друге, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, у тому числі аналогічного. Як вбачається з клопотання, незаконна діяльність підозрюваного тривала значний час - з 17.01.2025 по 03.10.2025, причому була пов'язана із систематичним виготовленням та зберіганням наркотичного засобу у великих розмірах за місцем проживання. Характер інкримінованого правопорушення, значний обсяг вилученого наркотичного засобу, тривалість протиправної поведінки, а також відсутність у ОСОБА_4 законного та стабільного джерела доходу дають достатні підстави вважати, що у разі відсутності процесуального обмеження його пересування він може продовжити незаконну діяльність у сфері обігу наркотичних засобів, у тому числі шляхом повторного виготовлення та зберігання екстракту канабісу.
По-третє, ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. З клопотання вбачається, що органом досудового розслідування встановлюються особи, у яких підозрюваний міг придбати наркотичний засіб, а також свідки, які можуть підтвердити факти зберігання наркотичного засобу за місцем його проживання, зокрема свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші особи, відомості про яких можуть бути отримані у подальшому. Перебуваючи без будь-яких обмежень, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на схиляння таких осіб до зміни показань, відмови від їх надання, неявки до органу досудового розслідування чи суду, а також на узгодження позицій, що спотворить фактичну картину подій та ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні. Відсутність на даний момент задокументованих фактів такого впливу не означає відсутності самого ризику, оскільки на етапі обрання запобіжного заходу суд має оцінювати саме ймовірність реалізації підозрюваним відповідної поведінки у майбутньому, з огляду на характер інкримінованого правопорушення та коло осіб, з якими він пов'язаний.
Орган досудового розслідування вважає наведені ризики обґрунтованими, посилаючись на сукупність доказів, зокрема на результати обшуку, висновки експертів, показання свідків, дані протоколів процесуальних дій, які підтверджують як сам факт вчинення кримінального правопорушення, так і ступінь обізнаності підозрюваного про коло причетних осіб та характер досліджуваних подій.
Разом з тим, вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, слідчий суддя повинен дотримуватися принципу пропорційності, забезпечуючи розумний баланс між захистом прав підозрюваного на свободу та особисту недоторканність і необхідністю гарантувати ефективність кримінального провадження та захист суспільних інтересів. Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, аби будь-яке обмеження свободи особи було «необхідним у демократичному суспільстві» та застосовувалося лише тоді і в тій мірі, коли менш суворі заходи не здатні забезпечити досягнення легітимної мети.
У даному випадку сторона обвинувачення не наполягає на застосуванні до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а просить обрати домашній арешт як такий, що поєднує обмеження свободи пересування із збереженням для особи певного мінімуму звичайних соціальних зв'язків і можливістю організації повсякденного життя. На думку слідчого судді: відсутність попередніх судимостей, наявність зареєстрованого місця проживання, але одночасно відсутність офіційного працевлаштування та сталих соціальних зв'язків, застосування саме домашнього арешту є обґрунтованим та необхідним.
Разом із тим, з урахуванням даних про особу підозрюваного, відсутності відомостей про асоціальну поведінку, а також беручи до уваги, що кримінальне правопорушення не пов'язане із насильством чи посяганням на життя і здоров'я інших осіб, слідчий суддя дійшов висновку, що досягнення мети запобіжного заходу може бути забезпечено не шляхом цілодобового, а шляхом нічного домашнього арешту. Таке обмеження, по-перше, створює дієвий запобіжник для реалізації ризиків, пов'язаних з переховуванням та вчиненням нових злочинів, оскільки у вечірній та нічний час відсутність контролю за місцем перебування підозрюваного об'єктивно полегшує ухилення від органів досудового розслідування та суду, ізоляцію від свідків, непомітне переміщення, а також здійснення дій, спрямованих на подальшу незаконну діяльність у сфері обігу наркотичних засобів. По-друге, запровадження обов'язку перебувати вдома у період з 22:00 до 05:00, у поєднанні з іншими процесуальними обов'язками, встановлює чіткі рамки поведінки підозрюваного та полегшує здійснення контролю з боку органу досудового розслідування.
Слідчий суддя також перевіряє можливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов'язання, особистої поруки чи застави. Особисте зобов'язання, за своєю правовою природою, складається із покладення на особу певних процесуальних обов'язків, але не містить механізму постійного контролю за місцем її перебування, а отже, не здатне належним чином нівелювати ризики переховування, вчинення нових кримінальних правопорушень та впливу на свідків. Особиста порука можлива лише за наявності конкретних осіб із бездоганною репутацією, які добровільно беруть на себе зобов'язання щодо належної поведінки підозрюваного та здатні реально впливати на нього своєю авторитетністю. В даному випадку відомості про наявність таких осіб у матеріалах клопотання відсутні. Застава як захід майнового характеру у ситуації, коли підозрюваний не має офіційного джерела доходу та стабільного майнового стану, не здатна забезпечити належного стримуючого ефекту, а натомість не забезпечує реального просторового контролю за поведінкою підозрюваного.
Натомість домашній арешт, передбачений ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у визначений період доби, що у поєднанні з покладенням додаткових обов'язків за ч. 5 ст. 194 КПК України дозволяє забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, запобігти його ухиленню від слідства та суду, мінімізувати можливість впливу на свідків та продовження протиправної діяльності.
Беручи до уваги наведені обставини, характер та суспільну небезпечність інкримінованого діяння, дані про особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, а також принцип пропорційності обмеження прав особи, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло у період часу з 22:00 год. до 05:00 год. наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги ним чи особами, які перебувають на його утриманні, а також необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час, коли лунають сигнали тривоги про повітряну небезпеку, та з покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 29 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, заборонивши йому у період часу з 22:00 год. до 05:00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги ним чи особами, які перебувають на його утриманні, та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час, коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 січня 2026 року.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
Виконання ухвали доручити Солом'янському управлінню поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали до 27 січня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 03 грудня 2025 року
Слідчий суддя ОСОБА_1