Київський апеляційний суд
24 червня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю захисника Фещенка І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Фещенка І.С. на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 8 квітня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08.04.2020 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 15 січня 2020 року о 09 годині 20 хвилин ОСОБА_1 на бульв. Чоколівському, 47 в м. Києві керував автомобілем "Volkswagen" д/н НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник Фещенко І.С. зазначає, що в обґрунтування відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення 07.04.2020 подав на електронну адресу суду пояснення, клопотання про виклик свідків, про закриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи. Про судове засідання, яке відбулося 08.04.2020, йому та його підзахисному відомо не було у зв'язку з тим, що напередодні він отримав від помічника судді повідомлення про перенесення судового засідання і що про дату наступного засідання їх повідомлять. А тому він і ОСОБА_1 не змогли скористатися своїми правами і надати суду докази невинуватості останнього.
Звертає увагу, що суддя всупереч вимогам ст.268 КУпАП розглянув справу за наявності клопотання про відкладення судового засідання, яке було обґрунтоване запровадженням карантину на території України, не дав належну оцінку письмовому поясненню, проігнорував клопотання про виклик і допит як свідків ОСОБА_2 та лікаря-нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія", який оглядав ОСОБА_1 , чим не дотримав вимог закону щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Так, у справі відсутні докази законності зупинення поліцейськими транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , вичерпні підстави для чого передбачені ст.35 Закону України "Про Національну поліцію". У зв'язку з цим, як вважає захисник, зупинення вказаного автомобіля та вимоги поліцейських до ОСОБА_1 пред'явити документи та пройти медичний огляд на стан сп'яніння є незаконними. Також у справі відсутній рапорт поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення, долучення якого передбачено п.п.9, 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015. ОСОБА_1 не були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що унеможливило скористатися ними, в тому числі правом на захист.
Крім того, стверджує про порушення поліцейськими вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок), якими передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Проте в протоколі відсутні дані про свідків.
Сам протокол складений о 09 годині 50 хвилин, тобто раніше, ніж акт медичного огляду № 406026, який складений о 10 годині, а тим більше висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.01.2020. В протоколі зазначено, що він складений за адресою: м. Київ, пров. Деміївський, 5-А, тобто за місцезнаходженням закладу охорони здоров'я, однак нижче зазначено, що ОСОБА_1 був зупинений о 09 годині 20 хвилин 15.01.2020 за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 47, і вже вказано, що огляд водія проведений в установленому порядку на підставі висновку, який складений 21.01.2020. Також у висновку вказано у графі "…коли (точний час) направлення на огляд" 15.01.2020 о 09 годині 30 хвилин, а у графі "Дата і точний час огляду" - 15.01.2020 о 10 годині. Відповідно до цього ж висновку ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, однак у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про перебування у стані алкогольного сп'яніння, тобто ця інформація не співпадає, і в протоколі відсутні дані про наявність алкоголю в крові у кількості більше ніж 0,2 проміле. Отже, складання протоколу відбувалося не на місці вчинення адміністративного правопорушення з долученням до нього висновку, якого станом на 09 годину 50 хвилин 15.01.2020 не існувало, з чого захисник робить висновок, що номер висновку був дописаний в протокол вже після його отримання, що є порушенням п.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, у відповідності з яким не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Такі дії є незаконними, свідчать про підроблення документів, у зв'язку з чим відомості в документах, складених поліцейськими та лікарем, не відповідають дійсності та суперечать один одному.
Станом на 10 годину 15.01.2020 результату лабораторного дослідження (висновку) про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння не було, що підтверджується відеозаписом. У той же час, згідно з п.16 розділу ІІІ Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Цей висновок складається у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Проте висновок не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з результатами огляду, ні в протоколі, ні в інших матеріалах справи не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від його підписання, а примірник висновку він не отримав. До того ж, всупереч вимогам п.п.8, 12 розділу ІІІ Інструкції у висновку не зазначено ім'я та по батькові лікаря, який проводив огляд, ці пункти заповнено нерозбірливим почерком. З п.11 висновку "Підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду" вбачається, що ОСОБА_1 лише здав біологічний матеріал для проведення медичного огляду і не був ознайомлений з його результатами. Також у справі відсутні копії документів, які підтверджують проходження лікарем тематичного удосконалення за відповідною програмою, копії сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, за допомогою якої проводили лабораторні дослідження, копії першої, другої сторінок та сторінки з реєстрацією медичного огляду ОСОБА_1 в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказує захисник і на порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП, оскільки огляд водія на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я можливий лише в двох випадках: якщо огляд проведений на місці зупинки з дотриманням всіх вимог, але водій не згоден з його результатами і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров'я; якщо водієві в присутності двох свідків запропоновано провести огляд на місці зупинки, водія попередньо проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, на його вимогу надано свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку, але водій відмовився від проходження огляду на місці і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров'я. Іншого порядку огляду законом не передбачено, а огляд, проведений з порушення зазначених вимог, відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП вважається недійсним. З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції, який пройшов відповідну підготовку (має сертифікат), протокол складений без участі свідків. Також у справі відсутні акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тож, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння не може бути дійсним як такий, що проведений з порушенням норм чинного законодавства, в тому числі Інструкції, яка є основним нормативно-правовим актом, який регулює порядок огляду.
Ще одним з доказів, як стверджує захисник, фальсифікації висновку є та обставина, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, адже докази тимчасового затримання транспортного засобу шляхом блокування або доставки на спеціальний майданчик, як це передбачено ст.ст.2652, 266 КУпАП, матеріали справи не містять.
Що стосується відеозапису, то він не відповідає вимогам п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, згідно з яким відеозапис має бути безперервним.
З огляду на викладене, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та положення ст.62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, і усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь, просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП тобто у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, поважність причин пропуску якого захисник мотивує тим, що участь у розгляді справи ні він, ні ОСОБА_1 не брали, попереджали суд про неможливість з'явитись і просили відкласти розгляд справи через введення карантину в Україні. Копію постанови, яка оскаржується, отримали поштою 11.05.2020.
До апеляційного суду ОСОБА_1 , який повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився. А тому, враховуючи думку захисника, який просив розглянути справу без участі ОСОБА_1 і положення ч.6 ст.294 КУпАП, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення захисника, який підтримав клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу і просив їх задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подана захисником 20.05.2020, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Разом з тим, суддя розглянув справу під час відсутності захисника і ОСОБА_1 , який копію постанови отримав лише 11.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.28). Враховуючи те, що складання апеляційної скарги потребує ознайомлення зі змістом рішення, яке оскаржується, і сама апеляційна скарга подана без невиправданої затримки, строк оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно зі ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і поклав в обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення дані у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному лікарем Київської міської клінічної наркологічної лікарні "Соціотерапія" 21.01.2020.
Згідно зі ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 був повідомлений про місце і час судового засідання, призначеного на 10 годину 08.04.2020. Захисник Фещенко І.С., дійсно, направив на електронну адресу суду пояснення та клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, о 17 годині 54 хвилини 07.04.2020, тобто наприкінці робочого дня. При цьому переписку захисника у мобільному застосунку не можна розцінюватися як повідомлення помічника про перенесення судового засідання і про те, що в подальшому його проінформують про дату наступного судового засідання. Зі змісту повідомлення помічника вбачається, що якщо подано клопотання про відкладення, то судове засідання не відбудеться. Оскільки станом на призначені день і час розгляду справи в розпорядженні судді цих клопотань не було, справу було розглянуто без участі захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З цих же підстав суддя не міг взяти до уваги доводи в поясненнях та інших клопотаннях.
Відсутність відомостей про причину зупинення поліцейським транспортного засобу не має значення для правильного вирішення справи, оскільки згідно зі ст.280 КУпАП вказана обставина не є такою, що підлягає з'ясуванню у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Стосовно доводів захисника, що за відсутності доказів наявності підстав для зупинення транспортного засобу таке зупинення, вимога водію пред'явити документи та пройти огляд на стан сп'яніння є незаконними, варто зауважити, що підставою для огляду водія на стан сп'яніння є виключно наявність у нього ознак сп'яніння, що не має ніякого відношення до підстав для зупинення транспортного засобу, визначених ст.35 Закону України "Про Національну поліцію".
Рішення суду, на яке міститься посилання в апеляційній скарзі, є судовими рішенням в іншій справі, а не джерелом права чи правовою позицією, і не містить жодних висновків про застосування норм права.
Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху). Оскільки дана справа стосується адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, посилання захисника на недотримання поліцейським вимог вказаної раніше Інструкції з огляду на відсутність рапорту та нібито недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, безпідставні.
Згідно з ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура огляду водія з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 була затверджена Інструкція.
Згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Оскільки цими нормами передбачено огляд водія на стан наркотичного сп'яніння, ознаки якого були виявлені у ОСОБА_1 , виключно лікарем у закладі охорони здоров'я з обов'язковим відібранням зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження, посилання в апеляційній скарзі на положення ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, у відповідності з якими лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, непереконливі.
З цих же підстав не приймаються до уваги і доводи про порушення працівниками поліції процедури огляду за відсутності свідків, адже присутність свідків вимагається виключно під час огляду водія поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а не лікарем у закладі охорони здоров'я.
Згідно з п.п.16, 17, 19, 20 розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Із запису портативного відеореєстратора поліцейського вбачається, що огляд ОСОБА_1 розпочався близько 09 години 30 хвилин 15.01.2020, після закінчення якого о 09 годині 53 хвилини лікар повідомляє ОСОБА_1 , що протягом 2-3 днів будуть отримані результати аналізів і за бажання він може приїхати і отримати свій примірник. А тому у графі висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, "Дата і точний час огляду" 15.01.2020 10 година є датою і часом закінчення огляду. І та обставина, що ОСОБА_1 не був ознайомлений зі змістом висновку та не отримав свій примірник, викликані лише його небажанням реалізувати відповідне право. Також не зазначення у висновку імені та по батькові лікаря, нерозбірливий почерк, тощо, не можуть бути підставою для визнання його недійсним.
Фактично, протокол про адміністративне правопорушення був складений о 09 годині 50 хвилин одразу після закінчення огляду, в ньому зазначено як місце вчинення адміністративного правопорушення, так і місце його складання, які не збігаються, що є правильним, оскільки це різні графи протоколу. З приводу тверджень захисника, що протокол про адміністративне правопорушення складений до складання висновку від 21.01.2020, в ньому зазначено про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, у той час як згідно з висновком щодо результатів медичного огляду той перебував у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, а у додатках вказаний висновок, якого ще не було, слід зауважити, що дані в протоколі знайшли своє підтвердження і суддя розглянув справу виключно в межах протоколу. Номер висновку, який вказаний у протоколі, поліцейському повідомив лікар, що також зафіксовано відеозаписом, і цей висновок в подальшому був долучений до матеріалів справи.
Протокол про адміністративне правопорушення складений дотриманням вимог ст.256 КУпАП, суть правопорушення в протоколі відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, і ніяким нормативно-правовим актом не передбачено зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення та висновку щодо результатів медичного огляду кількості проміле алкоголю та складання такого протоколу за участю свідків.
Долучення до матеріалів справи копій документів, які підтверджують проходження лікарем тематичного удосконалення за відповідною програмою, сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, за допомогою якої проводили лабораторні дослідження, сторінок в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не є обов'язковим.
У разі ж наявності у захисника обґрунтованих сумнівів щодо існування таких документів він мав можливість шляхом своєчасного направлення адвокатського запиту отримати відповідні відомості і надати їх суду.
Відсутність у справі акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складання якого передбачене п.10 розділу ІІ Інструкції, об'єктивно пояснюється тим, що огляд водія на місці зупинки транспортного засобу не проводився. Що ж стосується направлення на огляд водія на медичний огляд на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я і складання направлення, форма якого передбачена додатком 1 до Інструкції, то це не тотожні поняття.
Згідно з п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, яка є чинною на даний час, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Разом з тим відсутність у справі носія, на якому б було зафіксовано безперервне спілкування порушника з поліцейськими з моменту зупинки транспортного засобу і до закінчення оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не свідчить про те, що відеозапис не є доказом в силу положень ст.251 КУпАП.
На цих записах зафіксовано огляд водія, ознайомлення його з протоколом про адміністративне правопорушення, тобто достатній обсяг інформації, який має значення для правильного вирішення справи.
З огляду на дотримання поліцейськими і лікарем процедури огляду ніяким чином не впливає на законність прийнятого суддею рішення відсутність у справі доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом або тимчасового затримання транспортного засобу. У той же час, до нього застосовано такий захід провадження у справі про адміністративне правопорушення, як тимчасове вилучення посвідчення водія, яке згідно з ч.1 ст.2651 КУпАП застосовується у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Під час ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення поліцейський роз'яснює йому права, передбачені ст.63 Конституції України (10 година 02 хвилини). Права, передбачені ст.268 КУпАП, поліцейськими роз'яснені не були. Однак особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно зі ст.268 КУпАП має право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, при розгляді справи, а не при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення або під час огляду на стан сп'яніння. І таким правом ОСОБА_1 скористався, уклавши договір з адвокатом. А тому його право на захист порушено не було.
Таким чином винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.
Отже, постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Поновити захиснику Фещенку Ігорю Станіславовичу строк апеляційного оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 8 квітня 2020 року.
Апеляційну скаргу захисника Фещенка Ігоря Станіславовича залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 8 квітня 2020 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 /шестисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн