СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11157/25
пр. № 2/759/5314/25
25 листопада 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання права власності на нерухоме майно у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу,
І. Зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що 04.01.2000 позивач, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали свідоцтво про право власності на житло на вказану квартиру, що була приватизована на трьох осіб, кожному по 1/3 частині. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (син позивача) помер. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті на 1/3 частину квартири. Звертаючись до нотаріуса для оформлення спадщини, позивач виявила втрату оригіналу свідоцтва про право власності на житло.
Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація відмовила у видачі дубліката Свідоцтва, оскільки чинне законодавство не передбачає видачу дубліката на частину квартири, що належала померлому, та через відсутність згоди іншого співвласника.
Позивач вважає, що оскільки вона позбавлена можливості одержати дублікат правовстановлюючого документа в позасудовому порядку, а відсутність оригіналу документа перешкоджає їй розпоряджатися своїм майном, єдиним способом захисту її порушеного права є визнання права власності в судовому порядку. Просить позов задовольнити.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
14 липня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач Київська міська рада надала до суду відзив, в якому просить розглянути справу без участі. Посилається на те, що право власності припиняється у разі смерті власника (ст. 346 ЦК України) і зазначає, що функції з оформлення права власності з 2013 року покладені на органи державної реєстрації прав.
Відповідач ОСОБА_2 та третя особа Святошинська РДА відзивів/пояснень щодо суті позовних вимог суду не надали.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Судом встановлено, щ 07.08.1982 року позивач вийшла заміж за ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00050932556 від 30.04.2025 року, а також у даному витягу зазначено дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_4 ».
23.04.1992 року позивач розлучилася з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 16.02.1993 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів громадського стану Ленінградського району міста Києва.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом рро смерть серії НОМЕР_3 , виданого 05.05.2006 року відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис №8410.
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме: 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .
Вказана квартира належить в рівних частинах на підставі свідоцтва про право власності на житло на квартиру, виданого Ленінградською районною радою народних депутатів міста Києва згідно із розпорядженням №68 від 04.01.2000 року.
Право власності на квартиру зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації 19.01.2000 рок за реєстровим №1428.
Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є його мати, позивач, що підтверджується копією спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Як вбачається зі спадкової справи, 28.03.2025 року державним нотаріусом було направлено запит до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації з вимогою видати дублікат свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською районної радою народних депутатів міста Києва 04.01.2000 року, згідно із розпорядженням №68 від 04.01.2000 року.
09.04.2025 року Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація надала відповідь, про те, що за архівними даними квартира приватизована згідно з розпорядженням органу приватизації Ленінградської районної ради народних депутатів міста Києва від 04.01.2000 року №68 на трьох осіб. І видачу свідоцтва про право власності на 1/3 частину квартири, яка належала померлому співвласнику, не передбачене чинним законодавством.
Позивач виявила втрату оригіналу свідоцтва про право власності на житло. Повідомлення про втрату документа було зареєстровано у відділенні поліції № 2 м. Одеси 25 квітня 2025 року за № 5314.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 1ст. 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Однією з законних підстав набуття права власності є спадкування. Згідно листа Міністерства юстиції України "Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна" від 21 лютого 2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Стаття 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право мирного володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пункті 37 Постанови від 07.02.2014р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що позови про визнання права власності, що пред'явлені на підставі статті 392 ЦК, пов'язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна.
Суд звертає увагу, що в даній справі позивач просить визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири.
Метою позову є не просто визнання права власності позивача на її власну 1/3 частину, а визнання права власності на 1/3 частину, що належала померлому ОСОБА_3 , тобто оформлення спадкових прав.
Позивач помилково обґрунтовує позов лише статтею 392 ЦК України ("у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності"), тоді як цей спосіб захисту застосовується, як правило, для захисту вже існуючого права власності власника, який втратив лише документ.
Право власності на 1/3 частину ОСОБА_3 ще не оформлене, а лише відкрито спадкову справу.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили про наявність невизнаного, порушеного чи оспорюваного права власності на спірну 1/3 частку. Позивачем надано довідку лише про реєстрацію права власності на квартиру в цілому за станом на 2000 рік у БТІ. Однак, не надано актуальної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка б підтверджувала, за ким саме зареєстрована спірна частка, що належала померлому ОСОБА_3 , та чи не зареєстрована вона за іншими особами, що мають право на спадщину.
Враховуючи сукупність вищенаведених обставин, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту права, а також не надано достатніх доказів для задоволення позову, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 15, 182, 346, 392,1216, 1217, 1268, 1297 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 13, 81, 141, 258, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання права власності на нерухоме майно у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко