Справа № 755/6054/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7834/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
14 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваний ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12024100040003250 від 16.09.2024,-
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100040003250 від 16.09.2024, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Просив продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання зазначав, що в провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003250 від 16.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , обіймаючи посаду заступника начальника відділу мостів та шляхопроводів управління капітального будівництва КК «Київавтодор», зловживаючи своїм службовим становищем, вчинила розтрату бюджетних коштів при проведенні робіт по об'єкту: «Реставрація з пристосуванням автопроїздів мосту Метро через р. Дніпро. (Протиаварійні роботи)», що на території Дніпровського району міста Києва.
Обіймаючи посаду заступника начальника відділу мостів та шляхопроводів управління капітального будівництва КК «Київавтодор» ОСОБА_9 здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому, відповідно до ст. 18 КК України, є службовою особою та у своїй діяльності зобов'язана керуватися чинним законодавством.
15.07.2024 року між КК «Київавтодор» та ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAAT TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті (Туреччина), від імені якого діє представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті », укладено договір підряду № 55-17, предметом якого є виконання робіт на об'єкті: «Реставрація з пристосуванням автопроїздів мосту Метро через р. Дніпро. (Протиаварійні роботи)».
Відповідно до п. 2.1 Договору, договірна ціна є динамічною та складає 1 995 000 000,00 грн. та включає всі витрати виконавця пов'язані з виконанням умов договору. Ціна договору може змінюватись у випадках, визначених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 3.1. Договору, строк виконання робіт визначається у відповідності з Календарним планом виконання робіт, але не більше нормативної тривалості будівництва, яка складає 24 місяці.
Конкретні види, етапи та строки виконання робіт передбачаються Лінійним графіком виконання робіт, який узгоджується та підписується сторонами протягом 10 робочих днів з моменту отримання дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України на виконання будівельних робіт та оформлюються укладанням додаткової угоди до цього договору. Лінійний графік після підписання Сторонами стає невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 5.1. Договору, розрахунки за виконані роботи з здійснюються в межах ціни договору на підставі затверджених в установленому порядку обсягів бюджетного фінансування.
Попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на не бюджетні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України, м. Київ, з подальшим використанням зазначених коштів Виконавцем робіт виключно з таких рахунків на придбання матеріалів, виробів, конструкцій.
Виконавець зобов'язується використати отриманий аванс за призначенням на виконання робіт, передбачених Договором (на придбання матеріалів, виробів, конструкцій, тощо), та звітувати за нього шляхом надання Акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) в строк, що визначаються головним розпорядником бюджетних коштів, але не пізніше останнього фінансового дня поточного бюджетного року.
Подальші розрахунки здійснюються по факту виконання робіт при наявності бюджетного фінансування з відстрочкою платежу до шестимісячного строку після завершення дії правового режиму воєнного стану в Україні на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт з урахуванням перерахованих авансових платежів.
Відповідно до п. 5.3. Договору, підставою для здійснення розрахунків є підписані Сторонами Акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які складаються Виконавцем та подаються для підписання Замовнику.
Згідно з п. 5.4. Договору, при виявленні в розрахунках визначення вартості виконаних робіт (Акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які були оформлені та оплачені у попередні періоди, безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних будівельних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником на підставі документів, визначених пунктом 5.3 цього Договору, за умови наявності бюджетного фінансування.
Відповідно до умов договору замовник має право здійснювати у будь-який час технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю, безпекою та обсягами виконання робіт; вносити в ході виконання робіт зміни і доповнення до проектно-кошторисної документації щодо складу і обсягів робіт, а також у разі необхідності змінювати проектні рішення; вимагати від Виконавця відшкодування завданих йому збитків, слати штрафних санкцій (неустойки, штрафи, пені) зумовлених порушенням Виконавцем умов цього Договору; перевірки вхідного контролю матеріалів на виробничо-технічних базах Виконавця.
Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.07.2013 року № 293 затверджено ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», що набрав чинності 01.01.2014 року ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
Пунктом 1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачено, що стандарт установлює основні правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування. Цей стандарт носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Пункт 3.18 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» вказує, що кошторис, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі складається за примірною формою КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та примірною формою КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
Пункт 6.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачає, що взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в договорі.
Пунктом 6.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачені особливості складання та узгодження договірних цін.
Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.
Договірна ціна може встановлюватись за твердим (тверда договірна ціна) та приблизним (динамічна договірна ціна) кошторисом.
Після погодження договірної ціни складається договір підряду на виконання робіт. У договорі зазначається документ, покладений в основу визначення вартісних показників; позначається вид договірної ціни: тверда або динамічна; порядок, випадки та терміни можливого уточнення договірної ціни; умови фінансування та розрахунків за обсяги виконаних робіт; відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором, порядок внесення змін до договору тощо.
Пунктом 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачено, що при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати » (примірна форма № КБ-3).
Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 року «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» підрядник - сторона договору підряду, яка виконує та передає замовнику закінчені роботи (об'єкт будівництва), передбачені договором підряду.
Відповідно до п. 96 Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків.
ОСОБА_9 , обіймаючи посаду заступника начальника відділу мостів та шляхопроводів управління капітального будівництва КК «Київавтодор», у відповідності до свої посадових обов'язків, приймає участь у прийманні від виконавців виконаних робіт по договору підряду № 55-17 від 15.07.2024 року, предметом якого є виконання робіт на об'єкті: «Реставрація з пристосуванням автопроїздів мосту Метро через р. Дніпро. (Протиаварійні роботи)», перевіряє їх відповідності проектній та кошторисній документації, організовує, бере участь та контролює роботу з перевірки актів за формою №? КБ-2в та Довідок за формою № КБ-3 щодо виконання відповідних робіт.
У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, однак, не пізніше 19.12.2024, у заступника начальника відділу мостів та шляхопроводів управління капітального будівництва КК «Київавтодор» ОСОБА_9 виник корисливий злочинний умисел на розтрату бюджетних коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем,під час виконання та прийняття робіт по об'єкту: «Реставрація з пристосуванням автопроїздів мосту Метро через р. Дніпро. (Протиаварійні роботи)», що на території Дніпровського району міста Києва, шляхом погодження вартості використаних будівельних матеріалів за завищеними цінами.
Невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, однак, не пізніше 19.12.2024, ОСОБА_9 , будучи посадовою особою КК «Київавтодор», уповноваженою на приймання від виконавців виконаних робіт за договором підряду № 55-17 від 15.07.2024 року, перевірку їх відповідності проектній та кошторисній документації, перевірку актів за формою № КБ-2в та Довідок за формою № КБ-3 щодо виконання відповідних робіт, отримала від представників підрядної організації Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 4 за грудень 2024 року форми № КБ-3, Акт приймання виконаних будівельних № 5/12 за грудень 2024 року форми №? КБ-2в та Підсумкову відомість ресурсів «Об'єкт: Титульні тимчасові споруди. Додаткові роботи» за грудень 2024 року.
До вказаних первинних документів, серед іншого, включено відомості щодо закупівлі піску природного, рядового в кількості 4294,8 м3 на загальну 3 162 897, 63 грн.
Відповідно до Підсумкової відомості ресурсів за грудень 2024 року поточна ціна за одиницю виміру складала 736,44 грн./м3, у тому числі, відпускна ціна - 400,00 грн., транспортна складова - 322 грн., заготівельно складські витрати - 14,44 грн.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу. зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів. усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи достовірно обізнаною із Правилами визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства № 293 від 05.07.2013 року, Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 року (зі змінами), умовами виконання договору підряду № 55-17 від 15.07.2024 року та своїми посадовими обов'язками, ОСОБА_9 умисно здійснила формальну перевірку Акту приймання виконаних будівельних робіт № 5/12 за грудень 2024 року форми № КБ-2в та Підсумкової відомості ресурсів «Об'єкт: Титульні тимчасові споруди. Додаткові роботи» за грудень 2024 року.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, однак, не пізніше 19.12.2024 року, ОСОБА_9 перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому в приміщенні КК «Київавтодор», що по вулиці Петра Болбочана, 6 у м Києві, на виконання свого злочинного умислу, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи достовірно обізнаною, що вказана у відповідних документах вартість піску природного, рядового є завищеною, та його ринкова вартість є значно меншою, особисто в Акті приймання виконаних будівельних № 5/12 за грудень 2024 року форми № КБ-2в засвідчила власним підписом та печаткою з написом «Кошторисні норми та вартість перевірені», що вказаний акт та підсумкова відомість ресурсів нею перевірені, чим констатувала факт відповідності вартості придбаних матеріалів ринковим цінам та погодила останні.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу. зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів. усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_9 передала відповідні документи для підписання та подальшого здійснення розрахунку за виконані роботи та матеріали, вказані у них, службовим особам КК «Київавтодор», які, будучи не обізнаними зі злочинними намірами останньої, скріпили вказані документи своїми підписами та гербовою печаткою КК «Київавтодор», у зв'язку з чим, вони остаточно набули статусу офіційних документів.
Після підписання Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 4 за грудень 2024 року форми № КБ-3, Акту приймання виконаних будівельних № 5/12 за грудень 2024 року форми № КБ-2в представниками КК «Київавтодор» вказані документи були надані у встановленому порядку до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, де вони були зареєстровані, взяті на облік та використані, зокрема, з метою перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядної організації.
ОСОБА_9 , будучи посадовою особою КК «Київавтодор», уповноваженою на приймання від виконавців виконаних робіт за договором підряду № 55-17 від 15.07.2024 року, перевірку їх відповідності проектній та кошторисній документації, перевірку актів за формою № КБ-2в та Довідок за формою №? КБ-3 щодо виконання відповідних робіт, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в інтересax суб'єкта господарювання в умовах правового режиму воєнного стану, вчинила розтрату бюджетних коштів шляхом умисного погодження вартості використаних будівельних матеріалів, зокрема піску природного, рядового за завищеними цінами, внаслідок чого, КК «Київавтодор» заподіяно шкоду в розмірі у сумі 919 153,07 грн.
Умисні дії ОСОБА_9 , які виразились у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України.
25.07.2025 ОСОБА_9 затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
26.07.2025 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
18.09.2025 постановою прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100040003250 від 16.09.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 25.10.2025р., оскільки двохмісячний строк досудового слідства у даному провадженні закінчується, а завершити досудове слідство до вказаного строку не можливо, через необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, здійснити тимчасових доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAAT TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті (Туреччина), від імені якого діє Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАНЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (ЄДРПОУ 26579227), та допитати свідків працівників КК «Київавтодор», виконати вимоги ст. 290-293 КПК України.
У зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії раніше застосованого до підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
З моменту обрання слідчим суддею відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та на даний час не зменшилися, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) - з огляду на передбачене санкцією ч. 5 ст. 191 КК України покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, реальний страх понесення відповідальності є достатньо вагомим для ухилення ОСОБА_13 від правосуддя.
ЄСПЛ у справі Neumeister v. Austria зазначив, що серйозність обвинувачення та тяжкість передбаченого покарання можуть самі по собі створювати стимул до втечі.
Ризик незаконного впливу на свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) - у провадженні вже встановлено коло осіб, з якими ОСОБА_13 перебувала у службових, підзвітних або партнерських відносинах. Серед них - службові особи КК «Київавтодор», фахівці з технічного нагляду, представники підрядних компаній. Деякі з них: є свідками та потенційними фігурантами; перебувають з нею в тривалому трудовому або особистому зв?язку; можуть свідомо або несвідомо змінити показання під тиском чи за погодженням.
ЄСПЛ у справі Lutsenko v. Ukraine вказує, що навіть непрямий або потенційний вплив на свідків через службову ієрархію або неформальні зв?язки є підставою для утримання особи під вартою.
Прокурор вказував на неможливість запобігання вказаним ризикам і свідчать про необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваної.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року в задоволенні клопотання прокурора відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_9 ризики зменшились, оскільки в судовому засіданні прокурором не доведено наявність обставин, які виправдовують подальше продовження запобіжного заходу.
Зазначав, що ризики на наявність яких у клопотанні посилається прокурор, в судовому засіданні ні прокурором підтверджені не були, а тому суд оцінив їх критично та визнав недоведеним та недопустимими.
Зазначав, що при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд врахував, що підозрювана ОСОБА_9 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, те що остання здала паспорт для виїзду закордон до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, що виключає її можливість переховування від органів досудового розслідування чи суду, також перебуває у шлюбі більше 27 років та має доньку, має постійне місце роботи на території України, та характеризується виключно позитивно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , 30.09.2025 подав апеляційну скаргу.
Просив ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року скасувати та постановити нову, якою продовжити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального та матеріального права, є необґрунтованою та незаконною, висновки суду не відповідають матеріалам кримінального провадження та обставинам справи, так як досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вважає, що слідчим суддею не прийнято до уваги, що відсутні фактори, які б давали підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_9 не буде перешкоджати кримінальному провадженню, не буде незаконно впливати на свідків, не стане знищувати, ховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не вчинить інше кримінальне правопорушення, не буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Стверджував, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
З матеріалів судового провадження вбачається, що в провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003250 від 16.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, КК України.
25.07.2025 ОСОБА_9 затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
26.07.2025 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
18.09.2025 постановою прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100040003250 від 16.09.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 25.10.2025р., оскільки двохмісячний строк досудового слідства у даному провадженні закінчується, а завершити досудове слідство до вказаного строку не можливо, через необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, здійснити тимчасових доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAAT TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті (Туреччина), від імені якого діє Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАНЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (ЄДРПОУ 26579227), та допитати свідків працівників КК «Київавтодор», виконати вимоги ст. 290-293 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді та продовжити строк дії запобіжного заходу у домашнього арешту, доводи підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження, письмові заперечення сторони захисту, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Колегія суддів встановила, що прокурор в клопотанні як на підставу для продовження перебування підозрюваної під домашнім арештом, вказував що вона може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників злочину у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частини шостої даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_9 , слідчим суддею перевірялись доводи клопотання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та всупереч цьому слідчий суддя дійшов помилкових висновків, що ризики, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, зменшились та перестали існувати.
Колегія суддів вважає, що на даний час перелік ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не зменшився, і саме тому обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_9 , забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак просив його продовжити.
Крім того, як вбачається з матеріалів судової справи, наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Виклад обставин, наведений у повідомленні про підозру та клопотанні про продовження строку запобіжного заходу, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88).
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom).
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що на день розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, ОСОБА_9 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_9 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність підозрюваної ОСОБА_9 , до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, всупереч твердженням апелянта, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 , підозри.
З огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрювану з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 , підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Також, для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_9 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано та в межах своїх дискреційних повноважень поклав на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя суду першої інстанції не в повній мірі врахував конкретні обставини кримінального провадження, та не дотримався вимог кримінального процесуального законодавства, помилково дійшов висновку про наявність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та не обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора.
Колегія суддів вважає, що підозрюваній необхідно було продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю інкримінованого злочину та його наслідками, і підстав вважати його занадто суворим немає.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги сторони захисту в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних і достатніх доказів, які б підтверджували, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на день апеляційного розгляду втратили свою актуальність.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У рішенні «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що національні судові органи повинні брати до уваги усі обставини справи, та зважати на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора є обґрунтованими, а тому слідчий суддя дійшов передчасного висновку про наявність підстав відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року скасувати.
Постановити нову ухвалу відповідно до якої, задовольнити клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строків досудового розслідування в кримінальному провадженні №12024100040003250 від 16.09.2024 до 23 жовтня 2025 року, із забороною залишати житло в період часу із 23:00 години до 07:00 години за адресою: АДРЕСА_1 , із одночасним покладенням на неї обов?язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадїї кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3