СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/21642/25
пр. № 3/759/7240/25
04 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Мордвінов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 439129 від 31.08.2025, ОСОБА_1 31 серпня 2025 року о 01 год. 50 хв. в м. Києві Кільцева дорога, навпроти Т. Бульби-Боровця, 1 А, керуючи транспортним засобом «Jaguar», державний номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року ЕНА/3523865 від 22.11.2024, чим порушив п. 2.1 а ПДР України.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких обставин, приймаючи до уваги скорочені строки на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, вважаю за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №439129 від 31.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Jaguar», державний номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП
Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, не утворює ознаку повторності для цілей ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки повторність утворюють лише вчинення правопорушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 5 ст. 126, ст. ст. 221, 247, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Суддя Андрій МОРДВІНОВ